18 листопада, 2017

Зсунь ноги, коли сидиш в громадському транспорті

19 жовтня 2017
Ольга Костіна
Про досвід участі у заходах, спостереження життєвих ситуацій

В середньому три години на день я проводжу у громадському транспорті. Я не можу змінити цю ситуацію, тож доводиться змінювати ставлення до неї. Загалом мені стає подобатись взаємодіяти з міським простором, спостерігати поведінку людей.


В приміщеннях це безумовно черги. Як утворюються, витримують дисципліну, а особливо як різниться відчуття особистого простору. Коли зауважуєш, що людина позаду хіба що не горизонтально, але буквально лежить на тобі. Як тут не розпочати експериментальне танго. Оскільки попереду себе я завжди лишаю місце, то маю змогу влаштувати невеличке шоу. Феєрично спостерігати як ситуативна/ий ближня/ій не здає позиції, і скільки б ти не відходила, рівно настільки тебе знову наздоженуть своєю близькістю. Поки звісно прямо не попросиш позбавити себе настільки щільної уваги та почуття «радянського плеча». І якщо в черзі ця ситуація порушення кордонів і захвату території безвідносна до гендерної приналежності, то інша справа у громадському транспорті.


Менспрендинг (з англ. – «man — «чоловік» і spread — «розкидаю(ся), розстилаю(ся)»), чоловіча манера сидіти із широко розсунутими ногами. Але тут теж лишається місце для творчості. Благо моє мислення не заковує мене у підборо-мініспідничні обладунки - я запросто можу повторити амплітуду шпагату сусіда по сидінню. А тоді головне зайняти зручну позицію і з поп-корном чи без зачаїтись в очікуванні розвитку сюжету.


Зазвичай два сценарії.


Після секунди замішання або стається диво і виявляється, що фізіологія попутника дозволяє таки звести ноги. Або відбувається мовчазне протистояння. Думаю в ці миті, комусь відкривається провидіння про «слабку стать». І тут скористаюсь цитатою одного мого опонента в коментарях на Фейсбуці: «взагалі то елементарна фізика... коли є три точки опори, то чим більша відстань між ними - тим більш стійке положення тіла... тіло просто підсвідомо займає більш зручну і стійку позицію». Тож так в рівних умовах і протистоїмо, поки наближення чиєїсь зупинки не розсудить нас.


Я не берусь дати однозначну відповідь, де тут питання дійсно фізіології, а де психології. Досвід виборювання місця після такого «загравання» колінами все ж вказує на можливості організму чоловіка зсунути кінцівки. У Нью-Йорку, наприклад, підійшли до питання доволі кардинально, визначивши менспрендинг як адміністративне порушення.

Зсунь ноги, коли сидиш в громадському транспорті