12 грудня, 2017

1. Героїня (Тамара Злобіна, Тамара Марценюк)

26 грудня 2016

Героїня. Вільний лекторій «Поверх фемінізму»

«Поверх фемінізму» — вільний лекторій освітньої організації «Культурний Проект», реалізований спільно з Фондом імені Гейнріха Бьолля в Україні у 2015 році. 

Лекторки: Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія” та Тамара Злобіна, кандидатка філософських наук, випускниця Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.

1. Героїня. (Тамара Злобіна, Тамара Марценюк)

Історія фемінізму як організованого руху жінок за свої громадянські права охоплює останні 200 років. Те, що сьогодні видається нам звичним - право на особисту недоторканість,  обирати і бути обраною, отримувати освіту, професійно працювати, володіти власністю, вільно пересуватись, кохати і народжувати дітей з тими і тоді, коли ми хочемо - виборювалось у кривавій боротьбі. Жінки не лише приковували себе наручниками до залізничних колій і голодували у тюремних камерах, вони покладали усе своє життя, незліченну кількість щоденних зусиль, щоб змінити соціальний устрій. Ми знаємо історії великих імператорів та полководців, які поневолювали цілі народи. Чому ж ми так мало знаємо про героїнь, які здобули свободу для половини людства? А у деяких країнах продовжують виборювати її і сьогодні.

Найбільш активним феміністичний, тобто, жіночий рух виявився у Європі та Америці. Хоча він має свої особливості і серед країн не лише так званих розвинутих (або «першого світу»), а й «другого» (до яких належать і пострадянські суспільства) та «третього» світів. Фемінізми бувають різні – це не тільки ліберальна течія. А й соціалістична (або марксистська), психоаналітична, радикальна, сепаратистська. Є «чорний» фемінізм, латиноамериканський, екофемінізм, мусульманський, фемінізм третього світу тощо. Фемінізм розглядають, беручи до уваги різноманітні культурні контексти, економічні, політичні і соціальні умови. Важливо зазначити, що фемінізм – не лише для жінок і про жінок, він також зачіпає чоловіків і не відбувся би без участі чоловіків, особливо на початку боротьби. Тому слід говорити радше про фемінізми, а не про одне явище.

26 грудня 2016
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
ПОЛІНА: протидія гендерному насильству
Відео з презентації результатів роботи пілотного проекту«ПОЛІНА» та панельної дискусії: «Україна проти домашнього насильства: урядові інструменти та громадські ініціативи протидії домашньому насильству»з коментарями від заступниці міністра зовнішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасії Дєєвої, посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, старшого інспектора з особливих доручень в Департаменті патрульної поліції Андрія Ткачова, представника Фонду народонаселення ООН в Україні Каспара Піка, виконавчої директорки Фонду "АнтиСНІД" Ольги Руднєвої та телеведучої та громадської діячки Марії Єфросиніної
Феміністичний інтенсив 2017/ Feminist Intensive 2017
Перший Феміністичний інтенсив відбувся у смт. Славське Сколівського р-ну Львівської області 13–15 жовтня 2017 року. Організувало його Громадське об'єднання Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля та Сігрід Раузінг Траст Фонду. У відео учасниці Першого Феміністичного інтенсиву 2017 діляться своїми враженнями про цей захід, а також думками щодо впливу такого заходу на розвиток фемінізму в Україні.
ГОЛОСИ: замовчані історії про тіло, їжу та емоції
Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.
Уривок із праці «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології»
Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Голоси. Жінки та інвалідність
У книзі вміщено дванадцять історій жінок, які розповіли про вплив інвалідності на їхнє повсякденне життя, навчання, самовираження та працевлаштування. Ці фрагменти пропонують замислитися над тим, чому так важливо досягти повного включення людей з інвалідністю у всі процеси і подбати про універсальний дизайн.
У статті розглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та в сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинників низького рівня залучення жінок на ринок праці в ІТ сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості гендерної сегрегації в ІТ сфері України проілюстровано на матеріалі глибинних інтерв'ю з працівницями ІТ компаній
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб.