23 травня, 2019

Фотокалендар для жінок та матусь

29 грудня 2016

Кілька сторінок з книг "Порнографія для жінок" і "Порнографія для новоспечених матусь", та підказки для зцілення від материнського вигорання і вирішення сімейних конфліктів.

Фото

Підготувала Тетяна Недільська.
 

Дослідники сімейних стосунків Джон Готтман і Джулі Шварц-Готтман склали вичерпний перелік обов'язків, які з'являються в пари після народження дитини. Цей список нараховує 600 пунктів! 

Багатьом мамам відоме вигорання. Навмисне не називаю його емоційним, адже вигорання найчастіше відбувається не тільки на рівні емоцій, а й на рівні фізичному, енергетичному і навіть екзистенційному. Коли народжується перша дитина, то народжуються і нові ідентичності - мами і тата. Мозок починає активно працювати над створенням нових нейронних зв'язків, у зв'язку із чим витрачається значно більше внутрішньої енергії та емоцій і відбувається поступове "дорослішання" батьківської ідентичності, а також пошук себе нового у цій новій ролі.

Після народження дитини жінка потребує особливої підтримки і не тільки на словах. Якщо поруч із нею є чоловік, який підтримує її словом і ділом, то ризик материнського вигорання значно зменшується. Зрештою, в сім'ї, в якій немає дітей, але є рівномірний розподіл хатньої роботи та сімейних обов'язків загалом, стосунки є кращими, ніж у тих сім'ях, де "один паше, інший пляше".

Джон Медіна у книзі "Правила розвитку мозку вашої дитини" також наголошує на тому, що: "Окрім недосипання та соціальної ізоляції, у період транзиту до батьківства є ще й хатня робота." І що більшість цієї хатньої роботи традиційно виконують жінки. Джон Медіна згадує про маленьку книжечку "Порнографія для жінок", яку колись його дружині подарувала подруга і яка може бути підказкою для зцілення материнського вигорання і вирішення певних сімейних конфліктів. 

Читаючи минулого року бестселер Медіни, мене зацікавив зміст книги, про яку він згадував, і тоді ж я нагуглила кілька сторінок з тієї книги, а також із книги "Порнографія для новоспечених матусь", а сьогодні переклала текст і ділюсь із вами.

Джон Медіна також дає статистику по США: "Жінки, які мають сім'ю, виконують 70% всіх домашніх обов'язків. Ці дані часто трактують як хорошу новину, оскільки 30 років тому цей показник дорівнював 85%. Не потрібно бути математичним генієм, щоб зрозуміти, що ці цифри не є однозначні. З появою дитини кількість домашніх обов'язків жінки зростає втричі порівняно з чоловіком."

А по Україні є ось така от статистика від соц. групи "Рейнинг" (1-6 жовтня 2015 року опитано 1800 респондентів).

