18 жовтня, 2018

Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти

19 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (2,9 МБ)
«Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти» є результатом оцінки різних аспектів функціонування системи попередження насильства в сім’ї в Україні, що почала складатись з 2002 р., після набуття чинності Законом України «Про попередження насильства в сім’ї». У дослідженні подано відомості про здобутки державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді та її регіональних підрозділів; правові та соціально-психологічні засади організації роботи з особами, які вчинили насильство в сім’ї; роль закладів та установ освіти і охорони здоров’я у наданні послуг потерпілим від насильства в сім’ї тощо.

Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти

Читайте також:

Частиною дослідження є аналіз передового досвіду («найкращих практик») країн світу у сфері протидії домашньому насильству, надання захисту та допомоги постраждалим, просування їх прав та роботи з особами, які вчиняють насильство в сім’ї.

Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти / Бондаровська В.М., Кочемировська О.О., Лактіонова Г.М, Онишко Ю.В., Хаар Р., Христова Г.О. / заг. ред. О. Кочемировська.: вид-во ФОП Клименко Ю.Я., 2010. – 372 с.

19 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (2,9 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні. Статистичний аналіз відкритих даних ЄДРПОУ
Цей звіт підсумовує результати статистичного аналізу, проведеного з метою висвітлити гендерний розподіл керівників юридичних осіб та приватних підприємців в Україні. Він має на меті заповнити певні прогалини у гендерно дезагрегованій статистиці шляхом аналізу відкритих урядових даних. Гендерно дезагреговані дані є ключовими для вивчення гендерних особливостей в економічній активності, підвищення обізнаності громадськості та розроблення ефективних політик і програм щодо підвищення економічної спроможності жінок, а отже, сприяють досягненню Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), зокрема цілі 5 «Гендерна рівність».
Інтерв’ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні
Елла Ламах[1] — гендерна експертка, тренерка, активістка. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Центр “Розвиток демократії”»[2], створеної 2003 року. Члени Центру працюють за програмами «Права людини», «Лідерство», «Розробка та впровадження кампаній громадянського представництва», «Гнучка демократія», «Практичне право», «Гендерна рівність», «Дебати», «Запобігання насильству та протидія торгівлі людьми», «Здоровий спосіб життя», у рамках яких успішно реалізовано 33 проекти.
Відео свідчень Крістін Блазі Форд, постраждалої від сексуальних домагань Бретта Кавано, одного з кандидатів до Верховного Суду США

Відео

Професорка психології Університету в Пало Альто розповіла всім про те, як Бретт Кавано, один із представлених Дональдом Трампом кандидатів до Верховного Суду, сексуально домагався її неповнолітньої.
Інтерв’ю з Мартою Чумало про підтримку жінок і феміністичний активізм у Львові
Марта Чумало[1] — співзасновниця, заступниця голови, керівниця проектів і психологиня громадської організації «Центр “Жіночі перспективи”»[2] (м. Львів), у якій працює більше як 20 років. Як громадську організацію ЦЖП було зареєстровано 1998 року. За час своєї діяльності ЦЖП реалізував понад 100 різних проектів, надав безпосередню допомогу більше як 20 000 клієнток, провів різні соціологічні дослідження, активно співпрацював з місцевими органами влади, надавав правову, освітню й інформаційну підтримку різним цільовим групам[3].
Гендерний аналіз офіційної допомоги для розвитку в Україні. Базове дослідження
Базове дослідження було проведено пані Ларисою Магдюк, національним консультантом з питань посилення можливостей та відповідальності ключових донорів та партнерів в сфері координації механізмів надання допомоги на підтримку гендерної рівності в Україні. Проведення гендерного аналізу міжнародної допомоги для розвитку у порівнянні з національними зобов’язаннями України щодо забезпечення гендерної рівності було здійснено за ініціативи та при координуванні з боку ООН Жінки, під керівництвом національного координатора програми пані Оксани Кисельової, за підтримки регіонального офісу ООН Жінки у Східній Європі та Центральній Азії. Проведення базового дослідження стало можливим завдяки відкритості та підтримки з боку донорських та виконавчих агенції, акредитованих в Україні.
Участь жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні. Стратегії впливу
Цей документ підготовано Українським жіночим фондом за фінансової підтримки спільного проекту ЄС-ОБСЄ/БДІПЛ з розвитку демократії та прав людини у Східній Європі та базується на аналізі результатів соціологічних досліджень, статистичних даних та узагальненні напрацювань вітчизняних та іноземних. В представленому матеріалі аналізуються конкретні проблеми та питання участі жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні, а також пропонуються основні напрями удосконалення, що базуються на міжнародних та Європейських стандартах і практиках.
Гендер, релігія і націоналізм в Україні
Колективне дослідження, виконане групою українських авторок, аналізує суспільні процеси, що супроводжують ріст та зміцнення праворадикальних та релігійних об’єднань в Україні, та описує, послуговуючись феміністичною оптикою, репресивний дискурсивний апарат, присутній в українському медійному просторі та публічній сфері, намагаючись знайти відповідь на питання «Чи/як можливий демократичний спротив у консервативному політичному кліматі?».
Соціологічні дослідження домашнього насильства: методологічні засади
Презентація на Міжнародній конференції «Збирання даних у сфері насильства щодо жінок та домашнього насильства: назустріч вимогам Стамбульської Конвенції» 3-4 вересня 2015 року, м. Київ у рамках проекту Ради Європи і уряду Швеції «Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством в Україні».
Дослідження поширеності насильства щодо дівчат та жінок
У фокусі даного дослідження – вимірювання поширення насильства за допомогою статистичних індикаторів, рекомендованих Статистичною комісією ООН, які жодного разу не були виміряні в Україні до 2007 року. Офіційна статистика включає тільки записи випадків насильства та кількість зареєстрованих осіб, що вчинили акт насильства, але цього недостатньо для вичерпного аналізу поточної ситуації та для відстежування тенденцій. Відсутність актуальної інформації щодо поширеності та характеристик насильства стосовно жінок та дівчат є одним з найбільш значущих факторів, що стримують розробку та впровадження цільових програм попередження насильства. Тому мета дослідження – отримати свідчення і конкретні дані щодо рівня поширеності насильства стосовно дівчат і жінок, щодо контексту насильства та щодо факторів ризику, які стосуються як індивідів, так і домогосподарств. Результати дослідження є співставними із результатами опитування МДОУ-2007.
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року.