2881 
У травні 2023 року на сайті Кабінету Міністрів України з’явилася петиція з вимогою скасувати рецепти на екстрену контрацепцію (далі — ЕК). Поки що вона зібрала лише кілька тисяч підписів. Закликаємо її підписати та спонукати уряд вилучити препарати ЕК (як-от постинор) з переліку ліків, які продаються лише за рецептом. Збір підписів триває до 18 серпня 2023 року.
Чому це важливо? Екстрена контрацепція дозволяє уникнути аборту чи небажаної вагітности після незахищеного статевого акту. Засоби ЕК входять до комплексу заходів допомоги постраждалим від зґвалтування. Препарати ЕК найбільш ефективні протягом перших 12 годин після статевого акту, тобто протягом пів доби, далі їхня дієвість знижується десь на 70 %.
Україна запроваджує суворіший контроль за відпуском рецептурних препаратів. Активно обговорювати цей процес почали 1 квітня, коли в Україні набрав чинности новий закон, що дозволяє продаж ліків не лише за паперовим, а й за електронним рецептом. Завдяки цьому багато громадян і громадянок дізналися, що звичні їм ліки, до яких наразі є вільний доступ в аптеках, насправді рецептурні.
До списку рецептурних препаратів входять також засоби ЕК, наприклад найпопулярніший препарат «аварійної» контрацепції постинор.
До квітня цього року працівники медичної сфери не звертали уваги на те, що засоби ЕК рецептурні. Суворіший контроль за обігом ліків суттєво обмежує доступ до пігулок ЕК, а разом із ним репродуктивні права жінок. З феміністичного погляду, перешкоджання в доступі до контрацепції — це серйозне порушення права жінки розпоряджатися власним тілом. Зважаючи на той факт, що засоби ЕК слід приймати терміново після незахищеного статевого акту, через часові обмеження, створені вимогою рецептів на отримання ЕК, в Україні може зрости рівень незапланованих вагітностей та переривання вагітности.
Як часові обмеження суперечать невідкладності ситуацій, коли жінкам необхідна екстрена контрацепція, та проблему географічних і соціальних бар’єрів для доступу, що її створює вимога рецептів на ЕК, коментує феміністична активістка Ольга Гайович:
«Наслідки ускладнень від можливого неправильного застосування ЕК мають менш негативний вплив на здоров’я і добробут, ніж аборт чи небажана вагітність. Профілактикою неправильного застосування ЕК може бути роз’яснення від провізора, розміщення інформації в лікарнях.
Вимога рецептів в Україні ускладнить доступ жінкам і підліткам до таблеток екстреної контрацепції. Час їх застосування — 72 години, ефективність знижується, потрібно вжити їх якомога раніше. Не скрізь в Україні жінка має змогу швидко потрапити на прийом чи сконтактувати з лікарем для отримання рецепта, особливо в сільській місцевості. Лікар може бути один на весь населений пункт, мати вихідний, бути на лікарняному, у відпустці.
На жаль, існують некомпетентні і релігійні лікарі, які відмовляються виписувати рецепт, а шукати іншого спеціаліста не буде часу. Підлітки можуть соромитися звертатися до батьків.
Обов’язковий рецепт на ЕК гарантовано спричинить зростання кількости абортів і небажаних вагітностей у підлітковому віці. Жінки не можуть чекати, поки буде вирішено проблеми в системі охорони здоров’я, тим паче в нашій країні поки що не забезпечено можливість негайного візиту до лікаря».
Крім петиції на сайті Кабміну, Ользі Гайович разом з іншими активістками вдалося створити лист до Держлікслужби з вимогою скасувати рецепти на ЕК. Ольга Гайович підкреслює, що це звернення має велике значення, адже саме Держлікслужба визначає статус препаратів. Активістка закликає всіх охочих долучитися і підписати лист тут: що більше буде підписів, то ймовірніше державна установа відреагує на думку громади.
Слід зазначити, що багато українок у соцмережах обурювалися впровадженням рецептів на засоби ЕК. А от думки лікарів/ок щодо цього питання розділилися.
