1226 Насильство починається з сексизму
Розпочинаємо цей матеріал не просто з випадків сексизму, а з найжорстокіших і найгірших наслідків цього сексизму. Згідно з пірамідою насильства, навіть на перший погляд «невинні» жарти (в основі піраміди) призводять до того, що в суспільстві толеруються насильницькі дії щодо групи, над якою жартують. Таким чином насильства стає все більше (вершина піраміди).
От і маємо цьогоріч кілька жахливих історій – все починається з сексизму, а закінчується зґвалтуванням чи іншими проявами насильницької поведінки. На жаль, це навіть не всі історії, а лише ті, які набули найбільшого резонансу. Скільки історій залишилося не сказаними, можемо лише уявляти.
Фотограф Олександр Ктиторчук: за зґвалтування – до вʼязниці
Почався рік з відносно хорошої новини, яка дала надію, що епоха безкарності минула. Фотографа Олександра Ктиторчука засудили на 12 років і 10 місяців за зґвалтування та розбещення неповнолітніх дівчат. Суд розглядав справу понад чотири роки. Тож, третину передбаченого строку він вже відбув в ув'язненні, коли сидів у СІЗО під час судового процесу.
Також Ктиторчуку заборонили обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з роботою із малолітніми та неповнолітніми, строком на три роки.
За інформацією слідства, з 2016 року підозрюваний «скоював розбещення стосовно неповнолітніх і малолітніх дітей» у своєму автомобілі та фотостудії. Зокрема, серед постраждалих 15-річна киянка, 17-річна дівчина «та інші невстановлені малолітні дівчата на території Києва та Обухівщини».
Режисер Андрій Білоус: найвідоміший підозрюваний ґвалтівник року
Це історія не просто про сексизм. Це історія про чоловіка, який, маючи владу, систематично схиляв студенток до статевих стосунків без їхньої добровільної згоди. Серед них – навіть неповнолітні.
На початку року Андрія Білоуса – режисера, директора та художнього керівника «Молодого театру», викладача КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого звинуватили у сексуальних домаганнях. Все почалося з того, що одна з його студенток поширила в соціальних мережах відео, де розповіла про недоречну увагу з його боку, флірт, інтимну переписку, ініційовану ним.
Це запустило масштабну акцію підтримки постраждалих від насильства: публічні люди розповідали про свій досвід взаємодії з режисером або в цілому про домагання в театральній сфері чи шоу-бізнесі. Студент(к)и та актор(к)и виходили на акції під Молодим Театром у Києві та біля КМДА, вимагаючи звільнення режисера з посад. Спочатку його відсторонили, але вже через місяць він поновився на посаді художнього керівника. КМДА пояснила це тим, що в його контракті не прописана відповідальність за «аморальні вчинки», а офіційної підозри від поліції на той момент ще не було.
Після повторних протестів, Білоус звільнився з театру «за угодою сторін». Попри це, режисера не «скасували» зовсім: у вересні стало відомо, що він ставить п'єсу у театрі «Культ», а в жовтні він анонсував відкриття власного театру.
Втім, невдовзі, йому вручили підозру у систематичному сексуальному насильстві щодо студенток, починаючи з 2017-го року. Зараз триває слідство, а підозрюваний перебуває під арештом без права внесення застави.
Ми сподіваємося, що справа матиме справедливе вирішення.
Важливо зазначити, що Андрій Білоус міг так діяти зокрема через те, що суспільство і інституції толерували це.
КМДА – не звільняли, бо «аморальна поведінка» не прописана в контракті.
МОН не створили алгоритмів реагування на сексуальні домагання в стінах навчальних закладів.
Театри продовжили співпрацю з ним, попри його репутацію і скарги на нього.
Ці всі інституції – гідні номінанти нашої антипремії. На них – провина за десятки зламаних доль молодих дівчат, жінок та інших постраждалих від насильства.
Таксист Bolt вдарив співачку Тоню Матвієнко
Наприкінці червня співачка, Заслужена артистка України Тоня Матвієнко опублікувала пост, в якому розповіла, як поїздка на таксі завершилася для неї побиттям від водія. Спочатку він грубив жінці на прохання зачинити вікно, після відмовив зупинити авто, аби пасажирка вийшла.
«Довелося відчинити двері на ходу. Лише тоді він зупинився. Я вийшла, грюкнула дверима», – написала співачка.
Після цього водій вийшов з машини і вдарив Антоніну в голову, а потім у плече.
«Я звернулася до правоохоронних органів. Ця доба для мене була приниженням і шоком! Ця історія — не для хайпу. Я не хочу запитів на коментарі від ЗМІ. Я просто знаю, що я — не єдина. Таких випадків багато. І ще більше тих, хто після них нічого не говорить, бо «нічого не доведеш». Камер не було. Свідків не було. У водія своя історія. Заява написана», – зазначила Матвієнко.
Після цього у компанії Bolt зазначили, що у результаті внутрішнього розслідування обмежили доступ водія до платформи. А поліція повідомила, що затримала нападника. Ним виявився 63-річний місцевий мешканець. Дізнавачі Печерського управління поліції відкрили кримінальне провадження за статтею про побої і мордування.
