651 Уже кілька років експертний ресурс Гендер в деталях реагує на обурливі сексистські висловлювання та дії в постійній рубриці #сексизм_патруль. Ми бачимо зміни в суспільстві, але все ще вважаємо, що інститут репутації щодо сексист_ів не працює. Тому запустили антипремію «Сексист року». В цьому матеріалі зібрані найяскравіші приклади сексизму, мізогінії та обʼєктивації жінок у 2024 році. Також ми актуалізували, чим завершилися деякі історії та чи мають вони позитивне вирішення. Знайомтеся з прикладами, щоб незабаром проголосувати за «переможця» того самого «Сексиста року — 2024».
Знову Петров (а тепер ще й Іванов)
Не Арестовичу єдиному щороку потрапляти в наш список сексистів. Володимир Петров теж уже не вперше прагне вибороти НЕпочесне звання «Сексиста року». Цього разу він разом із колегою та співведучим YouTube-каналу «Ісландія ТВ» Сергієм Івановим у прямому етері обзивав реперку Alyona Alyona «тупою хабалкою».
На це виконавиця відреагувала у своєму дописі в інстаграмі:
«Замість того, щоб приносити реальну допомогу Україні тут і тепер, обговорювати нагальні питання, спрямовувати людей на єднання, правильні думки, вони просто сидять і перемивають кістки жінкам. Яка страшна, яка ні. Яку би посадив собі на ручки, а яку ні. Включно з викривленням фактів та інформації».
Окрім цього, Петров та Іванов обговорювали зовнішність журналістки Аліни Доротюк та її запрошеної на інтервʼю гості Людмили Луцук:
«А це ж старий прикол — знайди подружку страшніше, ніж ти. Стара жіноча хитрість».
Аліна Доротюк була шокована такою поведінкою двох чоловіків. Вона вважає, що ці мізогіністичні висловлювання не повинні залишитися без уваги. На думку Аліни, неприпустимо критикувати жінок за зовнішність.
«Ми так кенселили Володимира Остапчука за його — у порівнянні з цими висловлюваннями — «безневинне» 10 із 10. А якимсь Петрову й Іванову, які мають аудиторію аж у понад 500 тис. підписників на їхньому каналі, готові пробачити їхні абсолютно мізогіністичні висловлювання з рук? Такі коментарі у публічній сфері ще більше легалізують шеймінг жінок за зовнішність», — написала Доротюк.
Вересень і Подервʼянський про груди Яніни Соколової
Поважний журналіст та поважний письменник зібралися, щоб неповажно розпочати бесіду. Микола Вересень вирішив підійти до розмови з Лесем Подерв’янським через приниження журналістки і ведучої Яніни Соколової. Теми бесіди це зовсім не стосувалося, але ж не може бути такого, щоб не знецінити працю жінок, еге ж?
Ось такий діалог пригадав Вересень:
«Пан Подервʼянський не любить давати інтервʼю і завжди казав, що, може, тобі дам, а так — не дам. А потім дав Яніні Соколовій. І я за ревнував, подзвонив Лесику і сказав: “Ти що, с*ка, друзєй на бабу промєнял?”. А він сказав мені: “Якби у тебе були цицьки і я міг би до тебе якось підкатувати, якось зробити компліменти, то, може, я б і тобі дав. А так у тебе цього нема, тому що ти не жінка, а чоловік”».
Подервʼянський після довгої промови Вересня сексизм у бік Яніни Соколової не прокоментував, а далі вони перейшли до обговорення росіян та їхньої культури.
Чи можна уявити в публічному просторі тезу про те, що до Вересня приходять на інтервʼю, наприклад, через його вуса? Чи взагалі опустимося нижче пояса і поговоримо, що там у його трусах такого, що приманює гостей до цього сексиста?
До речі, жарт міг так і залишитися в приватній розмові й ніхто не дізнався б, що двоє поважних чоловіків все ще живуть «у печері». Але ж ні! Їхня душа потребувала визнання. Тож радо визнаємо їх номінантами цьогорічного «Сексиста року».
Микита Василенко: поганий початок — щасливий кінець
Це кандидат, за якого вболіватиме наша редакція. Розпочали ми рік з його сексизму і закінчили, на жаль, теж ним.
Студентка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка виклала відео, в якому вимагає звільнити викладача Микиту Василенка за сексизм.
