Відгук Гульбану Бібічевої:
Книга, яку я рішуче додаю в перелік обов’язкових до прочитання тим, хто планує стати батьками. Вона обґрунтовує і статистично підтверджує всі мої практичні висновки й життєві спостереження, що турбота про дітей – це не обов’язковий прояв жіночності, єдина справжня реалізація і поклик жінки, а в першу чергу, важка праця, вибір, який НЕ має бути пов’язаний з жертовністю. “Турбота як робота” незамінна в розвіюванні стереотипів, а радше міфів і забобонів, які дискримінують жінок за статевою приналежністю. Книга є чудовою відповіддю на закиди, що турбота про дітей, ведення господарства завжди були природними обов’язками жінки, апелюючи до історичних практик. Адже сучасне життя в контексті прогресу і еволюційних змін диктує зовсім інше положення речей. Можливість контролювати репродуктивну функцію, різноманітність варіантів реалізації як повноцінного члена суспільства, кваліфікованого працівника, творчої особистості, забов’язує нас, як соціум, переглянути вимоги до батьківства в цілому.
Книга Олени Стрельник “Турбота як робота” – це монографія, наукове дослідження адресоване всім, хто цікавиться темою материнства і гендерною проблематикою. Але нехай вас не нелякає. Текст в міру насичений науковими поняттями, містить багато прикладів і інтерв’ю з реальними жінками, що мають досвід догляду за дітьми. Дуже цікаве викладення і огляд досвіду західних країн. На іхніх прикладах розглянуто перспективи розвитку практик материнства і в Україні. Зокрема, наявність дитячих садочків і відвідування цих закладів з раннього віку (0.6-1 року), допомога оплачуваних працівників у побуті, трудове законодавство, соціальна захищеність, можливість гнучкого робочого графіку, залученість батька у процес виховання тощо. Авторка не оминула увагою і питання сучасних тенденцій у вихованні та освіті дітей, позначивши, наскільки це часовитратна і виснажлива праця, яка є недооціненою і мало помітною суспільством. Враховуючи важливість цих практик, що цілком покладено на матерів, варто більше уваги приділяти визнанню ролі матерів у становленні майбутнього покоління, як повноцінної реалізації особистого потенціалу.