Номінація: «САМ СОБІ СЕКСИСТ»
В цій номінації зібрані випадки висловлювань від публічних осіб від власного імені. Схоже, вони вирішили, що хороша репутація зараз не в моді.
Письменник Юрій Винничук, стереотипи і звинувачення постраждалих
Одразу в двох скандалах цьогоріч засвітився письменник, журналіст Юрій Винничук. У січні він намагався недолуго виправдати використання штучного інтелекту для обкладинки антології видавництва «Абабагаламага». Винничук був упорядником видання.
Крім того, що використано ШІ – ілюстрація є копією (з незначними змінами) чужого арту, який кілька років існує на Pinterest. Ця деталь в технічній інформації про книгу не зазначена.
У виданні «Збруч» вийшла колонка Винничука під назвою «Великий і Жахливий ШІ». Певно не знаючи, як виправдати плагіат та монетизацію ШІ-ілюстрацій, Юрій Винничук написав наступне:
«...ми звернулися до Великого і не капризного Ші, в якого ніколи не болить голова, який ніколи не настільки зайнятий, аби відмовити, немає у нього ані місячних, ані короткої пам'яті...».
Треш, угар, мізогінія. І жахлива неповага до всіх ілюстраторів/-ок.
Вже за місяць Винничук знову виліз з печери, щоб нагадати про себе. На сторінках того ж видання «Збруч», він опублікував колонку «Була колись розпусна епоха», надихнувшись історією Андрія Білоуса та хвилею зізнань постраждалих після суспільної підтримки.
Цю колонку можна розбирати на цитати, і вішати на дошку ганьби.
«Мені теж було б неприємно, якби мене спробувала погладити якась цьоця. Але в моїй юності усе це було буденною справою. Ні, мене ніхто не гладив, але вчителі не раз пригортали учениць, плескали їх по сідничках, щипали. Той викладач фізики – дуже милий дотепний дядечко – міг підійти до учениці і гладити її по спині, по шиї, навіть під шиєю, при цьому щось напучуючи. Весь клас сміявся, дівчина шарілася».
Як вам цей шедевр? В «золоті часи» молодості Винничука всі всіх чіпляли і цілували, ляскали по сідницях, залицялись – і це було нормальним. Викладачі його університету коментували груди студенток, а шкільні вчителі – сідниці неповнолітніх дівчат. І ніхто не жалівся!
«В порядку речей була ще одна сторона сексуального надуживання: переспати з п'яною, практично непритомною дівчиною. Ніхто це тоді не вважав зґвалтуванням. Якби дівчина написала заяву в міліцію, з неї б лише посміялися. Зараз навіть через десять-двадцять років після події можна заявити про ґвалт і добитися покарання. І навіть при відсутності доказів. Є лише її слово проти його слова»..
Як вам такі «милі» жаління щодо часів, коли зґвалтування були нормою? Так шкода, що зараз не так, егеж? Раніше всі мовчали про домагання, пан Юрій тішився. Тепер би варто помовчати пану Юрію, щоб нарешті потішилися і ми.
Психолог Олег Чабан і «справжній» рецепт щастя на національному телеканалі
Олег Чабан — доктор медичних наук і психіатр — в ефірі «Сніданку з 1+1» відзначився сексизмом. На його думку, сімейне щастя та щастя в парі залежить від жінки, а не від чоловіка (думка про існування одностатевих пар не допускалася), і до того, саме для жінки – створіння емоційного – щастя важливіше, аніж для чоловіка.
Крім того, Чабан навів статистику (джерело якої невідоме), згідно з якою, найщасливіші люди – «замужні жінки»
На сексистський ефір звернула увагу медична журналістка Дарія Озірна. Цікаво, як цей ефір співвідноситься із дотриманням індексу гендерної рівності в медіа?
Правознавець Василь Шакун і сексистська співбесіда
15 січня 2025 року під час співбесіди на посаду судді КСУ Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ та радниця голови ВРУ, почула дещо… «цікаве» від одного з членів Дорадчої групи експертів.
«Ви повинні були доглядати за дитиною згідно з чинним законодавством, а те, що ви суміщали і працювали – це, на мій погляд, не зовсім правильно» – висловився Василь Шакун.
На що отримав зворотнє запитання:
«Чи правильно я розумію, що жінка у відпустці по догляду за дитиною повинна лише доглядати за дитиною і стояти на кухні? А у вільний час не може займатися науковою чи громадською діяльністю?»
Модераторка змінила хід розмови, але питання залишилося відкритим: чому досі вважається, що кар’єра і материнство – речі несумісні?
Доки суспільство ставитиме під сумнів право жінки бути активною у декреті, а чоловіків ігноруватиме в контексті батьківства, рівність лишатиметься лише словом.
Письменник Андрій Кокотюха і чергові насмішки над словом «членкиня»
Знову за рибу гроші. Вічна тема – фемінітиви. Саме їх обговорювали в ефірі радіо «Київ». Ведучий Сергій Смальчук запросив до дискусії письменника Андрія Кокотюху та поетку Тетяну Власову. Що тут обговорювати, – думаєте ви (і ми теж!) – фемінітиви давно закріплені у правописі і не викликають питань у освічених людей. Але Андрій Кокотюха знову виліз з печери, щоб вкотре відзначитися:
«Зараз жінки опанували значно більше професій, а отже ці професії і повинні називатися в жіночому роді. Членкиня — це не професія, так само як і член».