У соцмережах серед прихильниць/ків скасування рецепта на ЕК набрало популярности висловлювання гінекологині Наталії Лелюх, блогерки, засновниці «Жіночого клубу». Після ухвалення закону «Про ліки» Лелюх у своєму інстаграмі назвала заборону продавати екстрену контрацепцію без рецепта злочинним законом нарівні з кримінальним абортом і заявила, що «прикриватися законом в прогалинах статевого виховання серед жінок та чоловіків», на її думку, — злочин.
Пізніше на своїй сторінці у фейсбуці Наталія розповіла про проблеми доступу до контрацепції під час війни і про те, що треба насамперед учити людей правильно користуватися засобами ЕК, які повинні бути доступними так само, як презервативи:
«Заборона продавати без рецепта засоби екстреної контрацепції — це злочинний закон. Вони тому і мають назву “екстрені”, щоб застосовувати їх максимально швидко, щоб запобігти настанню небажаної вагітности. В умовах відсутности медичної допомоги 24/7, обмежених ресурсів, особливо на прифронтових і деокупованих територіях, для мене це жахлива реальність... Треба вчити людей користуватися контрацептивами, треба говорити з підлітками про контрацепцію, пояснювати, як працює екстрена контрацепція. І вона має бути доступною, як презервативи».
«Українська правда» опублікувала статтю Романа Ісмаілова, онкогінеколога медичної мережі «Добробут». Ісмаілов підтримує запровадження рецепта на ЕК і стверджує, що проблем із доступом до ЕК не буде. За його словами, «В Україні, завдяки вільному доступу до медичного обслуговування та розвиненій мережі приватних і державних лікарень таких проблем, як, наприклад, у Європі, немає».
Ісмаілов наводить приклад Польщі, досвід якої, на його думку, засвідчує, що «доступ до медицини в країнах ЄС не такий “простий”, як у нас», і розповідає історію про те, як його пацієнтка через неможливість вчасно отримати ЕК у Польщі мусила терміново їхати до Львова, щоб купити пігулки ЕК.
Медик уважає переконливою підставою для запровадження рецепта на ЕК побічні дії (нудота, головний біль, кровотеча, біль у нижніх відділах живота) та протипоказання до використання (індивідуальна непереносимість до компонентів препарату, вагітність, важкі захворювання печінки, ШКТ). Ісмаілов описує випадок зі своєї практики, коли пацієнтка з хворобою Крона, яка суттєво знижує дію препарату, була змушена перервати небажану вагітність, бо ЕК не спрацювала.
Ці аргументи вагомі, але чи достатні для рецептурности препарату? Проблема, по-перше, в тому, що доступ до ЕК — це не тільки питання здоров’я жінки, а ще і її право на власне тіло та репродуктивну свободу. По-друге, наслідки від запровадження рецепта на ЕК: небажані вагітності, аборти — будуть не менш серйозними.
Варто пам’ятати також, що не в кожної українки є фінансова можливість боротися з такими наслідками. Скажімо, підлітки в такій ситуації часто повністю залежні від рішення батьків і тому зазнають репродуктивного тиску. Вельми спірне і твердження про те, нібито в нашій країні є «вільний доступ до медичного обслуговування та розвиненої мережі приватних і державних лікарень». Насправді рівень життя в сільській місцевості в Україні дуже відстає від показників добробуту, які нині стали нормою в місті. До цього додаються труднощі доступу до аптек під час війни.
Окремо я хочу зупинитися на тому факті, що Ісмаілов наводить у своїй статті Польщу як приклад країни, яка демонструє, що «доступ до медицини в країнах ЄС не такий “простий”, як у нас». Чому досвід Польщі не можна вважати репрезентативним, а тим паче прогресивним?
Польща — одна з небагатьох у Європі держав із сильним впливом церкви на владу і на права жінок. З 2016 року в країні майже повністю заборонено аборти (дозволені вони лише у двох випадках — зґвалтування та загроза життю і здоров’ю матері). Влада і церква активно обмежують доступ до контрацепції, пояснюючи, що вони борються за «життя ненароджених». Тимчасом ці обмеження вже призвели до трагічної смерти жінок з ускладненими вагітностями через ненадання вчасної лікарської допомоги.
