20 вересня, 2017

Скільки в Україні зґвалтованих дружин?

23 лютого 2017
Юлія Симонова
Експерт_ка: Юлія Симонова
Авторка статей про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості, вчинені в сім’ї, юристка.

Domestic violence, або домашнє насильство, на жаль, є частиною суспільного життя. У порівнянні з усіма переліченими авторкою видами такого насильства, сексуальне насильство в сім’ї є найбільш тяжким та наслідковим. Також воно є одним з найбільш латентних злочинів, відповідальність за які передбачена КК України. Офіційна статистика даної категорії правопорушень у відкритих джерелах силових структур відсутня. Разом з цим встановлено, що станом на 31.03.2016 року в Єдиний реєстр судових рішень внесено 2095 вироків (дата звернення: 10.04.2016 року) з яких: 289 вироків винесено за скоєння вказаних злочинів саме в сім’ї; а 45 з 289 вироків винесено за домашнє сексуальне насильство, вчинене чоловіками відносно своїх дружин або співмешканок. Також варто зауважити, що дружини стають постраждалими особами близько у 13 - 15% таких випадків (для порівняння: 75-80% - постраждалими є неповнолітні особи). Але це в жодному разі не свідчить, що де-факто зґвалтованих дружин набагато менше ніж постраждалих усіх інших категорій, жінки рідше звертаються за захистом своєї статевої свободи до силових структур і причиною тому є у більшості випадків сталі гендерні стереотипи.


За даними Українського інституту соціальних досліджень, лише 56 % опитаних жінок та 50 % чоловіків вважають зґвалтування насильством над особистістю. Іншими словами: майже 50% нашої спільноти не вбачають у зґвалтуванні нічого протиправного, тобто незгода жінки на статеві відносини для них не має жодного значення (до речі, у деяких інформаційних джерелах розповідалося про те, що колишня дружина Дональда Трампа також скаржилася на спроби зґвалтування з боку чоловіка). Таким чином статистика вказує що близько 50% спільноти є носіями  "радикальних" гендерних стереотипів. Аналіз судової практики підтверджує наявність гендерних стереотипів у суспільстві.


Наприклад: мешканець м. Дніпродзержинськ, громадянин К. зґвалтував свою співмешканку Л., після -  задовольнив пристрасть у неприродній формі. Під час судового засідання Л. пояснила, що на протязі дев’яти місяців проживала з обвинуваченим в цивільному шлюбі. Вона його простила та на теперішній час має намір продовжити з ним свої стосунки і вступити в офіційний шлюб, претензій до обвинуваченого ні матеріального, ні морального характеру не має, просила суд не позбавляти його волі, дати їм шанс створити сім’ю.  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32355611)


Також: мешканці м. Дніпродзержинська О. та К., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почергово зґвалтували В. (яка у колишньому перебувала у стосунках з О.) та задовольнили статеву пристрасть неприродним шляхом. Під час судового засідання О. на обґрунтування своєї невинуватості та фізичного насильства пояснив,  "що В. через сильне алкогольне сп'яніння не мала великого бажання вступати у статевий акт." Тобто наявність алкогольного сп'яніння у жінки в розумінні чоловіка є єдиною обставиною (!) відсутності ВЕЛИКОГО бажання вступити у сексуальні відносини. К. також зазначав, що В. не проявляла бажання вступати у статеві відносили, але він її умовив... На додачу, В. у суді пояснила, що тілесні ушкодження спричинила собі сама, просила не карати О. та К. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37752046).


Такі позиції жінок, на жаль, не є рідкістю у судовій практиці.