22 лютого, 2019

Феміністична кава 26 січня: «Щоденні практики фемінізму»

17 січня 2019
Гендер в деталях та Creative Women Space запрошують усіх подруг поговорити про щоденні практики фемінізму 26 січня. Ця зустріч — продовження серії дискусій «Феміністична кава». 

Феміністична кава 26 січня: «Щоденні практики фемінізму»

Легко бути феміністкою, коли ти в колі однодумиць, і ви на «одній хвилі». Але як бути феміністкою щодня? Як практикувати фемінізм вдома, якщо домашні й гадки не мають, що таке фемінізм? На роботі, якщо колеги мають далекі від твоїх погляди? Що робити з практиками краси, коли хочеш поголити ноги, але тут же вагаєшся, наскільки це «по-феміністичному»?


Ці та інші питання не мають правильної відповіді, але ми пропонуємо обговорити їх у дружньому колі. 26 січня ми зустрінемося, аби поділитися власними підходами, обмінятися досвідом, а також сумнівами і хвилюванням. Запрошуємо вас приєднатися до феміністичної кави рзом із ведучою, директоркою Amnesty International в Україні, Оксаною Покальчук, яка вже багато років практикує фемінізм і в житті, і на роботі.

Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова, за посиланням.

Чекаємо вас 26 січня о 12:00 за адресою: пров. Михайлівський 9Б, домофон 64, креативний простір Creative Women Space.

17 січня 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про феміністичну просвітницьку діяльність і жіночі музеї
Тетяна Ісаєва[1] — засновниця першого в Україні музею, присвяченого історії жіночого руху і темі забезпечення гендерної рівності. Вона, зокрема, авторка ідеї і директорка проекту «“Створимо музей про себе!”: створення першого в Україні гендерного музею» — Музею жіночої й гендерної історії[2]. Презентувала український Музей жіночої й гендерної історії під час П’ятої (Мехіко, Мексика), Другої (Бонн, Німеччина) і Третьої (Буенос-Айрес, Аргентина) міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.
Жорстка економія, гендерна нерівність та фемінізм після кризи: знецінення праці жінок і відмова держави
Дослідження присвячене наслідкам економічної кризи 2014 р. та урядової політики жорсткої економії для життя жінок в Україні, зокрема, жінок зі структурно непривілейованих груп. Проаналізовано реальну соціально-економічну нерівність чоловіків та жінок, тенденції до знецінення репродуктивної праці, зміни в доступі жінок до «продуктивної» праці та вплив інфраструктурних урізань на гендерну нерівність у країні. Окреслено реакції феміністичної спільноти та надано рекомендації для лівих акторів.
Посібник "Про менструацію і пов'язані з нею питання"
Посібник розроблений в рамках проекту «Резиденція солідарності», який реалізувала ГО «Феміністична майстерня» разом з резиденткою Дарією Ждановою, за рахунок гранту від Фонду інституту «Відкрите суспільство» у співпраці з Правовою ініціативою Фондів відкритого суспільства.
Философская антропология феминизма. Природа женщины
Главное открытие феминистской мысли во второй половине XX века на магистральном пути познания человека западноевропейской философией состояло в том, что у человека есть пол. Эта банальная истина была  вытеснена с главной дороги западной философской антропологии, и феминизм, начав осмысливать свои философские основания, указал с детским  простодушием, что король – голый, что «человек» как главный герой всех  антропологических теорий, понимаемый вне своего корневого качества, каким является пол, есть лишь одна из разновидностей «голой» абстракции. Иными словами, феминизм взялся доказать, что пол не сводится только к  первичным и вторичным половым признакам, он пронизывает все сферы социальной и культурной жизни человека.
Пол. Гендер. Культура. Немецкие и русские исследования
Сборник статей немецких и российских авторов посвящен теоретико-метологическим и конкретно-научным аспектам «женских» и гендерных исследований, способам инструментализации феминистской и гендерной критики при изучении российской культуры и общества. В статьях представлены различные практики применения гендерного подхода к теории искусства, литературоведению, психологии, политологии, культурологии.
Фемінізм у «Грі престолів»
Найвідоміший серіал сучасності «Гра престолів» багато хто сприймає як наскрізь комерційний продукт, який експлуатує теми насильства й сексу. Насправді ж це культовий твір, у якому, крім мистецької цінності, закладено важливий феміністичний посил. Філософиня Любов Терехова пояснює, чому його варто подивитися (або передивитися) всім і на що звернути увагу в контексті жіночої емансипації. Чому Серсея не така негідниця, якою здається на перший погляд, чому Кхал Дрого мусив померти, що об’єднує Даенерис і Джона Сноу (не те, що ви подумали)? Хто єдиний абсолютно позитивний персонаж серіалу, а хто найкрутіший? І головне — що жінки з «Гри престолів» розповідають про наше сьогоднішнє суспільство?
Феминистская критика и ревизия истории политической философии
Этот сборник предлагает новое феминистское прочтение трудов известных классиков и современных текстов: от Платона до Хабермаса. В сборнике также представлены исследования трудов Мэри Уоллстонкрафт и Симоны де Бовуар, чьи имена обычно исключаются из работ, посвященных обзору "западной политической мысли".
Жіночий кіноклуб: Методичні рекомендації
Методичні рекомендації з проведення Жіночого кіноклубу розроблені авторкою – відомою активісткою, блогеркою, перекладачкою і популяризаторкою феміністської теорії Марією Дмитрієвою – за досвідом численних авторських кінопоказів у Києві, Львові та Луцьку, що відбувались протягом 2012 року.
Миф о красоте: Стереотипы против женщин
«Миф о красоте» — культовое произведение американской писательницы и журналистки Наоми Вульф. В нем авторка рассказывает о том, откуда берутся стереотипные представления о женской красоте и почему они ограничивают свободу женщин не меньше, чем патриархальное «домашнее рабство». 
Силы ужаса: эссе об отвращении
Книга одной из самых известных современных французских  философинь Юлии Кристевой  посвящается темам материальной семиотики, материнского и любви,  занимающим ключевое место в ее творчестве и оказавшим исключительное влияние на развитие феминистской теории и философии. В книге на материале творчества Ф. Селина анализируется, каким образом искоренение  низменного, грязного, отвратительного выступает необходимым условием  формирования человеческой субъективности и социальности, и насколько, в то же время, оказывается невозможным их окончательное устранение.