У рамках флешмобу всі охочі публікують пости із тегом #легалізуватифемінітиви, а також надсилають лист секретарці Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко із пропозицією додати до нового проекту правопису положення про варіативне вживання жіночих форм назв професій та посад.
Правописну комісію закликають рекомендувати вживання фемінітивів у професійному контексті, у тому числі жінок з військовими званнями — не лише у розмовній мові, а й у публіцистичному, художньому, науковому та офіційно-діловому стилях.
«Не йдеться про обов’язкову вимогу — виключно фемінітиви. А лише про можливість на свій розсуд чи у межах установи, підприємства, організації обирати, яку з двох форм іменників використати для позначення професії, посади, військового звання», — ідеться в листі.
Ana More нагадала, що фемінітиви були зафіксовані уже в першому українському друкованому словнику «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596). Він містив 7 жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930-их жіночі форми використовували у звітах. Сьогодні ж близько 3,5 тис. фемінітивів зафіксовані у СУМі, проте там вони марковані як стилістично забарвлені — мають позначки розм. чи зневажл.
«Життя жінки давно вже не обмежене домашньою сферою. Позначення дружини чоловіка-військового — не єдиний контекст, у якому вживають назву професії з «жіночим» суфіксом. Чому б не припинити зводити вживання «жіночих» назв професій до умов «розмовних» і «зневажливих»?», — заявила ініціаторка флешмобу.
Зазначимо, що до 15 вересня триває громадське обговорення проекту нової редакції Українського правопису. Пропозиції можна надсилати на адресу: larisa_shevchenko@ukr.net.