19 січня, 2020

Гендерночутлива наочність для шкіл та дитсадків

13 вересня 2017
Поширити в Telegram
2967

Наочність «ПРОСТІР, ВІЛЬНИЙ ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ»

Рекомендовано друк розміром 297x420 мм (формат А3), настінне розміщення.
Розроблено в рамках експериментальної роботи регіонального рівня «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів у систему роботи навчальних закладів» і проекту «Дитячий садок і школа: гендерний апгрейд». 
За фінансової підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
Ідея: М.Л. Ступак, Л.В. Цяцька.
Дизайн: Олена Овчарова. 
© Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», 2016.

Наочність «ВИБІР ЗА МНОЮ»

Для використання у загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладах, а також у лікувальних закладах (як гендерночутлива / гендернонейтральна альтернатива стереотипній наочності про здоровий спосіб життя – не містить зображення людей, тоді як головні «меседжі» про здоров’я передаються).

Рекомендовано друк розміром 1200x1200 мм, настінне розміщення.
Розроблено в рамках експериментальної роботи регіонального рівня «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів у систему роботи навчальних закладів» і проекту «Дитячий садок і школа: гендерний апгрейд». 
За фінансової підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. 
Ідея: Ольга Андрусик, Олег Марущенко, Тетяна Дрожжина, Олена Малахова. 
Дизайн: Ірина Стасюк. 
© Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», 2016.

Серія з 10 ілюстрацій на тему «ПРОФЕСІЇ»

Для використання у дошкільних навчальних закладах та у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів (як гендерночутлива альтернатива стереотипній наочності про професії: у тих самих професійних ролях тут рівною мірою зображені і чоловіки, і жінки, у назвах професій використані фемінітиви).

Рекомендовано друк розміром 297x420 мм (формат А3).
Розроблено в рамках експериментальної роботи регіонального рівня «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів у систему роботи навчальних закладів» і проекту «Дитячий садок і школа: гендерний апгрейд».
За фінансової підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
Ідея: Ольга Андрусик, Тетяна Дрожжина, Олена Малахова, Олег Марущенко.
Сюжетна розробка: Ольга Андрусик.
Дизайн: Ірина Стасюк.
© Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», 2016.

Першоджерело та файли для друку в великому розмірі: http://krona.org.ua/naochnist.html

13 вересня 2017
Поширити в Telegram
2967
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Освіта як фабрика смислів: від статево-рольового підходу до гендерно-чутливих змін
Що наповнює освітній процес? Терміни, формули, факти чи гендерні стереотипи? Чого навчають у школах і вишах — літератури й математики чи того, якими мають бути «правильні» чоловіки й жінки? «Прихований навчальний план» закладів усіх рівнів ще з радянських часів ґрунтується на статево-рольовому підході. За тридцять років незалежности України ситуація поволі змінюється. Про розвиток гендерно-чутливого підходу, досягнення, виклики і перспективи — у цій статті.
Невидима дискримінація в освіті
Чи є дискримінація в освіті? На перший погляд, наче немає — обидві статі мають рівний доступ до навчання. Та якщо придивитися, починається: ось уже й археологія не жіноча справа, а увага до жіночої історії в студентському есе може спричинити конфлікт з викладачем та заниження оцінки. Чи може бути інакше? Має бути інакше!
Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?
Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.
Онлайн-курс «Про гендер — простою мовою для громад»
Із 28 жовтня розпочнеться онлайн-курс, присвячений питанням гендерної рівності в контексті роботи у місцевих громадах. Курс буде корисним для представників/представниць органів місцевого самоврядування та громадських активістів/активісток, які прагнуть ефективного, сталого та справедливого розвитку громад, пише Громадський простір.
Феміністична академія майбутнього
Спроби уявити феміністичне майбутнє академії одразу ж повертають думки до сучасности. З одного боку, до не-феміністичної сучасности як протилежности такого майбутнього. Українська академія переважно залишається в полоні упереджень, які обмежують жінок і чоловіків. Не лише в академічній спільноті, а й поза нею, бо академія докладається до встановлення гендерного порядку в усьому суспільстві. Завтрашні рішення про закони, стандарти й політики ухвалюватимуть учорашні студентки і студенти. Водночас роздуми про феміністичне майбутнє змушують згадати, що «сучасність» дуже неоднорідна. Поки в одних контекстах сьогоденням є патріархальна архаїка, в інших уже настало феміністичне майбутнє. Зміни в напрямі рівности жінок і чоловіків, які ми можемо собі уявити, десь уже були до якоїсь міри реалізовані. Хтось уже помислили, сказали, довели на практиці, що це — можливо, що так — буває, що звичному безрадісному стану справ є альтернативи. Що ж змінилося у феміністичній академії майбутнього?
Стан та просування рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях
У 2018 році Британська Рада спільно із агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks дослідила представлення жінок у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні. Дослідження було профінансовано Фондом попередження конфліктів, стабільності та безпеки Уряду Великої Британії у рамках ширшої програми підтримки креативних індустрій, яку здійснює Британська Рада.
Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку
Письменниця Наталка Сняданко поспостерігала за сім’ями українців на курорті — всі ми добре знаємо ці гендерні «розклáди». Як робити натомість, щоби бути рівними і справді щасливими? Усе ніби дуже просто, але прості речі часто виявляються найскладнішими.
Гендерні війни: як ми можемо їх розпізнати і припинити?
У нашому повсякденні багато ситуацій, у яких проявляється «гендерна війна», що її ми зазвичай не помічаємо. «Звичні» моделі поведінки, «невинні» жарти, «само собою зрозумілі» очікування, які всі разом призводять до дискримінації і нерівностей. Автор робить анатомічний розтин кількох типових «битв» цієї війни і показує шлях до гендерного миру.
ЗМІ та реклама в ідеальному світі майбутнього
ЗМІ та реклама відіграють одну з визначальних ролей у формуванні людської свідомости, адже вони чітко показують суспільні норми й проблеми. На жаль, сучасні засоби масової інформації й рекламні матеріали часто транслюють сексизм, мізогінію та віктимблеймінг. Якими вони мають бути в ідеальному світі? Спробуймо розібратися.
Умови праці та дискримінаційні практики в сучасній Україні (на прикладі вивчення працівників супермаркетів "Фуршет")
Відповідно до норм міжнародного законодавства, рівні права і можливості чоловіків і жінок, зокрема, на ринку праці, повинні забезпечуватися українськими працедавцями. Досліджено, що нормативно-правова база України існує на засадах гендерної рівності в усіх сферах діяльності загалом, і стосовно трудової діяльності зокрема. У статті на прикладі аналізу ринку праці у мережі супермаркетів вивчено гендерні та вікові особливості структури зайнятості, випадки вертикальної і горизонтальної сегрегації ринку праці, загалом дотримання умов праці, як-от, техніки безпеки тощо.