«Жінки створені, аби доглядати дітей та чоловіка. Журналістика — це не жіноча професія. Я проти того, щоб усі мали права. Особливо жінки», — цитує авторка Василенка.
У 2023 році студент_ки вже зверталися до тодішнього директора інституту Володимира Різуна з листом, який підписали 170 осіб. У ньому вони зазначали, що викладач під час повномасштабної війни росії проти України розповідає студент_кам на заняттях про «велич росії».
Постійна комісія з питань етики створила групу для опрацювання питань щодо сексизму, про які мовиться у зверненні. Факт порушення етики визнали. В підсумку Микиті Василенку та очільниці кафедри, на якій він працює, оголосили догану.
Після цього інциденту ми ставили в наших соцмережах риторичне запитання: де гарантії, що ситуація не повториться?
І ось наприкінці року Василенко засвітився у ще гучнішій історії: в етері російського медіа politnavigator.net він заявив, що «поява іноземних військових в Україні покращить демографічну ситуацію».
«Уявіть собі: щонайменше 40 тисяч чоловіків із грошима, "голодних" на жінок. Тих, хто не пройшов випробування фронтом, вихованих на хороших європейських харчах. І сотні тисяч "голодних" українок, які не встигли виїхати з тих чи інших причин, чоловіки яких загинули на війні або отримали каліцтва», — видав Василенко.
Після цього професор у етері «Суспільного» назвав скандал «провокацією» та вибачився за «голодних українок», назвавши цю фразу літературним висловом.
«Але з сенсом ви згодні? Ви вважаєте, що я сексист на основі цієї публікації і мене варто звільняти з університету?» — додав Василенко.
Так, пане Василенку, саме так ми вважаємо. І дуже тішимося, що нарешті це сталося: після цих висловлювань і бойкоту студентського парламенту Інституту журналістики КНУ професора-сексиста нарешті звільнили.
Із чим вітаємо себе та всіх наших агент_ок змін. Можливо, логічним завершенням цієї історії для Василенка стане перемога в цьогорічному конкурсі «Сексист року»? Хтозна.
Гендерні стереотипи на лекції з педагогіки
Думаєте, викладачі лише в особистих судженнях проявляють сексизм? Звісно, що ні. Вони ще й намагаються… навчати його. Приміром, студентка Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка опублікувала tiktok із презентацією лекції викладача Володимира Кравця.
Він демонстрував матеріали до лекцій з курсу «Педагогіка: підготовка молоді до сімейного життя». На слайдах — величезна кількість гендерних стереотипів та упереджень на кшталт «жінка часто сама провокує зґвалтування», «жіноча логіка є для того, щоби приховано керувати чоловіком» тощо.
Після оприлюднення слайдів презентації в соцмережах та поширення інформації про інцидент у медіа керівництво університету тимчасово відсторонило Володимира Кравця від викладання й призупинило курс для здійснення внутрішньої перевірки.
А сам викладач заявив, що його слова були вирвані з контексту і він не мав на меті ображати жінок. Також зазначив, що готовий просити вибачення, але не розуміє, за що саме. В інтервʼю ТСН Кравець знову транслював стереотипи:
«Чоловік і жінка в своїй логіці дещо відрізняються: чоловіча логіка прямолінійна, жіноча логіка має елементи несподіваності, незакінченості, непослідовності. Це доведено не мною, це доведено практично всіма, хто займається проблемами жіночої психології».
Решту образливих тез і кліше з презентації Кравець пояснює прагненням зацікавити авдиторію і спонукати до дискусії. Мовляв, він спеціально провокує студентів і студенток.
«Спровокував — отримуй покарання» — так би мало бути за геніальною «чоловічою» логікою Кравця, хіба ні? То чому ж його не покарали належним чином? Принаймні результатів перевірки чи дисциплінарних заходів щодо професора у відкритих джерелах немає.
Ба більше, 28 жовтня 2024 року наказом міністра освіти та науки на Володимира Кравця — радника ректора покладене виконання обов’язків ректора ТНПУ. «Чудове» покарання за сексизм.
Ще один професор-сексист
На радість усім противникам фемінітивів (і противницям, хе-хе) існують такі професори (і професорки), як він — Павло Гриценко. Це український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України, а також дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Наприкінці серпня на «Радіо Свобода» вийшов запис інтерв’ю з Павлом Гриценком під назвою «Мова — кордон. Чому за українську і сьогодні доводиться боротися». В бесіді не оминули увагою новий чинний правопис, а також питання фемінітивів в українській мові.
