7 травня, 2021

Чому в школах мало учителів-чоловіків. І чи є це проблемою?

28 квітня 2019
Поширити в Telegram
3156

Чому в школах мало учителів-чоловіків. І чи є це проблемою?

Статтю вперше було розміщено на Освітньому порталі (osvita.org.ua).

У майбутньому такий гендерний дисбаланс тільки посилюватиметься, якщо врахувати, що все менше чоловіків обирає цю професію.

Перший висновок з даних Євростату полягає в тому, що гендерні пропорції змінюються на різних етапах освіти. Працівники дошкільної освіти майже повністю є жінками, як і переважна більшість вчителів початкових класів. У середній школі жінки все ще переважають чоловіків – у 3 рази в молодшій середній та майже у 2 рази у старших класах. Але у вищих навчальних закладах вже чоловіки стають більшістю, та складають 60% викладацького складу. На найвищому рівні – серед професорів – лише 1 з 4 фахівців ­– жінки.

Читайте також:

Ця картина, на думку «Еврідіки», відображає суспільство, яке більше цінує вищі рівні освіти, ніж початкові, тому статус та фінансова винагорода університетських професорів є набагато більшою за вчителів початкової школи. Саме тому чоловіки нечасто зустрічаються в дошкільних установах, в початковій і середній школі, де робота характеризується низькими зарплатами і вважається непрестижною.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, вчителі-жінки заробляють на 10% менше середньої заробітної плати інших жінок з вищою освітою, тоді як чоловіки, які вчителюють у початковій школі, отримують на 30% менше, ніж чоловіки з вищою освітою в інших сферах. Тому, зарплата освітян є неконкурентоспроможною, при цьому відмінності у порівнянні з іншими професіями більші для чоловіків.

У статті «Еврідіки» вказується на розповсюджену думку, що професія вчителя надає недостатньо можливостей для безперервного професійного розвитку, і це також робить її малопривабливою.

Друга причина, на яку звертає увагу «Еврідіка», пояснюючи недостатню кількість чоловіків на початкових стадіях освіти, – стереотипні уявлення щодо гендерних ролей. Гендерні стереотипи впливають на вибір кар’єри чоловіками та жінками. Це буде тривати до тих пір, допоки у загальній культурі вважатиметься, що чоловікам не підходять професії, пов’язані з доглядом, до яких відноситься і вчительська професія.

Стереотипний образ професії вчителя не враховує складні інтелектуальні завдання, які вона ставить перед своїми представниками. Викладання, наприклад, вимагає цілої низки компетенцій та вмінь, включаючи знання предмету, комунікативні навички, вміння викладати та надихати учня, вміння працювати з різними особистостями та характерами. Жодна з цих компетенцій та вмінь не має відношення до статі вчителя.

«Еврідіка» звертає увагу на певні непрямі наслідки для учнів, які може мати дефіцит чоловіків-вчителів. Деякі дослідники вказують на зв'язок між цим явищем та нижчими досягненнями хлопчиків у порівнянні з дівчатками, вищими рівнями передчасного залишеннями ними школи. Однак це твердження є спірним, емпіричні дані його не підтверджують.

Якщо глянути на те, які культурні цінності отримують діти через школу, «Еврідіка» підкреслює, що дефіцит чоловіків-вчителів призводить до посилення і увіковічення необґрунтованих гендерних стереотипів. Учні безпосередньо зі свого досвіду дізнаються про те, що на ринку праці існує гендерна сегрегація, що жінки більше підходять для професій, пов'язаних з доглядом, що професія вчителя мало цінується.

Оскільки цінності, які передаються дитині під час навчання, є так само важливими, «Еврідіка» вважає дефіцит вчителів-чоловіків причиною для занепокоєння, також як і дефіцит представників етнічних, мовних і культурних меншин. Як школи можуть навчити учнів боротися з нерівністю, якщо їх викладацький склад є уособленням цієї нерівності?

Європейський комітет профспілок освіти підтримує висновки «Еврідіки» і підкреслює критичну важливість зусиль, спрямованих на те, щоб вчительська професія була більш привабливою, інклюзивною та конкурентною з точки зору фінансової винагороди за працю, а школи стали взірцями рівності і демократичних цінностей. 

Міжнародний відділ ЦК Профспілки

28 квітня 2019
Поширити в Telegram
3156
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Володя Візняк розповідає про те, чому чоловікам важливо бути феміністами. 
Досвід України, Білорусі і Швеції у створенні тато-шкіл: інтерв’ю з Володимиром Марценюком, В’ячеславом Щербою і Матсом Берггреном
Володимир Марценюк — громадський активіст, голова й один із засновників ГО «ОЛЕГ». В’ячеслав Щерба — громадський активіст, представник благодійної ГО Lions Clubs International у Білорусі. Створював і забезпечує стале функціонування мереж тато-шкіл у Білорусі й Росії.  Матс Берггрен — громадський активіст, представник шведської організації «Чоловіки за гендерну рівність» (MfG — MAN). Забезпечує стале функціонування мереж тато-шкіл у Швеції, Фінляндії, Україні, Росії, Білорусі та ПАР.
Інтерв’ю з Ігорем Сердюком про історичні аспекти маскулінности в Україні
Ігор Сердюк — доктор історичних наук, професор кафедри історії в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, завідувач Центру історико-антропологічних досліджень ПНПУ. Співредактор історичного порталу historians.in.ua. Співорганізатор щорічної серії наукових заходів «Історія. Гендер. Сексуальність. Полтава та серії публічних лекцій, присвячених проблемам фемінізму і гендерних студій.