17 січня, 2020

Краса гір

15 серпня 2017
Поширити в Telegram
1860
Маріам Найєм

Любить культурологію.

Дивіться також:
Маріам Найєм. Котики про гомофобію

15 серпня 2017
Поширити в Telegram
1860
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
5 справді смішних серіалів на Netflix для феміністок і не тільки
Боротьба за соціальну справедливість забирає чимало сил, і часто хочеться просто розслабитися, відпочити й посміятися. У цій підбірці я підготувала для вас невеличкі веселі серіали, які допоможуть посміятися і при цьому цілком відповідатимуть вашим цінностям. І нехай вас не лякає, що в багатьох сюжетах розкриваються різні соціальні проблеми. Де є місце сльозам, має бути місце і сміху! Бонус: їх можна подивитися за вихідні. Або принаймні за довгі вихідні.
Кривавий комікс
Як і обіцяла попереднього разу, хочу порекомендувати щось, після чого не захочеться плакати. Цього тижня у нас «Заборонений плід» Лів Стрьомквіст.
Коли твоє тіло тобі не належить
«Моє тіло належить тільки мені. З усіма його формами, розтяжками, родимками, зморшками, недоліками, внутрішніми органами, скелетом і м’язами. Воно гарне, воно сильне, воно неймовірне. Я дуже, дуже хочу навчитися любити його за те, що воно в мене є», — каже авторка. Адже досі жіноче тіло належало кому завгодно, лише не самим жінкам. У феміністичній утопії все буде зовсім інакше.
Не народися вродливою, а... навчися любити себе
Коли ти висока, але для модельного бізнесу занадто товста, а для батьків занадто худа, життя перетворюється на пекло. Як перестати підганяти себе під стандарти і замінити «бути красивою» на «бути щасливою» — авторка розповідає про власний досвід.
Миф о красоте: Стереотипы против женщин
«Миф о красоте» — культовое произведение американской писательницы и журналистки Наоми Вульф. В нем авторка рассказывает о том, откуда берутся стереотипные представления о женской красоте и почему они ограничивают свободу женщин не меньше, чем патриархальное «домашнее рабство». 
Жінка і Дзеркало
Авторка використовує дзеркало як інтерпретаційну раму, в якій відбувається візуалізація й накладання об’єкта та суб’єкта, баченого і глядача з метою проаналізувати жіночу тілесність на прикладах літератури. За допомогою психоаналітичної інтерпретації дзеркала, наведено приклади, коли жінка, відображена в дзеркалі чоловіка, бачить свою власну відмінність від останнього і сприймає себе “кастрованою”. Відтак відбувається привласнення жіночої тілесності у патріархільній культурі. 
Макіяж у сучасній культурі
Від «нюдового» макіяжу до повної відмови від нього, від присоромлення за відсутність макіяжу — до присоромлення за макіяж, від фотошопу до суворих рекламних стандартів — авторка розглядає різні тенденції поп-культури, які допоможуть зрозуміти, чим є макіяж сьогодні, крім нав’язаного індустрією краси стандарту, та яким може бути його майбутнє.
Макіяж: від примусу до самовираження. Ч.5. Макіяж у сучасній культурі
Макіяж — добре це чи погано? «Забагато макіяжу» — це скільки? «Недоречний макіяж» — це як? Чи можна одночасно фарбуватися і бути феміністкою? Чи можна не фарбуватися і залишатися жіночною? Макіяж — зброя гендерного маркування чи прояв креативності та засіб самовираження? У цій частині серії — про сучасну культуру та критику.
Макіяж: від примусу до самовираження. Ч.4. Радянський Союз
Макіяж — добре це чи погано? «Забагато макіяжу» — це скільки? «Недоречний макіяж» — це як? Чи можна одночасно фарбуватися і бути феміністкою? Чи можна не фарбуватися і залишатися жіночною? Макіяж — зброя гендерного маркування чи прояв креативності та засіб самовираження? Чи є макіяж “капіталістичною” забаганкою, а чи однаково популярний у соціалістичних суспільствах? Розібратися з цим усім допоможе історія питання — у Радянському Союзі.