За даними Європейського парламентського форуму про сексуальні і репродуктивні права, у Польщі найнижчий показник доступности контрацепції для жінок (35,1 %) серед європейських країн. Також важливо згадати, що минулого року на засіданні 7 липня Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій засудив регрес у галузі прав жінок щодо їхнього репродуктивного здоров’я у США й окремих країн ЄС (серед них Польща).
Крім того, узагальнення Ісмаілова, нібито в країнах ЄС доступ до екстреної контрацепції складний, неправдиве. У більшості держав ЄС засоби ЕК залишаються у вільному доступі. За даними Європейського консорціуму з питань екстреної контрацепції, ці ліки безрецептурні у 84 країнах світу.
Інформацію взято із сайту Європейського консорціуму з питань екстреної контрацепції
Європейський консорціум екстреної контрацепції сприяє стандартизації надання послуг з ЕК для забезпечення рівного доступу в усьому регіоні, спростовує міфи про пігулки ЕК та підкреслює, що такі препарати безпечні. На сайті організації ви знайдете інформацію про статус ЕК у будь-якій країні Європи та світу.
Мало того, нині в країнах ЄС спостерігається тенденція до спрощення доступу до ЕК та до безкоштовного її надання. У Німеччині засоби ЕК доступні в аптеках без рецепта. Жінкам, які не досягли 20 років, страхові компанії оплачують екстрену контрацепцію за наявности рецепта.
У Франції з 1 січня 2023 року екстрена контрацепція доступна в аптеках без медичного рецепта та без попередньої оплати для будь-якої неповнолітньої чи дорослої особи. Цього ж року Франція зробила презервативи безкоштовними для всіх осіб до 25 років. Ще з 2022 року контрацептиви (зокрема, пігулки ЕК) у країні стали безкоштовними для жінок віком від 18 до 25 років.
Витрати на контрацепцію і пов’язані з нею процедури у Франції покриває медичне страхування. Рішення зробити контрацептиви безкоштовними для жінок тодішній міністр охорони здоров’я Олів’є Веран аргументував так: «Існує зниження використання контрацепції серед певної кількости молодих жінок, і головна причина цього — фінансові обставини. Вона коштує надто дорого. Неприпустимо, що жінки не можуть захистити себе, не мають змоги мати контрацепцію, якщо це їхній вибір, тому що вони не можуть собі цього дозволити».
Тепер про країни, де є обмеження на доступ до екстреної контрацепції. В Угорщині, так само як у Польщі, ці перешкоди існують через вплив консервативних і релігійних сил на державу. Експертний орган з прав жінок при ООН СEDAW 2013 року закликав Угорщину скасувати рецепти на екстрену контрацепцію.
Українські переселенки, які пережили сексуальне насильство з боку російських окупантів, стикаються з перешкодами в процедурі переривання вагітности, тому що закони Польщі й Угорщини майже повністю забороняють аборти.
У США, де останні роки триває наступ на право на аборт, екстрена контрацепція залишається безрецептурною в усіх 50 штатах. Однак під впливом консерваторів у лютому цього року в Техасі підліткам заборонили доступ до всіх засобів контрацепції без дозволу батьків, а в Айові на початку квітня призупинили оплату екстреної контрацепції й абортів для постраждалих від сексуального насильства.
Обмеження на доступ до екстреної контрацепції — це не про прогресивність і турботу про здоров’я жінок, а про контроль над жіночим тілом і репродуктивними правами, який найчастіше прагнуть здійснювати консервативні і релігійні рухи.
Не найкраща компанія. Інформацію взято із сайту Європейського консорціуму з питань екстреної контрацепції.
Засоби ЕК повністю рецептурні в п’яти країнах, одна з яких — росія, де фактично немає законних механізмів боротьби з гендерною нерівністю.
Підписати петицію про скасування рецептів на ЕК можна за посиланням.
Збір підписів триває до 18 серпня 2023 року!
