2971 
Образ підступної жінки у літературі, гендерний аспект сучасних українських, польських та ізраїльських оповідок, академічний фемінізм, кар’єру жінки VS кар’єру чоловіка, сприйняття суспільством – ці теми дискутували дослідники на круглому столі, присвяченому пам’яті Соломії Павличко.
До обговорення, що організували кафедри літературознавства і соціології Києво-Могилянської академії у рамках Днів науки НаУКМА за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля (бюро Київ – Україна), у літературознавчій секції долучилися:
д.філол.н., професорка кафедри літературознавства НаУКМА Віра Агеєва - «Власним голосом: жіноча одвертість і модерністський бунт»;
к.філол.н.,доцент кафедри літературознавства НаУКМА Ростислав Семків - «Та, хто вбиває: підступна жінка як образ художньої літератури»;
аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА Марія Шувалова - «Великі питання маленьких текстів: гендерний аспект сучасної української, польської та ізраїльської оповідки»;
к.філол.н., старша викладачка кафедри літературознавства НаУКМА Ольга Полюхович - «Творці історії у прозі Юрія Косача: гендерний підхід»;
к.філол.н., доцентка кафедри літературознавства НаУКМА Ірина Борисюк - «Трансформація гендерних ролей в українській літературі для дітей» (на прикладі повісті В. Близнеця «Женя і Синько»).
«Нам тут зосталося, над нашими буднями й клопотами, світло її імені, її слів, її любові й творчості, - зазначає під час вступного слова Віра Агеєва. - Соломія Павличко була професоркою Києво-Могилянської Академії. Це вона ініціювала переклад «Другої статі» Симони де Бовуар і «Сексуальної політики» Кейт Мілет. Ми маємо розуміти роль цієї жінки, котра в одному зі своїх інтерв’ю сказала: «Суспільство має будуватися на справедливих засадах. У всьому. Звичайно, цікавіше займатися інтелектуальними питаннями, аніж варити їсти, прати, бігати на купівлю. Та це цікавіше не лише чолвоікам, але й жінкам. Тому: чому б не поділити нецікаві заняття справедливо навпіл?».
Під час соціологічної секції к.соц.н., доцентка кафедра соціології НаУКМА, дослідниця Тамара Марценюк зазначила: «Соломія Павличко у дослідницькій діяльності прагнула підважити численні міфи про становище жінки у суспільстві загалом і українській літературі зокрема. Авторка писала: «Що може зробити аналіз з історією української культури? Перечитати її по-своєму. Зруйнувати, розконсервувати патріархальні структури мислення і народницькі ідеали».
Участь у дискусії соціологічної секції також взяли:
д.соц.н., професорка кафедри соціології НаУКМА Світлана Оксамитна - «Жінки і кар'єра: власна чи чоловікова?»;
старша викладачка кафедри соціології НаУКМА Тетяна Костюченко - «Гендерна (не)рівність за результатами опитувань громадської думки: крок до егалітарності чи закріплення стереотипів?»;
аспірантка кафедри соціології НаУКМА Марина Бардіна - «Гендерне квотування в Україні: публічна діяльність та законодавчі ініціативи».
Фото: Світлана Чуруброва
