6 червня, 2020
Гендерна чутливість українських медіа: порадник - Суспільство

Гендерна чутливість українських медіа: порадник

31 березня 2020
Поширити в Telegram
355
Завантажити у форматі: PDF (3,3 МБ)

Цей порадник буде корисним для журналістів / журналісток українських медіа, блогерів / блогерок, експертів і експерток у сфері медіа, PR-менеджерів / менеджерок, громадських активістів / активісток, викладачів і викладачок у сфері медіа та комунікацій.

Гендерна чутливість українських медіа. Порадник / Богдана Стельмах, Оксана Ярош. – Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен», 2018.- 67 с.

31 березня 2020
Поширити в Telegram
355
Завантажити у форматі: PDF (3,3 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Кайдани Кайдашів: розірвати чи змиритися?
Український серіал, за який не соромно, та ще й заснований на класиці української літератури. Нечувано, – подумаєте ви. А от – і правда! Сенсація 2020 року – «Спіймати Кайдаша» – справді особливий. Які причини карколомної популярності серіалу? Чому його слід подивитися, щоб зрозуміти глибше традиційну культуру? Зв’язок сучасних Кайдашів і їхніх літературних прототипів – що змінили й навіщо? Які остаточні аргументи любителям традиційних цінностей не закликати це лихо в сучасне життя?  Чому село не таке шляхетне, як декому думається? Відповіді – шукайте в статті. 
Уривок із нової книги Тамари Марценюк «Захисники галактики»: влада і криза в чоловічому світі»
Якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності — Тамара Марценюк пропонує відповіді на ці та багато інших запитань, спираючись на широку джерельну основу та власну дослідницьку роботу. Попри строгу систему викладу та численні посилання — як на академічні праці, так і на приклади з масової культури, зокрема список фільмів, рекомендованих до перегляду, — це не підручник, а радше захопливий довідник, що допоможе зорієнтуватися тим, для кого ця тема нова, і впорядкувати свої знання читачам, які цікавляться питаннями гендеру.
Інтерв’ю з Богданою Стельмах про феміністичний активізм у журналістиці
Богдана Стельмах[1] — громадська активістка, правозахисниця, фахівчиня з PR і проєктного менеджменту, питань гендерної рівности, феміністка. Із 2004 року координаторка, проєктменеджерка і тренерка Волинського пресклубу[2]. Заступниця директора та PR-координаторка літературно-мистецького фестивалю «Запорізька книжкова толока», PR і програмна координаторка літературно-мистецьких фестивалів «Сєвєродонецька книжкова толока», «Слов’янська книжкова толока» та ін.
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Лекція Тамари Злобіної «Гендерний розпад»
Уявлення про гендерні ролі жінок та чоловіків не є фіксованими – вони змінюються разом з розвитком суспільства. Україна після Майдану – це нуртуюче поле постійних змін, які мають і свій гендерний вимір. Колишні гендерні моделі (радянські, пострадянські) розпадаються, натомість створюються нові – сучасні, демократичні, європейські. Для того, щоб краще зрозуміти цей процес, його вартує побачити в історичній перспективі. Тому лекція «Гендерний розпад» – це захоплююча екскурсія гендерною історією України останнього століття, яка допоможе кожному та кожній усвідомлено творити рівноправне, щасливе майбутнє.
Гендерна соціалізація як процес формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності
Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.
Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України» було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Офіс Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Планета Літо або людство без гендерів
Як зробити так, щоб Планету Земля можна було назвати Планетою Літо? Не тому, що тут буде надміру спекотно, як от зараз. А тому, що на ній завжди і для всіх вистачатиме тепла та підтримки.
Гендерні стереотипи вчительства сучасної української школи: соціологічний аналіз
У статті, на основі соціологічного дослідження, проведеного за творчої участі автора, охарактеризовано ключові гендерні стереотипи, властиві шкільним педагогам: про особистісні характеристики, нібито притаманні хлопчикам і дівчаткам, про їх зовнішній вигляд, про ―чоловічі‖ і ―жіночі‖ навчальні дисципліни, обов‘язки в рамках шкільних чергувань і по дому. Автор дійшов висновку, що педагогам сучасної української школи властиві високий рівень гендерної стереотипізації, гендерна сегрегація і поляризація.