14 грудня, 2018

Політичний «неполітичний» круглий стіл

12 листопада 2018
9 листопада в Комітеті з питань охорони здоров`я Верховної Ради провели круглий стіл на тему: «Науково-медичні підходи до проблеми гендерної рівності». Серед запрошених опинилися виконавчий директор Інституту релігійної свободи та ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ. Та і взагалі, ця подія викликала широкий резонанс і вкотре поставила під питання адекватність і доцільність існування комітету в тому вигляді, у якому він є зараз. На Facebook ми вже писали про ці моральні паніки, а докторка соціологічних наук Олена Стрельник розповіла, як захід дискредитував вітчизняну науку.  Ми звернулися до заступниці голови ГО Центр «Жіночі перспективи» Марти Чумало, аби й вона поділилася своїми враженнями.

Політичний «неполітичний» круглий стіл

29 жовтня 2018 року, як тільки нам, у Центрі «Жіночі перспективи» стало відомо про те, що у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров»я планується цей захід, я подала на вказану для реєстрації електронну адресу заявку, у якій вказала, що хочу взяти участь у цьому заході та виступити.

Також у цей же день на адреси Голови Верховної Ради України, Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Комітет Верховної Ради України з прав людини ми направили звернення від нашої громадської організації, у якому, зокрема, вказувалося:

«…Метою цього круглого столу вказано - об’єднання зусиль органів влади, науковців та громадянського суспільства щодо визначення перспектив розвитку та реалізації медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей та прородинної політики в умовах євроінтеграції України.

Звертаємо вашу увагу  на те, що розвиток медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей та прородинної політики не передбачено жодним нормативним актом та суперечить нормам законів України та зобов’язанням України за міжнародними договорами.

Відповідно до ст. 3 Конституції України Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова…Зважаючи на вищевказане, вважаємо недопустимим розробку державної політики на дискримінаційних підходах та порушенні прав людини…Просимо врахувати вищевказане при прийнятті рішень за результатами проведення цього круглого столу».

Подібні листи також надіслали і інші феміністичні організації з різних областей України.

У  відповідь на моє звернення  я отримала – «Вас зареєстровано, список виступаючих узагальнюється та буде направлений організаторам».

2 листопада я самостійно написала організаторам з просьбою надати мені 3-5 хвилин для виступу. На що отримала відповідь від організаторки Ольги Романенко: «Програма заходу вже сформована. Дякуємо за ініціативу! Запрошуємо взяти участь у якості слухача.» Я відразу попросила надіслати мені для ознайомлення «Сформовану програму», на що не отримала від пані Ольги жодної відповіді.

Я писала в оргкомітет, в секретаріат Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я з просьбою про «сформовану програму» - у відповідь – тиша. За день до заходу я отримала повідомлення від секретаріату такого змісту: «Пані Марто, як секретаріат Комітету ми всіх, кого було подано до учасників внесли до списків учасників. Лист від МФО «Рівні можливості» з проханням надати слово кільком виступаючим, у тому числі Вам, передано голові Комітету для вирішення цього питання безпосередньо під час засідання.  Тому під час круглого столу просіть надати Вам слово. Програму буде надано у роздаткових матеріалах перед заходом.»

З цієї переписки я зрозуміла, що мета круглого столу «об’єднання зусиль органів влади, науковців та громадянського суспільства щодо визначення перспектив розвитку та реалізації медичної, соціальної та освітньої політики на основі християнських цінностей та прородинної політики в умовах євроінтеграції України»  досягається вже перед заходом. Усі, хто мають інші переконання не матимуть шансів на висловлення своїх позицій чи на дискусію. Так і сталося.

Вже зараз, після заходу, я читала кілька коментарів своїх колег щодо цього круглого столу, які зосереджувалися на тому, що це був «псевдо-науковий» круглий стіл, що виступаючі використовували ненаукові аргументи, вони академіки не тих академій, викладачі не престижних вузів, застосовують плагіат і т.п. 

