5 квітня, 2020

Фемінітиви як неусвідомлений ресурс для успіху жіночого активізму

4 березня 2020
Поширити в Telegram
412
Завантажити у форматі: PDF (165 КБ)

Поради від Олени Масалітіної (Малахової) щодо того, як почати використовувати фемінітиви. 

4 березня 2020
Поширити в Telegram
412
Завантажити у форматі: PDF (165 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Чому так мало жінок в архітектурі? | Дискусія
Скільки відомих жінок-архітекторок ви знаєте, які зробили себе самі? А скільки чоловіків? Що чекає студенток-архітекторок після закінчення університету? З якими труднощами та ризиками доводиться стикатись жінкам в архітектурній професії? Чи є можливість себе захистити в небезпечних чи сумнівних ситуаціях на робочому місці? Чи підтримають колеги та колежанки?
Чому так мало жінок в архітектурі?
Публічна лекція та дискусія “Чому так мало жінок в архітектурі?” відбулася на Платформі Острів Пропонуємо конспект двох доповідей що прозвучали в рамках цієї події: про видатних жінок-архітекторок кількох останніх сторіч, видимість жінок в архітектурі, їх відсоток серед осіб, які приймають рішення, соціокультурні та історичні чинники, які впливали представлення жінок в архітектурній професії.
Друга світова війна, яку програли всі жінки
Скажу чесно, я зробила кілька спроб написати вступну частину, присвячену невідривному зв’язку між воєнними діями та сексуальним насильством. Але, попри розуміння цього явища в теорії, сформувати (і ніби-то прийняти його як даність) в мене не вийшло. Тому давайте одразу переходити до рекомендації — роман «Жінка в Берліні» від журналістки Марти Гіллерс (у нас, подібно до його першої редакції, він виданий від імені Аноніму).
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Час пожити для себе
Як жінкам «жити для себе»? У якій ситуації це можливо? Що заважає — сексистська настанова «жити для інших» чи все складніше? Авторка вважає, що проблема «пожити для себе» — це проблема місця, де «я» може існувати не лише без загрози, а й за підтримки оточення, де (майже) не існуватиме моральних дилем, бо існуватимуть можливості. І забезпечити ці можливості має сприятливе, гармонійне суспільство — тоді житимемо в утопії.
Інфографіка: Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Інфографіка представляє основні результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Апарат Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Істор(її) мистецтва. Класицизм. Неокласицизм
Запис п'ятої лекції Олександри Кущенко з курсу "Істор(її) мистецтва" про класицизм та неокласицизм.
Чи знищить рукавиця нескінченности сексизм?
Кінокомікси — один із найпопулярніших складників популярної культури: у кого немає футболки із супергероями. Чи вплинув фемінізм ХХІ століття на супергероїнь і супергероїв? Де шукати причини сексизму в кінокоміксах? Яка формула ідеального феміністського кіно про надлюдей? У статті авторка аналізує історію й сучасність жанру та намагається спрогнозувати світле майбутнє для супергероїки.
Четверна всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття
У цій статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Цей захід мав велике значення для прогнозування подальших дій і їхніх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному рівнях. Проведення конференції сприяло консолідації сил міжнародного жіночого руху під егідою ООН у боротьбі за свої права перед початком нового тисячоріччя. Усі зусилля, як міжнародного співтовариства, так і національних урядів, повинні були бути спрямовані на остаточне вирішення питання про правовий статус жінок. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити досягнення повної гендерної рівності.
«Женское братство» или «сестринство»?
Якщо в державному гімні замінити слово «браття» на слово «сестри», чи буде «всім і так зрозуміло», що йдеться і про чоловіків, і про жінок? Якщо президент казатиме «я звертаюся зараз до кожної українки» у своїх промовах, чи приймуть це чоловіки як норму? Навряд. Тоді чому «браття» і «кожен українець» не ріже нам вухо? Олена Шевченко міркує про те, як і чому чоловіки стали «нормою людини» в нашому суспільстві та в якому напрямку це потрібно змінювати.