«Захотіли: сьогодні будемо казати “медикиня”, “парламентариня” і так далі. Це дикість. Дикість з точки зору права. В жодному мовному кодексі, в жодному описі немає на сьогодні схвалення оцих викрутасів. Це все волюнтаризм […]. Коли до Інституту української мови звернулися і принесли отакий гросбух уже надрукованих списків професій, посад і таке інше у сфері медицини, я запитую президента Академії медичних наук, мовляв, до вас зверталися із цим, у цьому є потреба? Усі роблять великі очі. То звідки ж це вилізло? А тому що був грант, а тому що когось підгодували… Оцього необхідно позбуватися».
Із професором не погоджуються інші мовознав_иці. Зокрема, в експертному коментарі для Гендер в деталях доцентка кафедри філології Українського католицького університету, стипендіатка програми DAAD Future for Ukraine (Університет Лейпцига) Олена Синчак зазначила:
«Видається, що панівний в українському мовознавстві радянський прескриптивізм (у парі з недоосмисленим постколоніальним взоруванням на російський стандарт) стає головною перепоною на шляху систематичного вивчення та впорядкування жіночих назв в українській мові. У результаті такого недбальства в Україні ми навіть точно не знаємо, скільки насправді жіночих назв нараховує українська мова».
(«Прескриптивізмом» у мовознавстві називається встановлення правил, що визначають бажане використання мови. — Авт.)
Також директор Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк на інформаційний запит медіа «Читомо» відповів, що вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним:
«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності».
Ми воліли б додати, що, окрім того що фемінітиви є природним явищем для української мови і зникли з ужитку за радянського періоду внаслідок русифікації, їх вживання — це не лише про відновлення історичної справедливости, це також про видимість жінок. Особливо в професіях, які в суспільній свідомости вважаються традиційно «чоловічими». Саме такі слова з фемінітивами Гриценко критикує найбільше. То, можливо, річ не в науковому підході до вивчення мови, а в банальному сексизмі та мізогінії?
Мер Івано-Франківська і його проблеми з жіночими іменами
У кілька історій вляпався цього року й Руслан Марцінків — міський голова Івано-Франківська.
«Саме прекрасній половині людства “рогатими” керувати простіше», — так у Івано-Франківську вирішили оголосити про набір водіїв та водійок автобусів і тролейбусів на сайті ОперІнфо ІФ.
Цей сайт вказаний на офіційній сторінці у Facebook мера міста Руслана Марцінківа в описі профілю і на самому вебресурсі підписаний його ім’ям. Марцінків поширив вакансію з некоректними висловлюваннями у своїх соцмережах та ще й не використав фемінітив, який початково був у тексті. Він не перевірив, що поширює, чи все ж таки свідомо використовує стереотипи і примітивні жарти в дописах?
За тиждень до цього Марцінків потрапив у інший скандал: під час сесії перебивав депутатку Марʼяну Вершиніну, а наприкінці назвав її «Марʼянкою». Тоді Вершиніна зробила допис у Facebook, в якому вимагала публічних вибачень. Мер написав коментар під цим дописом, назвавши це «хвилинною емоцією».
Забобонний сексизм від провідника потяга «Укрзалізниці»
Під час посадки у Львові на потяг «Львів — Запоріжжя» військовослужбовиця Ірина Бобик стикнулася з неповагою від провідника, який не дозволяв жінкам заходити у вагон. Про це вона написала на своїй Facebook-сторінці.
Аргументом було те, що першим має ввійти саме чоловік, інакше — біда. Групі жінок довелося чекати на пероні, адже чоловіків з квитками саме в цей вагон не було. Провідник таки пустив жінок у потяг після того, як Ірина Бобик сказала, що вона військовослужбовиця.
«Я, звісно, розумію, що ситуація — не кінець світу. Але я за те воюю, щоб у тилу мене змушували себе відчути недолюдиною на догоду магічному мисленню і давнім забобонам?» — зауважила військовичка.
Жінки вже вибороли право працювати в різних професіях, навчатися, обирати президент_а, мати власність, але… не заходити першими в потяг «Укрзалізниці».
Бізнес на сексизмі
Тут ми зібрали одразу кілька випадків. Виявляється, деякі бренди все ще вважають, що використовувати в рекламі сексизм для привернення уваги — це нормально.