29 грудня 2016
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Права людини жінок зі спільноти ЛБТіК в Україні
У цій публікації наведено огляд національних правових актів та документів ООН щодо прав жінок ЛБТІК та представлена стисла інформація про ситуацію стосовно прав жінок ЛБТІК в Україні.
Не чоловіча робота. Дещо про гендерний дисбаланс серед журналістів
Жінки в редакціях українських ЗМІ — більшість, якій не позаздриш. Чому так склалось і як профеміністично реагувати на ситуацію — розповідає Отар Довженко.
Мужская работа: парни-педагоги о том, каково это учить и воспитывать чужих детей
Отправляем на свалку истории убеждение, что мужчины не созданы для воспитания детей. Недавно UaUa.info рассказывал о папе, который вышел в декрет, год посвятил исключительно маленьким сыновьям и совершенно по-новому открыл для себя отцовство.
Чому в школах мало учителів-чоловіків. І чи є це проблемою?
У вересні 2018 року дослідницька мережа «Еврідіка» опублікувала статтю «Чи має значення те, що чоловіки не викладають?», у якій викладені деякі добре відомі факти: за інформацією Євростату лише 15% вчителів початкової школи в Європі – чоловіки, і навпаки, лише 25% професорів європейських університетів – жінки, пише Профспілка працівників освіти і науки України.
Світ без жінок: стать у польському громадському житті
Агнешка Графф має надзвичайну здатність дивуватися явищам, з якими ми повсякденно стикаємось, але через повсякчасне їхнє повторення вважаємо нормальними. Проте ці явища – суспільна патологія. Треба тільки вміти бачити. Виявляється, в країні "матері-польки" жінки вилучені з мови, закону, суспільного життя, з цілої сфери суспільної свідомості. Книга Агнешкі Графф – це бравурний, яскравий, переконливий аналіз мови масової пропаганди, що упродовж років розвивається в демократичній Польщі.
Права і тюльпани: чому ми досі відзначаємо 8 березня?
8 березня залишається одним з найпопулярніших свят в пострадянській Україні, яке пересічні громадян(к)и масово відзначають як «жіночий день» квітами-цукерками-дрібними подарунками. Однак первісно воно було Міжнародним днем солідарності у боротьбі за права жінок. Як відбувалася деполітизація цього свята в СРСР, де «жіноче питання» вважали вирішеним? Чи справді 8 березня святкують лише в країнах соцтабору? Чому політичні лідери і посадовці в незалежній Україні продовжують вітати жінок у брежнєвському дусі зі «святом весни, краси і ніжності»? Чи можливо і потрібно сучасним українським жінкам повернути собі украдене свято? Про сучасні феміністичні ініціативи з відновлення політичного смислу 8 березня – у цій статті.
Гендерно-орієнтоване бюджетування в Україні: теорія та практика
Сьогодні політика гендерної рівності є важливим чинником глобального розвитку і фундаментальним правом людини. Більшість урядів узяли на себе зобов’язання щодо досягнення цілей гендерної рівності і впровадження гендерних аспектів у державну політику. З цією метою були створені численні інструменти і підходи. Починаючи з 1995 року ряд міжнародних організацій та інституцій, зокрема Фонд розвитку для жінок ООН (ЮНІФЕМ, зараз ООН Жінки), Програма розвитку ООН (ПРООН), Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та інші, виступили ініціаторами інтегрування гендерного підходу до бюджетів і таким чином сприяли розвитку концепції і стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування (ГОБ).
Найперші, найцікавіші, найкращі: що не так із дитячими книжками про видатних жінок
Аміна Ґуріб-Факім, Антоніна Прихотько, Балкісса Чайбоу, Марія Бек, Мері Ком, Євгенія Мариниченко, Наталія Кобринська… Можу закластися, що для більшості з вас ці імена, попри те, що належать вони видатним жінкам, досягнення яких важко переоцінити, звучать незнайомо. Так уже склалося, що довгий час історію писали чоловіки. І що властиво, писали переважно про чоловіків. Тому жінок, про яких нам забули розповісти вдома, у школі, в інституті, у новинах тощо і справді багато. На щастя, останнім часом на цю проблему звернули увагу. Так, лише цього року в Україні вийшло одразу кілька дитячих видань про визначних жінок, зокрема три збірки біографічних оповідань: «Сила дівчат», «Це зробила вона» і «Казки на ніч для дівчат бунтарок». Дві перші створені в Україні, остання перекладена з англійської. Усі три викликали ажіотаж на нашому книжковому ринку, усі три заслуговують уваги. Чим вони різняться? На кого розраховані? І чи мають недоліки, про які варто знати? Про все це розповім далі.
Гендерний посібник
18 грудня 2018 року в Києві відбулася панельна дискусія «Як впроваджувати гендерний підхід в роботу сервісних інституцій?». Під час заходу було презентовано посібник «Інтегрування гендерного підходу в роботі Центрів надання адміністративних послуг». Гендерний посібник - це збірник концептуальних принципів та практичних рекомендацій щодо інтегрування комплексного гендерного підходу у роботу ЦНАП.