21 серпня, 2018

Рекламу мережі магазинів «Алло» визнали сексистською

9 серпня 2018
Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області визнало дискримінаційною контекстну рекламу мережі магазинів «Алло». Рішення було ухвалено у відповідь на скаргу Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних» та підтверджено експертними висновками Української асоціації маркетингу, Індустріального гендерного комітету з реклами та Експертної ради з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики.

Рекламу мережі магазинів «Алло» визнали сексистською

Про це повідомила голова Ліги захисту прав жінок Олександра Голуб.

«В рамках всеукраїнської безстрокової кампанії «Україна без сексизму» наші активісти виявили, що через сторінку мобільного додатку Приват24 розповсюджується реклама мережі магазинів «Алло», в якій невиправдано використано частини жіночого тіла. Тим самим відбувається її оречевлення та приниження людської гідності. «Гармонія рівних» звернулась до Держпродспоживслужби, яка, розглянувши скаргу, визнала рекламу дискримінаційною», - наголосила Олександра Голуб.

За її словами, таке рішення було прийняте на основі експертизи Української асоціації маркетингу та Індустріального гендерного комітету з реклами. Вона підтвердила, що рекламне оголошення є дискримінаційним та порушує вимоги ч.3 статті 7 та ч.1 статті 8 закону «Про рекламу». Також реклама протирічить пункту 5.2.9. статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі».Крім того, Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики підтвердила, що реклама мережі магазинів «Алло» є дискримінаційною.

«Держпродспоживслужба проінформувала нас, що ТОВ «АЛЛО» буде притягнуто до відповідальності. Наразі приймається рішення про накладення штрафу на порушника законодавства. Ми ж закликаємо усіх небайдужих громадян приєднуватись до акції «Україна без сексизму». Якщо ви бачите рекламу, що може бути дискримінаційною, надсилайте її Лізі захисту прав жінок й ми спрямуємо її відповідним державним уповноваженим установам. Наша мета – зробити так, щоб кожен рекламодавець відчував свою відповідальність за зміст реклами та не допускав до розповсюдження відверто ганебного контенту», - заявила Олександра Голуб.

9 серпня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Дискримінаційну рекламу в Чернівцях покарали після скарги "Гармонії рівних"
Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за скаргою Ліги захисту прав жінок «Гармонія рівних» визнало дискримінаційною рекламу закладу громадського харчування «Bla Bla Bar» у Чернівцях та оштрафувала підприємство за порушення закону «Про рекламу».
Я проти: як можна боротися з об’єктивацією і чому це важливо
Узагальнений образ жінки в сучасних медіа досі є вкрай недолугою конструкцією з десятків стереотипів, що пристосовуються до епохи, однак лишаються незмінними по суті. Керуватися гаслом «секс продає» вже  давно для професійних маркетологів моветон (а то і злочин). Але попри явну недієвість такого підходу до реклами, оголені моделі досі пропонують нам з білбордів смартфони, пиріжки та бетономішалки. Про те, що не гаразд із пиріжками, як протидіють сексистській рекламі у світі та як діяти нам – у цій розвідці.
Макіяж: від примусу до самовираження. Ч.3. Від 1960-х років до сьогодення
Макіяж — добре це чи погано? «Забагато макіяжу» — це скільки? «Недоречний макіяж» — це як? Чи можна одночасно фарбуватися і бути феміністкою? Чи можна не фарбуватися і залишатися жіночною? Макіяж — зброя гендерного маркування чи прояв креативності та засіб самовираження? Розібратися з цим усім допоможе історія питання — від середини ХХ сторіччя до наших днів.
Макіяж: від примусу до самовираження. Ч.2. ХІХ — середина ХХ століття
Макіяж — добре це чи погано? «Забагато макіяжу» — це скільки? «Недоречний макіяж» — це як? Чи можна одночасно фарбуватися і бути феміністкою? Чи можна не фарбуватися і залишатися жіночною? Макіяж — зброя гендерного маркування чи прояв креативності та засіб самовираження? Розібратися з цим усім допоможе історія макіяжу у добу модерності.
Макіяж: від примусу до самовираження. Ч.1. Історичний екскурс
Макіяж — добре це чи погано? «Забагато макіяжу» — це скільки? «Недоречний макіяж» — це як? Чи можна одночасно фарбуватися і бути феміністкою? Чи можна не фарбуватися і залишатися жіночною? Макіяж — зброя гендерного маркування чи прояв креативності та засіб самовираження? Розібратися з цим усім допоможе історія питання — від древніх часів до XVIII сторіччя.
Як нами керує «міф про красу»
Авторка аналізує основні ідеї книжки Наомі Вульф «Міф про красу», написаної 1990 року. Змінилося щось відтоді чи недосяжні ідеали краси досі суворо цензурують наші тіла, впливають на емоційне і психологічне благополуччя чоловіків і жінок та сповільнюють поступ гендерної рівності на планеті?
Економіка краси та її мільярди
Уявлення про красу мінливі, однак це не означає, що ми можемо виглядати як заманеться. Рекламна індустрія і ЗМІ щоразу вигадують нові вимоги до зовнішності та формують бажання, залучаючи дедалі більшу аудиторію у споживання. Які «потреби» і «норми» придумали маркетологи у ХХ столітті? Хто і скільки заробляє тепер на нав’язаній невпевненості в собі? Зрештою, які суми «на себе» ми витрачаємо протягом життя і чи могли б інвестувати інакше?
Гендерна дискримінація в SMM: як реагують на критику маркетологи і чи справді сексизм продає?
Реклама — один із найпотужніших трансляторів сексизму в наше соціальне тло. У соцмережах комунікація з аудиторією відбувається інакше, ніж у традиційній рекламі. На зміну пасивному споживанню контенту прийшли нові форми залучення — рейтинги, відгуки, лайки, перепости, згадування в публікаціях. Користувачки можуть підняти чи знизити рейтинг сторінки компанії, а відповідно, продажі, тому маємо можливість впливати на ситуацію і виховувати простір, який виховує нас.
Сексизм, утиски і насилля щодо парламентарок
Зміна законодавства — важлива умова соціальних змін, тому політичні права були першими, що їх добилися жінки. Як нині, через сто років після суфражизму, живеться і працюється парламентаркам? Дослідження Міжпарламентського союзу містить сумні дані про фізичне, сексуальне і психологічне насильство, якого регулярно зазнають політикині. Однак вони не збираються зупинятись!