Наприклад, торговий центр Nikolsky разом із брендом одягу OliaGarho випустив сексистську рекламу про відкриття магазину. Під відео зазначено, що в магазині покуп_ці знайдуть авторські моделі, які отримали високу оцінку клієнток в Україні й за кордоном.
Журналістка та фемактивістка Євгенія Дишлева зазначила, що у відео присутні прояви сексуалізації, забороненої Законом №1750-IX «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі».
У сторизі Євгенія опублікувала Закон України «Про рекламу», позначивши ТРЦ Nikolsky та бренд одягу. Зі слів журналістки, на це відреагувала SMM харківських брендів Наталія Златослава, яка надіслала клоуна в директ. Активістка у відповідь відправила пані Златославі посилання на статтю Міністерства юстиції, де мовиться про те, що сексизм у рекламі карається штрафом.
Златослава ж сказала, що нікого не цікавить її думка і що це «особиста думка диванної критикеси, що бачить сексизм там, де просто є гарна жінка».
Не може цивілізовано реагувати на критику і бренд kaze_sport. Після обурення сексистською рекламою інтернет-магазин створив фотокампанію-відповідь.
Зокрема, додав серію світлин, де жінки показують одяг, але з мішком на голові. Серія називається Non Sexualisation, а текстовий супровід в одному з дописів пояснює «Мішок — заборона індивіду на самовираження». Коли саме сексуалізація та об’єктивізація стали самовираженням — в дописі не пояснюється.
Кампанія спричинила негативну реакцію з боку багатьох користувач_ок. Висміювання і навмисна абсурдна гіперболізація — також інструменти знецінення й приниження, що ми й бачимо на цьому прикладі.
Найаморальніший бар
Певно, найвищий рівень цинізму та беземпатійности бачимо в наступному прикладі: бар у Харкові вирішив назвати свої коктейлі, нехтуючи будь-якими нормами моралі, «Мрія педофіла», «Зґвалтований», «Насмоктала», «Врот» тощо. Креатив найменувань крутиться навколо теми принижень і сексуального насильства.
На це звернула увагу блогерка і музикантка ТУЧА. Також вона написала заяву до поліції.
Власники закладу не зважали на те, що посилання на сексуальне насильство може стати чинником ретравматизації для постраждалих від зґвалтувань. І це в прифронтовому Харкові! Частина Харківської області була окупована і пережила випадки сексуального насильства як зброї війни. Вони не бачать нічого поганого ні в тому, ні в тому, що інші їхні назви сприяють сприйняттю жінок як сексуальних об’єктів (як-от коктейль «Насмоктала» або порівняння ніжного персика з «цнотою 96-річної бабусі» в описі іншого коктейлю).
Комунікаційни_ки закладу в коментарях під дописами на сторінці бару віджартовувалися та зневажливо відповідали тим, кого обурила ця ситуація. Втім згодом бар повідомив, що «тимчасово не працює». Відповідна примітка висить на сторінці дотепер.
Як повідомив уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець, після вивчення скарг він відкрив провадження та звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України, Головного управління Держпродспоживслужби та Головного управління Нацполіції в області для перевірки діяльности закладу.
У рекламі закладу виявили ознаки дискримінації та порушення Закону України «Про рекламу». За це на бар наклали штраф у розмірі 13 600 грн. Також заклад незаконно поширював у соцмережах зображення кальяну із закликом до дії та пляшки з алкогольними напоями без супроводження обов'язковим попередженням про шкоду вживання. Крім того, під час перевірки власник бару вчинив дрібне хуліганство, за що на нього склали протокол і притягнули до адміністративної відповідальности.
Поліція повідомляла, що заклад припинив діяльність. Сторінка в інстаграмі дотепер неактивна.
НЕсмішно: жарти над потерпілими від домагань
Сексистсько-принизливий гумор, на жаль, все ще знаходить свою авдиторію. Зокрема, серед глядач_ів шоу студії «Квартал 95». В одному з виступів вони принизили військових та висміяли постраждалих від домагань.
Гуморист_и зробили пародію на керівника Рівненського ТЦК та СП. Напередодні він опинився в центрі скандалу через поцілунки з підлеглими на робочому місці. В сюжеті пародії нова працівниця скаржиться на домагання начальника, який намагався її поцілувати. Захищаючи його, колеги_жанки вигадали «шифр» ДПО («дотики-поцілунки-обіймашки»). Тож нову працівницю просять «не панікувати», коли начальник мацає її або цілує, адже так він «передає інформацію».
Громадськість і голова Нацради з питань телебачення Ольга Герасим’юк висловили обурення, називаючи номер «ганебним» та «неприпустимим».
Незрозумілими в цій ситуації залишаються всього дві речі: чому сексуальні домагання, на думку автор_ів пародії, це смішно? Та чим промити очі після перегляду відео, щоби бодай якось це розбачити?
Жінка, яка НЕ підтримує жінку
Ця історія заслуговує на окрему увагу, бо сексизм і мізогінію проявила неабихто, а директорка Інституту гендерних досліджень Марфа Скорик.
На каналі Ukraїner Q вийшло інтерв'ю за участі Тараса Чмута і ведучої Юлії Тимошенко. Говорили про стан війська, мобілізацію, допомогу Заходу, економіку.
Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко поширив відео на своїй сторінці у Facebook. У коментарях директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик написала:
«Для того, щоб працювати аналітиком, потрібно мати освіту. Інакше буде генеруватися оте все, що ми чуємо в цьому сповненому безсилля інтерв'ю. Окремо доставляє красівуля зі своїми питаннячками, задані нєжним голосюлькою. Вона тут так до речі, як...».
Коментатор_и одразу ж звинуватили пані Скорик у мізогінії, що дивно бачити такі слова від людини, яка займається гендерними дослідженнями.
Скорик відповіла на ці звинувачення так:
«Крім використання слова мізогінія в якості лайки, про гендерні дослідження потрібно знати щось іще. А так, якщо цікаво — то користайтеся, цитуйте. А зводити жінок до ролі щебетливої пташульки — це не те, чого б ми хотіли, й точно не те, за що боролися отак важко і довго».
Коментатор_и тегали й Дмитра Лубінця, оскільки з 2022 року Марфа Скорик числиться в складі Консультативної ради при Уповноваженому ВР України з прав людини.
Скорик пояснила свій коментар тим, що останні кілька років в Україні відбувається «ренесанс патріархату під обгорткою політики гендерної рівності». Вона також зазначила, що її слова були спрямовані проти «засилля некомпетентних красівуль та жорсткого ейджизму в політичному, медійному та іншому представництві».
Тобто ми будемо боротися із сексизмом та мізогінією, використовуючи сексизм і мізогінію? Дуже сумнівний метод…
Дівчинка чи політикиня з багаторічним досвідом?
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав депутатку Ірину Геращенко «дівчинкою». Про це політикиня повідомила на своїй сторінці у Facebook, наголосивши, що сексизм є неприпустимим явищем у європейській політиці, та закликала інших підтримати її.
«Коли я прийшла в парламент, там було 8% жінок, які ні на що не впливали. Окрім Юлії Тимошенко. Я співавторка закону про гендерні квоти, які дозволили залучити жінок у владу. Мені 53 роки і всю свою політичну кар'єру я відстоювала права українок. І я нікому не дозволю знецінювати жінок в політиці», — написала Геращенко.
Також вона зазначила, що «такі речі не повинні залишатися безкарними» й повідомила, що планує надіслати листа президентці Європарламенту Роберті Мецолі. Пізніше Стефанчук повідомив, що попросив пробачення у нардепки, але чекає вибачень і від неї, адже Геращенко, каже він, назвала його перед цим «хамлом».
Важко розібратися в цій довгій сюжетній лінії взаємних політичних образ, але що ми знаємо точно, це те, що сексизм у політиці неприпустимий. Важко уявити ситуацію, коли чоловіка, який понад 20 років у політиці, хтось називатиме «хлопчиком».
Спорт лише для сексистів?
Футбольна команда програла, а винен хто? Правильно, жінка! Саме так вважає президент футбольного клубу «Оболонь» Олександр Слободян, який різко розкритикував суддівство в українському футболі, особливо жінок-суддів. Із його слів, через суддівські помилки «Оболонь» недорахувалася близько 10 очок, що вплинуло на її поточне місце в турнірній таблиці. Клуб офіційно звертався з проханням не призначати певних суддів на свої ігри, але не здобув підтримки.
Слободян зазначив, що в провідних чемпіонатах Європи жінки рідко судять чоловічі матчі найвищого рівня, вважаючи, що фізіологічно жінки не можуть встигати за перебігом подій у чоловічих іграх. Цікаво, на яких уявленнях про фізіологію базується така думка? А ще наголосив на відсутності змішаних команд у змаганнях та рекордів у змішаних видах спорту через фізіологічні відмінності.
Зауважимо, що досвід провідних суддів, таких як, наприклад, француженка Стефані Фраппар, яка успішно судить топові матчі у Франції та Європі, якраз доводить, що жінки можуть ефективно судити чоловічі змагання на найвищому рівні.
Хочеться побажати панові Слободяну зайнятися чимось конструктивнішим та кориснішим для своєї команди, а не жалюгідними виправданнями, базованими на його сексистських поглядах.
Експерт, який затуляє рота
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко нагримав на телеведучу Ірину Король. Інцидент стався в етері телеканалу «Київ 24». Ірина перебила Коваленка й намагалася поставити йому запитання, за що він почав кричати на неї:
«Шаааа! Шаааа! Я у вас тут запрошений експерт в етері, а не ви! (...) Якщо ви не розумієтеся на військовій науці, запрошуйте до свого етеру хіміків, які будуть вам розповідати про міжконтинентальні балістичні ракети!».
Цікаво, чи дозволив би Коваленко собі таку поведінку, якби з ним спілкувався чоловік?
Після інциденту телеканал «Київ24» підтримав ведучу та відмовився від співпраці з Олександром Коваленком. Керівник відеоредакції Liga.net Юрій Смирнов також заявив, що видання більше не запрошуватиме Олександра Коваленка для відеоформатів, а також не звертатиметься до нього по коментарі до будь-яких текстових матеріалів на сайті.
Окрім цього, майже 90 медійників і медійниць засудили його поведінку, створивши спільну заяву та висловивши солідарність із ведучою Іриною Король. У ній, зокрема, зазначено, що подібні інциденти «лише підтверджують необхідність створення безпечнішого середовища для жінок у журналістиці».
Яка реакція Коваленка? Можливо, публічні вибачення через загрозу репутації? Чи, може, він зробив якісь висновки? Ага, якби ж то…
Натомість Коваленко побував на ефірі YouTube-каналу УСІ Online, щоб відбілити свою репутацію. Ведуча Наталія Костенко з неприхованою прихильністю до гостя ставила йому зручні запитання і всіляко підтримувала. Своїм досвідом взаємодії з експертом вона також поділилася на своїй Facebook-сторінці:
«За понад 4 роки спільних ефірів жодного ЖОДНОГО разу не стикнулася з неповагою до себе чи нестриманістю спікера. Хоча і не впевнена, що жодного разу не перебила», — написала Костенко.
Під час цього етеру Коваленко заявив, що більше не співпрацюватиме з телеканалом «Київ24», що редакція «не намагалася залагодити конфлікт». Тобто, на його думку, за його ж хамство ще й мали просити вибачення. Цікава логіка. А ще він вважає, що інцидент набув розголосу тільки тому, що «люди люблять хайп». Тобто непрофесійности в своїй поведінці він так і не побачив і воліє мати рацію в кращих традиціях патріархату.
На жаль, не всі медіа проявили солідарність із ведучою, на яку нагримав Коваленко, тому, попри відсутність вибачень, він і далі виступає як експерт, зокрема на «5 каналі» та NV.
Шоу «Холостяк»
12 сезонів телеканал «СТБ» транслював у етері одне з найбільш мізогінних та сексистських шоу під назвою «Холостяк». Сама його концепція, в якій понад 20 дівчат конкурують за серце одного чоловіка, будується на тому, щоб створити напругу між учасницями, змусити їх ненавидіти одна одну та в своїх інтервʼю транслювати гендерні стереотипи.
13 сезон обіцяв бути інакшим, адже «холостяком» став Олександр «Терен» Будько — військовий, ветеран російсько-української війни, громадський діяч. В своїх інтервʼю перед початком проєкту Олександр розповідав про те, що головна мета його участі в шоу — показати, що ветерани з інвалідністю можуть жити повноцінним життям, бути активними та відкритими до нових можливостей. І звісно ж, знайти кохання. Про утвердження стереотипів та мізогінії не мовилося, еге ж?
І ось глядач_ки запасаються попкорном, вмикають «СТБ» і бачать… що? Правильно, ту саму жінконенависницьку концепцію, ті самі стереотипи, те саме поливання брудом одна одної. Звісно, цей сезон має певні зміни: всі учасниці говорили українською і тема інклюзії порушувалася, як би там не було, на загальнонаціональному телеканалі.
