4174 1. Героїня. (Тамара Злобіна, Тамара Марценюк)
Історія фемінізму як організованого руху жінок за свої громадянські права охоплює останні 200 років. Те, що сьогодні видається нам звичним - право на особисту недоторканість, обирати і бути обраною, отримувати освіту, професійно працювати, володіти власністю, вільно пересуватись, кохати і народжувати дітей з тими і тоді, коли ми хочемо - виборювалось у кривавій боротьбі. Жінки не лише приковували себе наручниками до залізничних колій і голодували у тюремних камерах, вони покладали усе своє життя, незліченну кількість щоденних зусиль, щоб змінити соціальний устрій. Ми знаємо історії великих імператорів та полководців, які поневолювали цілі народи. Чому ж ми так мало знаємо про героїнь, які здобули свободу для половини людства? А у деяких країнах продовжують виборювати її і сьогодні.
Найбільш активним феміністичний, тобто, жіночий рух виявився у Європі та Америці. Хоча він має свої особливості і серед країн не лише так званих розвинутих (або «першого світу»), а й «другого» (до яких належать і пострадянські суспільства) та «третього» світів. Фемінізми бувають різні – це не тільки ліберальна течія. А й соціалістична (або марксистська), психоаналітична, радикальна, сепаратистська. Є «чорний» фемінізм, латиноамериканський, екофемінізм, мусульманський, фемінізм третього світу тощо. Фемінізм розглядають, беручи до уваги різноманітні культурні контексти, економічні, політичні і соціальні умови. Важливо зазначити, що фемінізм – не лише для жінок і про жінок, він також зачіпає чоловіків і не відбувся би без участі чоловіків, особливо на початку боротьби. Тому слід говорити радше про фемінізми, а не про одне явище.
