В останні роки (2014-2017 роки) Україна стала свідком зміцнення громадянського суспільства на різних рівнях, зокрема гендерної рівності та партисипативності. Фактично, участь у протестах Майдану посилила громадянську та політичну обізнаність та агенцію серед жінок. Практично в рівних кількостях чоловіки та жінки брали участь у русі на Майдані. Ролі жінок були різноманітними: деякі з них займалися допоміжними завданнями, такими як допомога на кухні та прибирання; сортування пожертвуваного одягу, їжі та медикаментів, логітика, написання прес-репортажів. Важливо відзначити, що жінки також були активними в більш ризикованих ситуаціях, таких як лікарки на місцях та медичні сестри, журналістки та фотографині, а також адвокатки для арештованих протестувальників.
Коли протести стали більш жорстокими, жінок не було на барикадах. Тим не менш, деякі жінки-протестувальниці все одно приєдналися до зіткнень, готували коктейлі Молотова й навіть кидали їх самі. Крім того, на Майдані були організовані три Жіночі Сотні. У квітні 2014 року, коли розпочався військовий російсько-український конфлікт на Сході України, цей факт загострив суперечливу, але все-таки видатну роль жінок у військових діях. Український військовий закон обмежує доступ жінок до різноманітних військових спеціальностей. Проте цей нещодавній військовий конфлікт призвів до включення жінок у військові служби, раніше заборонені з різних причин. Більше тисячі жінок приєдналися до Збройних Сил України, а також до добровольчих батальйонів станом на жовтень 2015 року. Сотні жінок залишили свої повсякденні обов'язки та почали добровільно працювати, а також виконувати функції фельдшерок та лікарок у зоні збройних конфліктів, ризикуючи своїм життям для забезпечення ефективності та бойової готовності військових частин. Важливо відзначити, що у військових конфліктах мирні жителі, особливо жінки, стали об'єктами насильства та етнічних чисток. У той же час, жінки стали активними учасницями переговорів для залагодження конфліктів, сприяючи подоланню суспільних забобонів щодо активних гравців у встановленні миру.
Український католицький університет запрошує жінок зі сфери богословських і релігійних досліджень обговорити різноманітність жіночого досвіду у ситуаціях війни та насильства та винести урок з цього досвіду; запитати, до яких релігійних та духовних ресурсів жінки звертаються під час бойових дій та миробудування; обговорити, що є основними елементами теології миробудівництва; досліджувати релігійні та духовні практики (ритуали, молитви, паломництва тощо), які виникли або були знову відкриті та трансформовані, як відповіді жінок на війни та пост-конфліктні страждання; проаналізувати, чому жінки стають жертвами насильства; шукати статистику особистих історій; оскаржити думку про те, що війна та миротворча діяльність є чоловічою сферою; обговорити, як сприяти ролі жінок у процесах миробудівництва та як надати жінкам можливість стати рівноправними партнерками в мирних процесах; щоб переосмислити наше розуміння сучасної війни та жіночих ролей у ній.
Завантажте програму конференції на нашому сайті.
Організатори конференції: