20 вересня, 2017

Жінки Афганістану: проблеми освіти.

17 березня 2017
Тимків Ніна
Дивлячись на те, що відбувається у країні, всередині накипіло чимало. Зокрема, становище жінки, права якої часто-густо є тільки на папері. Окрім цього, вона часто піддається цькуванню через стереотипи мислення, що поширені у суспільстві. Тому дуже важливо провадити боротьбу за права людини в Україні.

Минулого року у стрічці новин прочитала про напад, що був здійснений на дівчат, що повертались зі школи в Афганістані. Їх облили кислотою через те, що вони отримували середню освіту. Згідно Конституції цієї країни за жінками закріплене право на отримання освіти, проте на практиці все значно складніше. Це зумовлено рядом причин:


1. Талібан як жінконенависницький режим, що панував з 1996 до 2001 р в Афганістані. У середині минулого століття ситуація із правами жінок у цій країні суттєво покращилась: було дозволено отримувати початкову, середню та вищу освіту, а також надана можливість до працевлаштування. Проте у 1996 р до влади в Афганістані приходить радикальний ісламський рух, що запроваджує у країні шаріат - релігійну правову систему. Було створено релігійну поліцію, яка наглядала за виконанням законів. Жінки втратили свої права та перетворились на власність свого батька чи чоловіка. Була введена заборона на отримання ними освіти, тому школи для дівчаток активно руйнувались.


2. Бідність країни одна з основних перепон для отримання освіти жінками. Талібан зруйнував школи для дівчаток, а для їхнього відновлення у держави не має коштів. Це найголовніша причина того, чому всього лише 10% афганських жінок є писемними. У інших випадках, коли все ж створені школи для дівчат, то відчутний брак жінок-вчителів або ж вони далеко знаходяться. Освіта у цій країні є безкоштовною, проте на практиці через незадовільну матеріальну базу батькам учениць доводиться вносити грошові внески для її покращення. Бідні батьки, хоча й мають бажання, щоб їхня дочка була писемною, проте не мають можливості оплачувати таке "безкоштовне" навчання.


3. Проблема безпеки для жінок, що прагнуть отримати освіту та брати участь в суспільно-політичному житті країни. Афганістан - це країна, де до 2009 року згвалтування взагалі не розглядалось як злочин Кримінальним кодексом, а правоохоронні органи не орієнтовані у своїй підготовці на захист жінок від насильства. Багато жінок бояться звертатись до поліції як через соціальний осуд, і таке саме ставлення поліцейський до них. Тому прихильники радикального ісламу, які обливають кислотою дівчат, що відвідують школу - залишаються не покараними за свої дії.


Жорстокість до таких жінок слугує своєрідним виховним методом для всіх інших. Їх залякують й засуджують за прояви до самостійності, зокрема, прагнення до освіти й самозабезпечення. В Афганістані, щоб якось виправити ситуацію з жіночою освітою, були запущені освітні програми міжнародними організаціями. Проте вони наштовхнулись на проблеми з безпекою школярок та традиційні цінності, що поширені у суспільстві.


З одного боку - це здійснення нападів терористичних ісламських угрупувань на освітні заклади, а з іншого - це засудження писемності та самостійності у суспільстві, де жінці відведена роль товару. Власне, становище жінки в Афганістані - це хороша ілюстрація того, на яке дно ще можна скотитись і як важко потім із нього вибратись.