20 червня, 2021

Тест Бекдел: чи означає, що фільм, який його пройшов можна вважати феміністичним?

10 травня 2021
Поширити в Telegram
452

Бекдел тест названий на честь американської авторки коміксів — Елісон Бекдел. У 1985 році в коміксі «Dykes to Watch Out For» одна з героїнь каже, що вона дивиться тільки ті фільми, які відповідають трьом критеріям:

  • у ньому є 2 жінки;
  • вони розмовляють одна з одною;
  • вони розмовляють не про чоловіків.

Поява цього тесту пов'язана з тим що кінорозмови героїнь вирують навколо їх чоловіків та партнерів (або їхніх дітей). Або ж вони спілкуються тільки з чоловіком чи взагалі введені у сюжет тільки, щоб створити проблему чоловіку: нещасливе кохання, божевільна колишня, померла дружина чи зникла донька.  Тобто жінка постійно виконує роль або матері або дружини. Тому авторка коміксів і закинула такий «жарт», що вона ходить в кіно тільки на ті фільми, де жінки спілкуються не тільки про чоловіків.

Цей тест здобув неабияку популярність, викликавши появу багатьох аматорських ресурсів, де користувачі оцінюють фільми за цими критеріями. Відповідно до цих ресурсів, їм відповідає лише половина всіх існуючих фільмів.
З 2013 року у Швеції почали присвоювати відповідний рейтинг фільмам, які пройшли цей тест, задля того, щоби люди більш критично ставилися до вибору продукту поп-культури для вживання.

Але навіть не звачаючи на те, що такі фільми мають більший фінансовий успіх (4.22 мільярди касових зборів проти 2,66 мільярдів у США), цей тест спричинив шквал критики.

Як іронічно зауважила режисерка та блогерка Брі Кастеліні гіганти кіноіндустрії можуть просто жбурнути двох жінок у будь-яку кінострічку та хай вони розмовляють про щось, але не про чоловіків і бум — фільм здобуває прихильність фанатів Бекдел тесту. Іронічний факт — музичний кліп Sir Mix-A-Lot — Baby Got Backу, якому дві жінки обговорюють сідниці третьої «героїні» проходить тест.

Важливим аспектом є те, що цей тест є кількісним, а не якісним. Існування двох жінок у кінострічці є недостатньо аби назвати кіно феміністичним. Він не дає жодного розуміння про те чи є в кінострічці сильна жінка протагоністка, чи мало б серйозні наслідки для сюжету видалення її зі сценарію, чи, навіть, скільки жінок працює над створенням певного фільму. Як показав аналіз режисерки Марти Лауцен лише 7% найпопулярніших фільмів 2016 року були зняті жінками. У тому ж досліджені виявлено, що лише 24% продюсерок, 17% монтажерок та 13% сценаристів — жінки.

Ба навіть якщо взяти третю умову (жінки мають спілкуватися не про чоловіків), жінки можуть мати розмову про що завгодно навколо чоловіків: абьюзивні відносини чи навіть про щасливий шлюб, і це кіно може бути феміністичним. Надавати ярлик, що спілкування про чоловіків є антифеміністичним, або що героїні можуть спілкуватися тільки одна з одною, може призвести до неправильних висновків. Взяти бодай Герміону Грейнджер із саги Гарі Поттера, яка постійно перебуває у компанії двох чоловіків. Якщо не фокусуватись на цьому факті, вона є неймовірно сильною, розумною та глибокою героїнею, без якої фільми би значно постраждали. Не зважаючи вже на існування в ньому дружби між жінкою та чоловіком, не спотвореною лібідінальною енергією. Відсутність у неї подруги жінки начебто ставить під сумнів тест Бекдел, маючи однією з умов спілкування жінок лише одна з одною.

Невдовзі виникли нові тести, які висвітлюють схожі аспекти.
Мако Морі, який ставить запитання чи є у фільмі жіночий протагоніст, який не створений задля підтримки чоловічого персонажу. Тест, запропонований Рорі Апхолд, у якому вона ставить питання чи 50 % команди, працюючої над фільмом — жінки, чи тест Кастеліні (у фільмі має бути 2 героїні з ім’ям, у яких якнайменш 5 рядків діалогу, Один із діалогів має бути не про чоловіка, одна з героїнь - критична для сценарію. Якщо її видалити — фільм буде не таким, як задумувався).

І, хоча завдякипояві цих тестів, з’явилась активна критика недостатньої репрезентації жінок у кінематографі (як на екрані, так і поза ним), та привертання уваги до «двомірності» їх персонажів, вкрай важливо не зупинятися на досягнутому. Не оцінювати феміністичність фільмів лише цим тестом.

Це нагадує сцену в дебютному фільмі Сімони Костової «Тридцать»: одна героїня починає балакати про причини чому її подруга перестала зустрічатись з екс-хлопцем, а подруга в той самий момент включає блендер. Тим самим глядачі мають змогу лишень дофантазувати таємні причини того чому ж в їх відносинах все пішло шкереберть. Здається, що цей тест може відігравати роль того самого блендеру, який провокуючи багато шуму, прикриває більш вагомі прогалини репрезентації жінок у поп-культурі.

Текст підготувала Анна Кізірія 

10 травня 2021
Поширити в Telegram
452
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою