Перші декілька хвилинок Ліля Скрипник (Lilia Skrypnyk) знайомить нас з явищем "скляна стеля" - що це, хто з цим стикається, яка статистика.
І після Oleksandra Kushchenko розповідає про академізм, який як мистецький стиль і напрям наголошував на необхідності дотримуватися принципів і правил, визначених національними академіями мистецтв.
Ці інституції як авторитети визначали засадничі тенденції: використання спадщини античності та Відродження. Характерні особливості розглянемо на прикладі живопису Віржині Демон-Бретон (Virginie Demont-Breton) та скульптури Ені Уітні (Anne Whitney).
Академізм намагався переосмислити спадщину класицизму, до якого був близьким за духом, та романтизму, ближчого до нього за часом. Романтизм звертався скоріше до культури середньовіччя і фольклору ("казкові" сюжети). На прикладах робіт Елеанор Бойл (Eleanor Vere Boyle) - британської ілюстраторки, яка надихала своєю творчістю засновника братстсва прерафаелітів Данте Росетті, спробуємо уявити собі цю "романтику". Темну сторону романтизму побачимо на прикладі роботи Фредеріки Емілі О'конелл (Frédérique Émilie Auguste O'Connell). А також поговоримо про стилістичну тенденцію епохи романтизму - орієнталізм, - на прикладах робіт Генрієтти Браун (Henriette Browne).