Ще одним зрушенням можна вважати участь в шоу феміністки Вікторії Клочко, яка чи не єдина з учасниць транслювала повагу до інших жінок. Однак вона залишила проєкт на власне бажання, що теж стало своєрідним прикладом субʼєктності жінки, яка необовʼязково чекатиме, поки її оберуть або виженуть. Хоча за це вона «відгребла» і від учасниць, і від холостяка, і від авдиторії.
Щодо стосується самого «холостяка» Олександра «Терена», то ми б не стали називати його сексистом бодай через те, що, здається, він сам не визначився зі своїми уявленнями про світ і жінок зокрема. Або ж так його показали творці шоу. В одних епізодах він говорив про те, наскільки важлива для жінки самореалізація, казав, що не очікує від своєї партнерки виконання домашніх обов'язків, таких як приготування їжі. В інших епізодах неодноразово висловлювався про так звану жіночу енергію, а ще дуже дивно відреагував на зізнання згаданої Вікторії Клочко про небажання мати дітей — після розмови з дівчиною сподівався, що вона має змінитися.
Утім ми все ж таки хотіли наголосити, що основне «зло» цього шоу в тому, що воно в принципі існує. Принаймні в такому вигляді, як зараз. Що цікаво, в постшоу одна із запрошених творчинь «Холостяка» висловлюється доволі феміністично і стає на бік жінок. Тобто можемо припустити, що це цілеспрямоване рішення авторів і авторок проєкту розводити авдиторію на емоції, не усвідомлюючи, що так вони закріплюють гендерні стереотипи і мізогінію серед дівчат та жінок. Чи все ж усвідомлюючи?
Від кунілінгусу до сексизму, від сексизму до вибачень
Гурт Latexfauna, який у 2023 році випустив еротичний кліп, у якому герой буцімто робить кунілінгус дівчині, торік все ж таки зганьбився. Видається, хлопці трохи заплуталися із запитом українського суспільства на відвертість.
На їхній кліп Masandra відгуки були здебільшого схвальні через те, що зображувати оральний секс щодо жінки в культурі неприйнятно, на відміну від того самого мінету.
Навіть блогерка з феміністичними поглядами Катя Бльостка тоді пожартувала в коментарях: «Я розстроєна, шо не було ніякого оголошення про кастинг на цю стражденну і саможертовну жіночу роль у кліпі».
Та ось, через рік Latexfauna, здається, вирішив повторити минулорічну славу, та… не вдалося. З нагоди 1 вересня гурт зробив допис в інстаграмі «Яка ти однокласниця?». В ньому — обличчя жінок з підписами:
«Аліна — дівчина з найкрасивішою сракою», «Юля — староста, до якої не доїбешся», «Ліна — злісна принципова незайманка».
Гурт повідомив, що світлини згенеровані ШІ на основі фото самих учасників колективу. Після негативних коментарів підписниць Latexfauna опублікував ще один допис — «Який ти однокласник»:
«Льоша Кунілінгвіст — має гарно розвинений артикуляційний апарат», «Коля Гіппократ — клянеться, що не дрочить», «Дуся Фантазьор — мав секс у кожному санаторії».
Учасники колективу назвали ці дописи гумором. Утім шквал критики сексуалізації підлітків дав свої плоди: гурт видалив обидва дописи і опублікував роз'яснення, підготовлене разом із фахівцями психологічного центру 4help, де визнав помилку та попросив вибачення у авдиторії. Виконавці зазначили, що спочатку не розуміли обурення, але після консультацій усвідомили, чому їхній допис був образливим для багатьох людей.
Ми додаємо цей кейс у нашу добірку, зокрема, через те, що це приклад адекватної реакції на критику й цивілізованої комунікації. Так тримати!
***
У нашій цьогорічній підсумковій статті описані понад 17 випадків. Це лише ті кейси, які спричинили широке обговорення в соцмережах. Ми свідомі того, що насправді сексизму, обʼєктивації та мізогінії як у публічному просторі, так і в побуті набагато більше.
Утім наша антипремія «Сексист року» та ось такі підсумкові матеріали спрямовані на те, щоб в Україні формувався інститут репутації і з кожним роком таких випадків ставало менше. Мріємо та віримо, що з часом бути сексистом стане так соромно й ганебно, що одного дня нам просто не буде про що писати в підсумковій статті.
Ну а поки що запрошуємо вас долучитися до обрання переможця в нашій антипремії «Сексист року — 2024». Стежте за анонсами у соцмережах Гендер в деталях!
