2554 У відповідь на запитання журналістки видання «Детектор Медіа» Марини Баранівської:
«Я не хочу обговорювати своє життя, але повірте мені, воно не цукор. Вам цікаво – я запрошую. Вас особисто провести день зі мною. Прошу. [...] Приїдьте, будь ласка, подивіться… Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну».
Спростування:
Комунікаційний етикет під час офіційних подій диктує, щоб як журналісти/-ки, так і спікери/-ки зверталися один до одного/-ї з повагою, і якщо вже не на ім’я та по-батькові, то явно не через інтимно-пестливі епітети. Навіть не беручи до уваги той факт, що звертання «дорогенька моя» має досить поблажливо-зневажливий відтінок, подібні епітети можуть бути адресовані винятково близьким людям. Але точно не президентом України у відповідь на запитання журналістки, навіть якщо запитання йому не сподобалося. У ділових стосунках такі звертання є зумисною демонстрацією неповаги та свідчать про те, що жінку в її професійній ролі (у цьому випадку як журналістку) не сприймають серйозно, ба більше, над нею насміхаються. Для деяких чоловіків це не є очевидним, але жінки заслуговують на поважливе ставлення до себе в будь-яких ситуаціях. Тому чоловікам потрібно думати про те, якими звертаннями обмежитися на публіці, а які підійдуть для більш приватного спілкування.
