4217 
На сторінці події у Фейсбуці описом Маршу слугують наступні рядки:
«Голос жінок має бути почутим. Ми втомились від зверхнього та зневажливого ставлення. Ми не будемо терпіти неповагу на роботі, насильство вдома та хамство на вулицях!
Жінки всього світу об’єднуються, щоб підтримати одна одну, щоб нагадати про рівність та повагу, щоб ми та наші доньки росли у світі, вільному від насильства.
Щорічно більше мільйона українок стикаються з фізичним та сексуальним насильством в сім'ї. 600 жінок кожного року гинуть від домашнього насильства. Тільки кожна десята постраждала звертається до поліції.
Жінки заробляють в середньому на 25% менше чоловіків, за офіційною статистикою. За розрахунками Світового банку, ситуація значно гірша - на кожній заробленій жінкою гривні, український чоловік заробить 1,67 грн. Обурення викликає те, що насправді жінки працюють більше за чоловіків. Середній робочий день чоловіка триває 7,5 годин, в жінка в середньому працює 8,4 години та майже 5 годин вона витрачає на неоплачувану працю - приготування їжі, прибирання, догляд за дитиною. Чоловіки жертвують на сімейні справи лише 1,5 години на день.
Більше половини жінок хоч раз в житті зазнали певних форм сексуального домагання. Третина з них зазначили, що злочинцем був начальник, колега чи клієнт.
Ми росли в суспільстві, де жінці виділяють “особливу роль”, не питаючи саму жінку. Нам кажуть, що ми повинні контролювати себе, щоб хтось не заподіяв нам шкоди, фізичної та моральної. “Сама винна”, - кажуть тій, що пережила домашнє насильство від найближчих чоловіків. Нам кажуть вдягатися красиво, щоб чоловікам на роботі чи вулиці “було приємно”. Нам недоплачують на роботі, адже чоловік - основний годувальник сім’ї, тим часом кількість розлучень росте, як і кількість матерів-одиначок.
Роки замовчування в минулому.
Жінки вимагають від держави рівних прав та можливостей
Жінки вимагають належного ставлення держави
Жінки вимагають ратифікацію Стамбульської конвенції
В Нью-Йорку на Жіночому марші було близько 200 тисяч людей, в Лос-Анджелісі - півмільйона. 34 країни підтримали жіночий рух. Настав час України. Виходь 8 березня та відчуй силу жіночого руху, силу підтримки, єдності та поваги!»
Однак Марш викликав критику в українських феміністичних колах. Відтак дехто помітив схожість шрифту, який використовувався для афіші Маршу, з шрифтами традиційними для листівок Правого Сектору й УПА, одразу ж провівши провокативні паралелі. Хоча коментаторки й коментатори цього посту відзначили, що це декоративний український шрифт Нарбута ще початку 20 століття, назвавши його використання доречним для підкреслення місцевого колориту.
Прокоментували Марш також організація Ритми Спротиву, заявивши, що цьогоріч вони не братимуть участі у Марші, оскільки концептуально цьогорічний Марш «Годі терпіти» не відповідає принципам інтерсекційного фемінізму: контекст події не охоплює проблеми сексизму, трансфобії, жінок, залучених до секс-роботи, тих, що вживають наркотики, не громадянок України, лесбійок, ромок, людей з ВІЛ та інших уразливих груп. Також їх обурила відсутність у описі події слова «фемінізм».
Феміністка Анна Гриценко прокоментувала цю заяву спільноти, висловивши свою думку: «Интерсекциональность - это не когда возмущаются, что не всех перечислили. это когда ромкам, ВИЧ+ и наркопотребительницам помогают выйти и артикулировать проблемы и требования (если, конечно, они сами не справляются)». І додала, що кращим способом артикуляції ідей була б участь у Марші з використанням їхніх плакатів, а не ігнорування.
Користувачка Alona Shvetsova написала наступне:
Мисткиня Марина Москальова також підтримала заяву Ритмів Спротиву:
Ще одним нюансом, яка викликала незадоволення, є участь у організаційному комітеті спільноти “Легалайф Україна”, які підтримують легалізацію секс-роботи. На думку модераторки спільноти «Фемінізм УА» Марії Дмитрієвої, «200 років феміністки борються за те, аби жінкам не треба було займатися проституцією», тому обстоюючи таку позицію не варто чіпати фемінізм.
Незважаючи на критику й ідеологічні суперечності українських феміністських кіл, більше, ніж 1000 користувачок і користувачів українського Фейсбуку цікавляться і підтримують подію.