Мені подумалося:  «А якщо б тут виступали з тими самими текстами якісь більш «адекватні» «науковці» був би цей захід прийнятним?

Головна теза, яку, як мантру, повторювали модераторки «круглого столу» - «це не політика, ми тут не на політичному заході! Це суто науковий захід!»

Але то тут, то там, у виступах «запрошених науковців» звучали тези щодо того, що  «гендерна ідеологія» - це «ліва пропаганда», що держава має зробити все можливе, щоб вилучити слово «гендер» з усіх документів, що рада церков дійсно зробила все, щоб Стамбульська конвенція не була ратифікованою…

В історії є безліч випадків, коли «наука» приходила на допомогу і легітимізувала злочинну політику… науковці доводили необхідність розширення життєвого простору і тоді війни ставали «логічними», я  згадала, що Гіммлер, Хайм, Менгеле та інші фашисти проводили досліди у канцтаборах і називали їх «науковими»….

 Ми можемо зараз дискутувати на скільки те чи інше «дослідження» чи виступ є науковим, і тим самим ми відійдемо від процесу, який у такий спосіб відбувається – грубо порушуються права людини!

Маніпуляції правом на свободу переконань для просування релігійних переконань певних груп за рахунок обмеження чи порушення права на повагу до особистого життя та свободу переконань інших осіб – недопустиме! 

Спроби інтегрування цінностей і переконань окремих релігійних груп у державну політику, яке має на меті чи наслідком обмеження прав осіб з іншими переконаннями – це дискримінація інших груп громадян (та платників податків) в т.ч. невіруючих.

Посилання на порушення права на свободу віросповідання та переконань - це маніпуляції.  Бо не існує в Україні жодного закону, по якому когось, в т.ч. віруючих, можна примусити, наприклад, вживати контрацептиви, зробити операційні втручання, на які людина ен погоджується, а за примушування до аборту, наприклад, передбачена кримінальна відповідальність, ніхто з громадян України не має права примушувати когось вступати у стосунки (в тому числі статеві) з тою чи іншою людиною,  одружуватися чи розлучатися,  оскільки добровільність шлюбу гарантована законом – тому говорити про порушення будь-яких прав віруючих, які не хочуть вчиняти дії, які суперечать їх переконанням підстав не має! Натомість представники церкви (в тому числі через запрошення певного штибу «науковців»)  намагаються маніпулятивно та примусово змусити інших сповідувати свої цінності, замість того щоб пропагувати це серед своїх прихильників! Нав’язування цих переконань та просування їх на рівень закону чи політик порушують права людей з іншими переконаннями та цінностями.

Я не чула, щоб хтось приходив до церкви та переконував віруючих, наприклад, використовувати презервативи, порушуючи їх право на свободу переконань! Але ці люди приходять до   Верховної Ради України щоб на законодавчому рівні забезпечити собі можливість втручатися та контролювати особисте життя мільйонів громадянок та громадян України, велика частина яких не має навіть відношення до їх релігії чи переконань, грубо порушуючи не тільки наші права на повагу до честі, гідності та особистого життя, але і наше право на свободу переконань!

Це пряме втручання у формуванні державної політики, це політична дія і це був політичний круглий стіл, на якому не мали змоги виступити люди інших поглядів та переконань. Це був політичний захід, який відбувся у державній установі та за який заплатили ми, як платники податків. На цьому заході маніпулятивно наводилася недостовірна інформація про державну політику та роботу багатьох інституцій у Канаді, Німеччині, Норвегії, Швеції, США та багатьох інших держав, які допомагають Україні, в тому числі, вийти з кризи та рухатися до демократії. Думаю, у посольствах цих країн було б цікаво ознайомитися з повною стенограмою цього круглого столу. 

Ми, Центр «Жіночі перспективи» та інші громадські очікуємо на відповідь на наші звернення та на реакцію відповідних органів щодо недопущення подібних заходів у майбутньому.

Авторка: Марта Чумало

12 листопада 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою