13 грудня, 2018

Воспроизводство материнства: Психоанализ и социология гендера

28 серпня 2018
Завантажити у форматі: PDF (565 КБ)

В своей книге Н.Чодороу делает попытку исследовать материнство как феномен и проанализировать, как оно воспроизводится от поколения к поколению. Главный вопрос исследования - каким образом женщина усваивает материнскую мотивацию и материнское поведение. По сути, это вопрос о том, как изменить существующее распределение труда по половому признаку, при котором материнские функции выполняет исключительно женщина. Автор попыталась написать социологическую работу, сохраняя при этом тонкость и сложность психоаналитического подхода. Книга адресована тем, кого интересуют проблемы неравенства в семье и полового неравенства, а также психоаналитикам - как приглашение обратить внимание на социологические и структурные основы того, что они наблюдают в основном в рамках индивидуальных клинических случаев.

Воспроизводство материнства: Психоанализ и социология гендера

Чодороу Н. Воспроизводство материнства: Психоанализ и социология гендера / Пер. с англ. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. - 496 с.

28 серпня 2018
Завантажити у форматі: PDF (565 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Антологія «Образ, тіло, порядок»
Антологія «Образ, тіло, порядок» – це міждисциплінарна збірка академічних та есеїстичних текстів на гендерну тематику з німецько- та англомовного просторів. Книжка містить статті як із філософії, так і з економіки, історії медицини, психоаналізу, кінознавства, історії мистецтва та юриспруденції. Ці різні дослідницькі перспективи та інтелектуальні рефлексії показують, як категорія, феномен і проблематика гендеру червоною ниткою проходить крізь сфери життя, наукові царини та художні практики, і що гендер виявляється засадничим аспектом розподілу благ, структурування простору, форми, можливості артикуляції та політичної участі, здорового чи хворого тіла, правосуддя і знання.
Збірка «Гендерні дослідження. Донбаські студії»
Збірка містить авторські та перекладені наукові та публіцистичні статті, інтерв’ю та ілюстрації, що описують життя жінок та чоловіків під час військових конфліктів, а також під час головних моментів розвитку Донбасу. Книжка мала на меті дослідити контекст Донбасу крізь гендерний аспект, висвітлити умови життя чоловіків та жінок, їхні гендерні та соціальні ролі у східному регіоні України. А також — світові приклади стратегій виживання у окупаційному та постокупаційному суспільствах. У збірці представлені тексти українською та російською мовами. Проект здійснено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Журнал «Я»: Гендер і активізм
Яким є сучасний світовий жіночий рух? Погляд з трьох континентів! А яким є жіночий / феміністичний рух в Україні? Думки восьми знаних експерток і два окремі великі інтерв’ю – з директоркою Українського жіночого фонду Олесею Бондар і засновницею фейсбук-спільноти «Фемінізм УА» Марією Дмитрієвою! Чому використання фемінітивів є запорукою успіху жіночого активізму в Україні? Чи можна бути ромкою і правозахисницею одночасно? Нове число журналу «Я» присвячено питанням гендеру і активізму!
Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства
У збірнику наукових праць представлено розвідки українських та зарубіжних дослідниць і дослідників, в яких проаналізовано найрізноманітніші аспекти специфічно жіночого досвіду Другої світової війни на теренах Центрально-Східної Європи.
Гендер для медій
«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Націоналізм та фемінізм – одна монета спільного вжитку
Відродження фемінізму в 60-70-х роках ХХ століття можна порівняти з повторним відкриттям націоналізму в 90-х. Для одних – сенсація, для інших – факт; нове коло після столітньої прогалини для історицистів. Усвідомлення та природа ідентифікації індивіда з національними та ґендерними ролями є питанням особистого самоусвідомлення. Ми не можемо уникнути ані фемінізму, ані націоналізму, позаяк усі ми маємо стать (gender) і належимо до певної групи, навіть якщо задля особистісного виокремлення ми заперечуємо цю приналежність. Незважаючи на те, чи стосується це всіх індивідів, не всі однаковою мірою усвідомлюють свою приналежність до певної нації чи ґендеру.
Інтерв’ю з Мартою Богачевською-Хом’як про жіночий рух в Україні
Марта Богачевська-Хом’як (Martha Bohachevsky-Chomiak)[1] — історикиня, дослідниця жіночого руху, докторка філософії історичних наук в університетах США, громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США. Народилася в місті Сокаль на Львівщині. З кінця 1940-х років живе у США. У 1960 році закінчила Пенсильванський університет, після того аспірантуру в Колумбійському університеті, де й захистила докторську дисертацію з історії російської філософської думки XIX століття. У 1964–1968 роках викладала історію Східної Європи у провідних університетах США; згодом професорка історії в університетах Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Вашингтона та в Гарвардському університеті. З 1968 року професорка Мангетенвільського коледжу.
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні
Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.