18 лютого, 2020

Благодійний фонд «Мама SOS» cтає клубом взаємодопомоги «the Moms» та змінює сферу відповідальності

30 грудня 2018
Поширити в Telegram
1959

Благодійний фонд «Мама SOS» cтає клубом взаємодопомоги «the Moms» та змінює сферу відповідальності

В основі способу впливу на стан речей, що сповідують в фонді, віра в те, що будь-яка сім’я повна, якщо в ній щасливі діти. Тримаючи в фокусі благополуччя дитини, the Moms допомагає одиноким батькам ростити щасливих дітей. Для цього, підопічні фонду мають відчути, що вони більше не самі. Їх підтримають в клубі the Moms, де членський внесок – взаємодопомога.

Наразі діяльність the Moms охоплюватиме напрямок відповідального батьківства, як творчого процесу, що включає:

  • усвідомлене планування дітонародження;

  • догляд та матеріальне забезпечення;

  • виховання та навчання, в тому числі на власному прикладі;

  • надання батьківської турботи та можливостей соціалізації.

Волонтери розвиватимуть Школу Відповідального Батьківства для того, щоб допомагати підопічним фонду будувати гармонійні стосунки з дітьми, а також попереджати виникнення неповних сімей, працюючи з молодими жінками у двох напрямках: «Я та моє тіло» з ціллю попередження небажаної вагітності через брак життєвого досвіду; «Кар'єра та соціальні навички», як спосіб побороти невпевненість дівчат у своїй здатності поєднувати професійне становлення та сім‘ю.

За 5 років існування фонду, волонтерам вдалося підтримати 200 сімей, зібрати спільноту постійних благодійників, охопити 60 міст України та зібрати більш ніж 1 млн. грн для вирішення нагальних проблем батьків-одиначок.

Контакти:

+38 067 467 8941

[email protected]

www.moms.in.ua

30 грудня 2018
Поширити в Telegram
1959
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Один день мого життя
Чи може бути світ, у якому жінка — молодець? У якому її тіло не занадто товсте чи худе, а завжди просто її. У якому хай там коли вийшла заміж і народила дітей — це завжди вчасно. А якщо взагалі цього не зробила, однаково молодець, бо зробила щось інше. Ніби нескладно все, правда? Наша редакторка плакала, коли читала цей текст, адже жіночі мрії про феміністичну утопію дуже прості. Варто додати трішки поваги і справедливости, і наш світ стане ідеальним. І до болю сумно, що цих простих речей у жінок, та й у всіх решти теж, поки що немає.
Від мами до ЛГБТ активістки — один камінгаут дитини
Якось Карл зізнається матері, що він гей, і це головна зав’язка в мемуарній книжці Рубі Свансон. Це було 2002 року і в Канаді, а сама авторка ніколи не вважала себе гомофобкою, проте перші відчуті нею емоції — «шок, страх і заперечення». Чому ця книжка виходить 2019 року українською та чого від неї (не)очікувати?
Вихід зі стосунків — «наліво»
Зрада вічна, як світ? Не все так просто. Диявол завжди криється в деталях. Як ми сприймаємо зраду і в якій площині її розглядаємо? Досі у світі є 15 країн, де зраду криміналізовано і карають за неї — вгадайте — жінку (можуть навіть забити камінням). Чи будуть зради у феміністичній утопії, і якщо так, то які? Авторка пояснює, що справа не в тому, які зради, а в тому, як вони переживаються і чому (не)стають трагедією.
Час пожити для себе
Як жінкам «жити для себе»? У якій ситуації це можливо? Що заважає — сексистська настанова «жити для інших» чи все складніше? Авторка вважає, що проблема «пожити для себе» — це проблема місця, де «я» може існувати не лише без загрози, а й за підтримки оточення, де (майже) не існуватиме моральних дилем, бо існуватимуть можливості. І забезпечити ці можливості має сприятливе, гармонійне суспільство — тоді житимемо в утопії.
Уривок з книги "Між двох вогнів"
Сьогодні жінкам постійно доводиться перебувати у стресових умовах, коли їхня кар’єра й сім’я — на різних шальках терезів. Якою має бути справжня рівність? Як визначити пріоритети й досягти справедливості на ринку праці? Що мають знати компанії для успішної оптимізації людських ресурсів? Авторка досліджує, як потрібно змінити культуру трудових відносин, соціальну та державну політику, а також пояснює, чому питання балансу між роботою й особистим життям — болісна тема як для жінок, так і чоловіків.
Якою бути українській родині та її партнерам?
Як виховати суспільство рівних можливостей, починаючи з дитячого садочка? Яка роль міст у сприянні гендерній рівності? Якою може бути щаслива українська сім’я майбутнього і як цього досягти?
Феминистская археология будущего: чем будет любовь?
Я нередко задумываюсь над тем, каким будет наше общение, если феминизм как здравый смысл победит (исправить «если» на «когда»). Чтобы ответить на этот вопрос, следует копнуть более основательно. Еще раз взглянуть на имеющуюся данность и определить, какую альтернативу предлагает феминизм. Заниматься этим можно дольше, чем смотреть на воду и огонь, потому в этом эссе я берусь препарировать лишь такие понятия, как «романтическая любовь», «дружба» и «семья». Так ли эта триада властного дискурса строго определена и непоколебима, как диктует патриархат? Может ли быть по-другому?
«Суспільство турботи»: якби мами управляли світом?
Помріємо про майбутнє, де жінок активно залучено до ухвалення рішень і більшість цих жінок мають дітей. Яким буде таке суспільство? У ньому відбудеться концептуальний зсув: турботу визнаватимуть суспільною цінністю, а піклування про дітей і дорослих (літніх, людей з інвалідністю) визначатимуть як колективну, суспільну відповідальність, а не як суто приватну проблему сімей. Що це означає на практиці і як далеко від «суспільства турботи» сьогоднішня Україна?
Фемінізм для тата
Можливо, якби народилися хлопчики, я б так нічого і не зрозумів.
Материнська утопія
Материнство — це вир емоцій, від найсвітліших до найтемніших. Тому ця тема так легко вибухає пристрастями, а прийняти факт, що всі дуже різні, у всіх своє щастя і свій шлях, нелегко. У моїй феміністичний утопії матері й батьки матимуть право не бути показово ідеальними. А ще обов’язково матимуть надійний тил із медиків та педагогів, фінансову стабільність і рівні кар’єрні можливості.