Тетяна Власова намагалась опонувати, пояснюючи, що фемінітиви — це не покручі, а абсолютно нормальні і навіть вже звичні слова. Її ремарку про те, що сміх дорослих чоловіків над словом «членкиня» ідентичний сміху молодших школярів над словом «член», чоловіки проігнорували.
На початку ефіру ведучий представив Кокотюху, як найплодовитішого письменника України, адже він випустив вже 103 книги. Схоже, пану Андрію через творчий конвеєр часу на вивчення правопису та формування поваги до людей не лишається.
Виконавиця Катерина Павленко – не членкиня, а член
В одному вагоні «фемінітивоненависників» з Кокотюхою їде суддя Нацвідбору на Євробаченні-2025, солістка гурту Go_A Катерина Павленко. Вона зробила публічне зауваження ведучій передшоу Ганні Тульєвій.
«До мене два краші приєдналися, це членкиня журі Катерина Павленко і головний дример країни Melovin... Як вам тут атмосфера?», – звернулася під час ефіру до зірок Тульєва.
На що Павленко відповіла:
«Атмосфера чудова, але я хочу зазначити, що я позиціоную себе як "член", тому не називайте мене членкинею».
Після цього соцмережі вибухнули мемами і жартами. Втім, ми думаємо, що в цьому випадку сміху стільки ж, скільки і суму. Адже відмова вживати фемінітиви відносно себе цілком може бути проявом внутрішньої мізогінії.
Телеведучий Антін Мухарський і ганебні жарти про сексуальні домагання
Не вперше актор, письменник і телеведучий Антін Мухарський потрапляє в ряди номінантів антипремії. Після цього допису, ми прийшли до висновку, що залишатися з ним в одному просторі чи темному провулку точно не варто.
Мухарський в своїх соцмережах заявив, що сексуальні домагання – основа мистецтва. Він стверджує, що в акторській професії гра кохання, включно з імітацією інтимних сцен, є частиною роботи. На його думку, саме через це акторів можна називати «повіями в хорошому розумінні цього слова».
Це так Мухарський опосередковано висловився щодо публічних звинувачень викладачів Андрія Білоуса та Юрія Висоцького. Попри хвилю критики в соцмережах за цю позицію, Мухарський не став видаляти свій допис, підкресливши, що його думка базується на досвіді роботи в театральній сфері. Не знали, що в театрі існує професія мерзотника.
Гінеколог Дмитро Олександрович і жарти про мастурбацію на гінекологічному кріслі
«Щоб відсвяткувати 14 лютого... Запишись на прийом до гінеколога», – відео з таким закликом опублікував у себе на сторінці акушер-гінеколог Дмитро Олександрович з метою реклами. Більшість коментатор_ів вважають цей ролик вдалим жартом.
Інше говорить статистика, яку наводить Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»: у 71% випадках насильства українські жінки особисто зіштовхнулися із випадками сексуального насильства (зґвалтування, сексуальні домагання тощо) на вулиці чи у громадських місцях. До переліку останніх, зокрема, належать медичні установи.
Таким чином подібні «жарти», особливо від лікар_ів, не лише можуть стати тригером для жінок, які постраждали від подібного досвіду, а й викривлюють поняття норми.
Тому ми б хотіли запропонувати пану Дмитру святкувати цю дату в компанії власних масних натяків і невігластва. А до реальних жінок таких горелікарів краще не підпускати.
«Психолог» з TikTok Дмитро Асмагілов і народження дітей чоловіками
Все ще живете з архаїчною думкою, що народжують дітей жінки? Сучасних «психологів» на вас немає! Ось, наприклад, Дмитро Асмагілов опублікував «шедевральне» відео, в якому стверджує, що «… Жінка - це чаша, яка виношує та виштовхує дитину. А ВНОСИТЬ ЖИТТЯ — ініціює його — в цю чашу саме Чоловік». На думку «психолога» чоловіків грабують і «вішають матріархальну локшину на вуха».
Не знаємо, як у інших чоловіків, але у Дмитра точно хтось дещо вкрав. Наприклад, раціональне мислення та здатність закривати рота перед тим, як з нього вилітає всяка дурня.
Дмитро позиціонує себе як «психолог правди», має розвинені соцмережі і публікує дуже багато контенту. Наприклад, в іншому відео він говорить про те, що «чоловік і жінка – це різні раси», тому їм не можна жити разом, бо це «пряме тупе безпосереднє зло» (а ми власне такої ж думки про його відео). У відео про мізандрію Асмагілов заявляє, що варто чоловікові почати любити жінку, так він одразу починає ненавидіти чоловіків. Словом, в його відео дуже багато такого, від чого очі вилазять на лоба, а волосся стає дибки.
Ми навіть не знаємо, відносити це до сексистського крінжу чи скинутись на будиночок з фольги, бо шапочка вже явно втрачає потенціал.
Суддя Петро Тишкун та «адвокиці»
Суддя з Рівненщини Петро Тишкун у дописі в Threads згадав адвокат_ів і юрист_ів, а жінок у цій професії ласкаво охрестив «адвокицями».
Певно відкриттям для нього стало те, що не всі жінки мріяли про таке «ніжне» звертання від судді. Зокрема, юристка та адвокатка Тетяна Олховікова звернула увагу на дивний вибір лексики Тишкуна.
«Представник судової влади – уособлення справедливості та неупередженості називає адвокаток: «Адвокиці»!!!!», – обурилася вона.
Після цього Тишкун заявив, що ці жінки ненавидять чоловіків, а він усе зробив правильно й узагалі буде так поводитися й надалі. Бо хто тут справжня жертва? Правильно – Петро, якому довелося вистояти перед «бурхливим, щільним і незамутненим потоком мізандрії»!
Що ж, пане адвокІт, вибачте, що жінки знову так нахабно вимагають нормального людського ставлення.
Фермер Віктор Гончаренко про жінок-трактористок
Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, поділився на своїй сторінці роздумами про стан нації. Він змалював образ жінки як фізично нездатної до важкої праці. Чим заперечив професійну мобільність, багатогранність здібностей і право на вільний вибір.
Гончаренко відтворює застарілі стереотипи про «тендітність» жінок та протиставляє їх «справжній» фізичній праці, водночас ігноруючи очевидний факт: сучасна аграрна техніка, як і весь агросектор, істотно змінилися. Робота механізаторки у XXI столітті – це не радянські уявлення про лом і мазут, а професія, що передбачає технічну компетентність, аналітичні навички та сучасну інфраструктуру.
Також вражає візуальний супровід допису. Об'єктивація жінок та порушення етичних стандартів публічної комунікації тепер входять до посадових обов'язків?
Сільські жінки вдосконалюють свій бізнес, розвивають його. Фермерки змінюють підходи від важкої ручної праці до механізованої і автоматизованої, стають лідерками у аграрному бізнесі, беруть участь у виставках, форумах, експортують продукцію і наповнюють продовольчий ринок України.
Але хіба це зупинить ідею, час якої настав, аби виплюнути черговий сексизм на публіку?
Легкоатлет Вадим Кравчук і вибачення за сексистські висловлювання
В коментарях під постом «Суспільне Спорт» в Instagram, в якому жіноча збірна України з футболу засудила сексистські висловлювання президента «Інгульця» Олександра Поворознюка, стрибун у висоту Вадим Кравчук написав, що «не рівняється жінка з чоловіком».
Проте після того як президентка Федерації легкої атлетики України Ольга Саладуха публічно висловила своє обурення висловлюваннями Кравчука, він видалив свої коментарі та опублікував допис, де вибачився перед жінками й підкреслив, що не є сексистом, а лише неправильно доніс свою думку.
«Будь-які слова будуть звучати, як виправдання, але моя думка полягала в тому, що зараз важко зрівняти чоловічий футбол та жіночий адже більшість чоловіків не мають змоги брати участь у змаганнях та тренуваннях, бо захищають нашу країну», — написав легкоатлет.
Втім зараз бачимо, що цього допису немає на сторінці спортсмена. Можливо, стрибати йому набагато легше, ніж розбиратися в тому, як змінився світ?
Івано-Франківські депутати і вимога заборонити аборти
27 червня, під час засідання міської ради, 23 із 30 депутат_ів проголосували за звернення щодо «захисту життя людини від зачаття до природної смерті». Ініціатор звернення до ВРУ — депутат Ярослав Дубас.
Звернення містить такі вимоги:
– заборонити аборти в Україні;
– відновити Міністерство у справах сім'ї;
– запровадити в освітні програми підготовку молоді до створення сім’ї;
– фінансово підтримувати народження дітей: 100 тис. грн за першу дитину, 200 тис. грн – за другу, 300 тис. грн – за третю і наступних;
– надавати безкоштовне житло родинам з п’ятьма і більше дітьми.
Звернення передбачає також зміни у Конституції – зокрема, фіксування права на життя із момента зачаття.
Депутат Юрій Лозяк виступив із зауваженнями, апелюючи до досвіду європейських країн, а також уточнивши, як бути із вагітністю, що настала внаслідок зґвалтування. Дубас відповіді уникнув.
Дав бог зайку, дасть і лужайку? Скоріше дав бог мандат, а повагу до людей не дав. І аналітичним мисленням теж трохи обділив.
Політик Ігор Шевченко та сексизм до журналістки
Політик, колишній Міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко вдався до сексизму щодо журналістки Руху ЧЕСНО. Вона запитала його про фінансові звіти партії «Антикорупційний фронт». Формально партія показує «нульові» витрати, хоча веде активну діяльність: банери у центрі Києва з QR-кодами, що ведуть на сайт та Facebook-реклама на понад $3,5 тис.
Шевченко заявив, що борди оплачував самостійно від імені ГО та дозволив собі зверхність до журналістки:
«Ви тіпа ідеалісти, ви тіпа принципові і так далі. Так само як шабуніни-шмабуніни... Це просто вам, як молодій хорошій дівчинці, яка намагається там до чогось докопатися, я просто прошу вас, щоб ви думали масштабніше, системніше»
Після цього Шевченко передзвонив і заявив, що «краще буде вносити гроші в партію, аби потім не мати таких розмов».
Що таке пане Ігоре? Злякалися, що «молода хороша дівчинка» може зробити вам дуже неприємно завдяки своєму професіоналізму?
Нардеп Олексій Гончаренко та ейджизм щодо молодої спеціалістки
Депутат Верховної Ради України Олексій Гончаренко став одним з тих, хто розгорнув інформаційну атаку проти Катерини Михалко – виконавчої директорки державного оборонного об’єднання «Технологічні сили України».
«Як думаєте, що треба робити, щоб в 24 роки обіймати посаду виконавчого директора об’єднання підприємств ОПК “Технологічні сили України", яке відповідає за експорт зброї?... Тобто фактично стала директором в 22 роки! Ну і до цього всього – структури, яка відповідає за експорт зброї», – написав іронічний пост в фейсбуці Гончаренко.
Окрім нього, ненависницькі пости написали такі сумнівні персонажі, як Шарій, Олешко, Дубинський та ще з десяток проросійських телеграм-каналів із мільйонною аудиторією. У своєму дописі Катерина зазначила, що її діяльність може не подобатися лише одній категорії – ворогу.
«Для мене честь — бути громовідводом для покоління молодих жінок, які прагнуть працювати в сфері національної безпеки. Я витримаю. Щоб їхній шлях був легшим», – зауважила у своїх соцмережах Катерина.
На її захист виступили як впливові жінки, зокрема Севгіль Мусаєва, українська журналістка, головна редакторка «Української правди», так і чоловіки.
Так, Валерій Пекар наголосив:
«Для мене це навіть не про сексизм чи ейджизм, а про неприйняття майбутнього. Тому що можливість бути молодим і крутим (тим більше молодою і крутою) — це про соціальні ліфти. Ми в Україні сильно недооцінюємо відкритість наших соціальних ліфтів. Чимало людей реально не розуміють, що вона існує».
На підтримку Катерини також висловилися народний депутат Ярослав Железняк та колишній очільник Нафтогазу Андрій Коболєв.
Молода жінка на керівній посаді в оборонній сфері — не «помилка системи», це її потенційне оновлення. І ми маємо підтримувати тих, хто цю систему намагається зробити ефективнішою, а не спалювати їх у вогнищі стереотипів.
Отець Дмитро Романко і спроби подолати демографічну кризу
Репродуктивний тиск від священика – історія не нова. Але тепер любов до Бога чи до України вимірюється формулою: «жінка + народження мінімум трьох дітей = її місія виконана». Але це не точно.
Отець Дмитро Романко написав допис у Threads, у якому зазначив, що «відмова від народження 3+ дітей робить загибель наших військових даремною».
Що ж, ми так розуміємо пан Дмитро вже сам виносив і народив троє дітей, що отримав право розповідати іншим, що їм робити та ще й в такій маніпулятивній формі – посилаючись до загибелі військових. Нічого святого.
Політик, журналіст Дмитро Корчинський та ядерна суміш расизму, сексизму, гомофобії, релігійної нетерпимості та антилюдяності
Дмитро Корчинський вже давно відомий своєю думкою, що бути жінкою – образа та приниження. Раніше він заявляв, що потрібно ввести заборону на вивіз дітей з України, заборонити їм чути польську чи німецьку мови, а ще знизити мобілізаційний вік до 14 років. Захисни_ці прав ЛГБТ+людей для нього – необільшовизм і небезпечна «єрунда». А ще: «Жінки — знаряддя диявола», «жінки завжди були “окрасою” та рушійною силою всіх терористичних організацій», «гіршими за жінок, можуть бути тільки чоловіки подібні до жінок».
А в цьому році на своєму ютуб-каналі Корчинський виплюнув чергову жінконенависницьку промову:
«ТЦК змушує наших чоловіків бути чоловіками. Я вірю, що дуже багато наших чоловіків хотіли би бути жінками. Поїхати собі закордон, принижуватись перед нашими братами поляками чи перед німцями», — сказав він.
Також Корчинський не гребував співпрацею з Андрієм Білоусом:
«Знаменитий режисер Андрій Білоус розпочав у КУЛЬТ театрі репетиції нової постановки вистави «Віденська кава», за моєю пʼєсою. Вірогідно, ця вистава стане сенсацією другої половини нинішнього театрального сезону», – хизувався у своєму телеграм-каналі Корчинський.
Сам себе Корчинський називає майстром політичної провокації, філософом та народним будителем. Втім нам лишається лише порадіти, що ця людина не обіймає посади в уряді, і його заяви настільки за межами божевілля і дрімучої архаїчності, що він залишається в позиції політичного фріка.
Народний артист України Богдан Бенюк і захист викладачів, яких звинувачують у сексуальних домаганнях
Ще одним захисником викладачів, підозрюваних у зґвалтуваннях став Народний артист України Богдан Бенюк. В інтерв’ю з журналісткою Аліною Доротюк він закликав утриматися від поспішних висновків та відмовився коментувати скандали навколо своїх колег. Бенюк додав, що готовий обговорювати ситуацію лише після закриття справ кожного з акторів-викладачів.
«Це ж ми не говоримо про викладання акторської майстерності, а говоримо про ті речі, які не доказані, але “роздуті” засобами масової інформації. Поліція, яка робила дослідження і розслідувала ці справи, не дала ніякого заключення, що це було. Якщо триває розслідування, то чого ж ми зараз говоримо про них?», — заявив актор.
У своїх висловлюваннях Бенюк також ставить під сумнів обґрунтованість подібних звинувачень загалом.
«Не треба звертати на це увагу. Висоцький — хороший спеціаліст. Те, що вони говорять — це внутрішня кухня, яку має розхлібати Висоцький і ті невдалі студентки, студенти, яких в університеті дуже багато», — йдеться у заяві.
Після інтервʼю Аліна Доротюк зазначила, що не погоджується з позицією актора та не буде «покривати насилля». Називаючи домагання «внутрішньою кухнею», Бенюк фактично знецінює досвід постраждалих студент_ок та відкидає їхнє право на публічний захист.
«Тут видно одразу пієтет до Висоцького і решти «старої гвардії», яких, буцімто, звинувачують несправедливо. Розслідування і справді триває. Але чи впевнена я у справедливості вироку? Вже ні... Обвинувачень не одне, і не два, і навіть не три. А десятки!...», – написала в своєму телеграм-каналі журналістка.
Номінація: «ІНСТИТУЦІЙНА НЕДБАЛІСТЬ»
В цій номінації не просто особиста думка. Тут зібрані випадки, коли цілі інституції або транслюють сексизм, або ж підтримують його мовчанням.
Не лише Білоус — звинувачення у домаганнях викладачів КНУКіМу
Після відсторонення Андрія Білоуса від роботи в Київському університеті ім. Карпенка-Карого стало відомо про неетичну поведінку й інших викладачів навчального закладу.
Наприклад, актора Юрія Висоцького звинуватили у домаганнях та психологічному тиску щодо студентів та студенток. Один зі студентів Остап Вакулюк зазначив у соцмережах:
«От показуєш ти якийсь етюд разом з однокурсниками, всім він каже про якісь побажання, зауваження, побажання, а тобі — ні слова. І так могло тривати тижнями — таке собі покарання мовчанням».
Також свідки розповідають, що викладач часто обирав студентку (або кілька), які мали сидіти поруч з ним, і міг «класти руки» їм на коліна або «міцно обійняти».
29 січня акторка та колишня студентка КНУКіМ Єлизавета Яковишина розповіла про сексуальні домагання з боку викладача та режисера Олександра Балабана. Вона повідомила, що викладач робив студенткам «антицелюлітний масаж» у закритих аудиторіях, принижував їх, називаючи «повіями» та «бл***ми», а також нав’язував власні погляди на особисте та інтимне життя акторок.
Реакція суспільства — обурення, а як щодо реакції університету? Наразі немає інформації щодо офіційного відсторонення Юрія Висоцького від викладання, а Олександр Балабан наразі не працює на посаді (хоча кримінальне провадження й досі не відкрите).
Домагання в Українському католицькому університеті – мовчати не можна реагувати?
У жовтні колишня асистентка Українського католицького університету заявила про сексуальне насильство з боку колеги — за її ж словами, цей чоловік продовжує працювати в університеті, а кримінальну справу закрили. Своєю історією жінка поділилася анонімно у виданні «Wonderzine Україна».
За її словами, тоді керівництво університету вирішило ініціювати комісію – до її складу запросили переважно жінок і психолога. Комісія працювала близько місяця, і в кінцевому рішенні визнала лише факт «психологічного насильства».
За словами дівчини, поки вона очікувала на його звільнення, неодноразово чула зауваження від адміністрації на кшталт: «Це ваша приватна справа», «Інші кажуть, що нічого не було», «Чому ви так пізно звернулися?» Паралельно звучали сумніви й виправдання з боку адміністрації: «А чому ми маємо вам вірити?», «Нам кажуть, що не треба вам довіряти».
В УКУ зазначили, що, за їхньою інформацією, заяву до поліції подали, проте кримінальне провадження згодом закрили з невідомих причин. Наразі чоловік, якого звинуватили в насильстві, проходить службу в Збройних силах України та не працює в університеті.
Звинувачення, що тягнуться роками — домагання у Чернівецькому театрі
3 лютого колишнього керівника Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської Юрія Марчака звинуватили в домаганнях до 16-річної дівчини та непристойній поведінці під час занять.
Відомо, що раніше чоловіка відсторонили від посади директора Чернівецького драмтеатру через чвари у колективі, брак фінансування та моральний тиск на працівник_ів театру.
Акторка Катерина Євдощук розповіла, що у 16 років вона планувала вступити до університету імені Івана Карпенка-Карого, тож їй порадили займатися у Юрія Марчака для підготовки до вступу.
«Спочатку він просто обіймав мене під час зустрічі, але згодом почав цілувати — дорослими поцілунками, навіть засовуючи язик до рота, облизуючи щоку й вухо, коли я відверталася. Те ж саме відбувалося й під час прощання. [...] До того ж директор маніпулював тим, що «це нормально для актриси» і перевертав усе на жарт», — розповіла акторка у коментарі для видання «Шпальта».
За словами іншої потерпілої студентки Анжеліки Маріянчук, Марчак міг жартувати на сексуальні теми та відкрито торкався учасниць репетицій — наприклад, клав руки на плечі, стегна, груди, ноги.
За словами акторок, які розповіли про свій досвід, вони хочуть об’єднатися, аби покарати кривдника, і готують колективну заяву до поліції. Проте у них немає прямих доказів, які б підтверджували їхні слова про сексуальні домагання, оскільки події сталися декілька років тому.
У Національній поліції Чернівецької области виданню «Шпальта» прокоментували цю ситуацію так:
«До поліції з цього приводу звернень чи повідомлень не надходило. Однак інформацію, оприлюднену в соціальних мережах та медіа, внесено до Єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, відтак розпочато перевірку».
Донецький державний університет внутрішніх справ та звільнення вагітної працівниці
Колишню працівницю пресслужби Донецького державного університету внутрішніх справ Марію Тарасенко змусили звільнитися після того, як керівництво дізналося про її вагітність. Про це вона заявила у соцмережах.
Тарасенко працювала у ЗВО з 2023 року на чверть ставки, виконуючи завдання дистанційно — начитувала тексти для сюжетів. За її словами, після того як у вересні вона повідомила колег, що невдовзі йде у декрет, її попросили написати заяву на звільнення нібито через «скорочення штату».
Згодом їй зателефонував проректор Руслан Врадій, який, за словами Марії, звинувачував її у «прогулах» і заявив, що домовленості про дистанційну роботу не оформлені документально.
«Я принесла довідку про вагітність, але мені натякнули, що краще звільнитись “за згодою сторін” – після перевірок, мовляв, зможуть взяти назад. Та через місяць мені відмовили», – розповіла Тарасенко.
Водночас у кадровому відділі університету запевнили, що жінка написала заяву добровільно. Проректор Врадій також відкинув звинувачення у дискримінації, заявивши, що причиною звільнення стала відсутність працівниці на робочому місці.
Він зазначив, що готовий надати документи з пропускної системи університету та копію заяви. Сама ж Тарасенко вважає, що її змусили звільнитися саме через вагітність і планує звернутися до юрист_ів. Адже це не просто сексизм, це порушення прав.
Кінопремія «Золота Дзиґа» номінувала актора Костянтина Темляка, якого звинувачують в домашньому насильстві
У серпні фотографка Анастасія Чорнобай заявила про багаторічне домашнє насильство щодо неї з боку актора Костянтина Темляка. За словами дівчини, актор неодноразово піднімав на неї руку, звинувачував у зрадах, принижував та регулярно перевіряв її телефон. Анастасія опублікувала світлини з синцями на своєму тілі, а також листування та голосові повідомлення з погрозами від Темляка.
З цього приводу було відкрито кримінальне провадження та розпочалося офіційне розслідування справи правоохоронцями. Згодом актора також звинуватили у розбещенні 15-річної дівчини. Однак попри це все, Темляк все ще залишався номінантом на українську кінопремію «Золота Дзиґа».
Що робить українська кіноакадемія? Ні, не приймає рішення прибрати кандидатуру Темляка під час розслідування справи. Навпаки — вручити актору нагороду, наголошуючи на бюрократичних відмовках та посилаючись на «регламент».
Внаслідок скандалу Темляк відмовився від премії. Але…що завадило журі не вручати цю премію у першу чергу?
Медіа та маркування жінок як дружин відомих чоловіків
Знецінювати внесок жінок в будь-які сфери життя – давня традиція. Особливо, коли це – дружини відомих чоловіків. Заради клікбейту медіа вдаються до акцентування саме на ролі «дружини», опускаючи всі інші заслуги.
Цьогоріч ми помітили жахливу тенденцію – коли пишуть так навіть про загиблих жінок. Наприклад, після смерті режисерки, директорки та засновниці харківського театру «Арабески» Світлани Олешко, багато медіаресурсів в своїх заголовках писали про те, що вона – дружина письменника Сергія Жадана.
Деякі медіа згадали ще одного її зіркового чоловіка – Міська Барбару.
А найцинічніше – це коли навіть не згадують її імʼя.
Окрім цього, некоректно висвітлювали медіа і загибель родини науков_ців після російської дронової атаки по Києву 1 січня 2025 року. На це звернула увагу журналістка та комунікаційниця Світлана Галата.
«Не "Загинув науковець Ігор Зима з дружиною і котом", а "Загинули науковці, нейробіолог Ігор Зима і його дружина, біологиня Олеся Сокур"», – акцентувала Світлана.
Але певно на вершині нечутливості й некоректності має опинитися ось цей заголовок: «Дружина-красуня рівненського футболіста померла від важкої хвороби».
«Рівне вечірнє», невже аж настільки був важливим акцент про зовнішній вигляд жінки?
Онлайн-атаки на жінок в медіа
З 2023-го року ГО «Жінки в медіа» фіксують онлайн-атаки на медійниць. За минулий, 2025 рік, ця база поповнилася на 77 випадків. Найчастіше джерелом атак є користувачі соцмереж, блогери та представники влади.
Серед потерпілих цьогоріч – журналістка «Суспільного» Олена Ремовська, ведуча телеканалу «1+1» Наталія Мосейчук, журналістка «Hromadske» Майя Орел, журналістка «Бігус.інфо» Світлана Стеценко, журналістка «Ґрунт» Катерина Мола та багато інших.
Випадків так багато, що можна окремий конкурс проводити. Незгодні з думками, які транслюють журналістки, не знаходять кращого способу їм опонувати, ніж як принижувати, використовувати сексизм, гендерну дезінформацію та цькування. А ще й вивчили інструменти штучного інтелекту, аби дискредитувати медійниць.
Номінація: «СЕКСИЗМ В РЕКЛАМІ»
Попри закони, які забороняють сексизм в рекламі, він все ще вилазить з різних щілин. Тут зібрані найгучніші випадки, коли бізнеси намагаюся продавати товари та послуги через сексизм та обʼєктивацію.
Магазин взуття і реклама кросівок
Мабуть, автор_и цього фото вважають себе геніями композиції. Хоча, вже давно відомо, що використовувати жіноче тіло для привернення уваги до товару, означає лише те, що сам товар уваги зовсім не вартує.
Барбершоп і заманювання клієнтів через танці на пілоні
Ми неодноразово чули історії про те, що жінок не пускають в барбершопи на стрижки, бо це буцімто виключно чоловіча територія. Але коли треба сексуалізувати та обʼктивувати жіноче тіло, то, будь ласка, ласкаво просимо.
Співзасновник «Monobank» Олег Гороховський та сексистські жарти
«Monobank» в партнерстві з брендом «Живчик» випустили лімітовану серію напою із соком яблука та екстрактом валеріани. Співзасновник monobank Олег Гороховський опублікував у своїх соцмережах фото напою, затиснутого між жіночими грудьми і кинув виклик: «А хтось переб’є?». Здається, перебила лише неповага до жінок. Сумно, що просування напоїв усе ще через декольте.
А наприкінці 2024-го року пан Олег теж відзначився недолугим жартом, який по суті є заохоченням до культури насильства.
Після того, як стало відомо, що 350 моделей OnlyFans задекларували 305,4 мільйона гривень доходів і сплатили 59 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та військового збору, Гороховський вирішив, що кмітливо з його боку написати в телеграм-каналі:
«Думаю, що для цієї категорії платників податків теж непогано зайде податок заднім числом ;)».
Слова Гороховського лише акцентують на тенденції, присутній в українському суспільстві (та законодавстві): «секс-робота ганебна та має переслідуватися законом. Але податки нехай сплачують».
Компанія «Ковальська» і штраф за сексистську рекламу
Український виробник будівельних матеріалів та забудовник – компанія «Ковальська» випустили сексистську рекламу «Твердий стандарт», у якій знялася українська порноакторка Джозефіна Джексон (Юлія Сенюк).
Після скарги засновника агенції reitarska Максима Бондаренка фахів_ці Української асоціації маркетингу визнали рекламу дискримінаційною, оскільки вона «використовує тіло людини як сексуальний об’єкт для привернення уваги» й не має стосунку до самого продукту — засобів догляду за бетоном.
Відтак Держпродспоживслужба ухвалила рішення зупинити розповсюдження кампанії й накласти штраф згідно із Законом «Про рекламу». Він склав 6 783 грн.
Максим Бондаренко закликав компанію «дотримуватися справді твердих стандартів — етичних і професійних». У самій «Ковальській» пояснювали, що реклама мала «іронічний підтекст» і нібито «розповідає про бетон із ніжністю й упевненістю».
Незадовго після цього «Ковальська» знову випустила ролик із Джозефіною. У соцмережах компанія подякувала Бондаренку, який подав скаргу, «за безкоштовне промо». Там же компанія анонсувала третю серію:
«Цей ролик не про секс — він про правила догляду за бетоном. Які розповідає сексуальна жінка».
Бондаренко відповів, що не прагнув розголосу, але радий, що «обговорюють проблему». Він пояснив, що звернувся до контролювальних органів, бо «інших способів зупинити цей несмак не залишилося».
Він наголосив, що проблема не в акторці, а в об’єктивації жінки й еротизації будівельного контенту із «твердим» слоганом, гральними картами й глибоким декольте.
Попри це, у «Ковальській» продовжують радіти, що «скандал лише підвищив охоплення». Шкода, що цьому бізнесу лайки та гроші набагато цінніші за людську гідність.
«Галя Балувана» та евфемізми статевих органів
Схоже мережі домашніх напівфабрикатів «Галя Балувана» варто працювати не над розширенням асортименту страв, а над адекватною рекламою та вивченням законів України. У їхній рекламній кампанії використані такі фрази як, «Галін вареник найсмачніший» та «Відсмаж Галіну котлетку». Всі ми розуміємо, що це евфемізми до жіночих статевих органів. Загравання з цим – це не смачно.
Книгарня Vivat і зневага до читачок
Сумно, що навіть книжкове видавництво, в арсеналі якого є і феміністичні книги також, може витворяти таке. Книгарня випустила в соцмережах відео, у якому за сценарієм дружина заходить у кімнату, де перебуває чоловік-мільярдер із коханкою. Головна героїня закриває очі на зраду задля того, щоб чоловік дав їй гроші для купівлі книг.
«Коли чоловік-мільярдер тобі зраджує, але дає 100 тис. грн в місяць на книжки», – підписали відео.
Цю рекламу розкритикували в соцмережах із вимогою вибачень від видавництва та порадою пройти навчання з гендерної рівності.
Реклама клею і невдалі порівняння
Одразу кілька сексистських рекламних банерів зафіксували журналіст_и та юристка у Тернополі.
«Клеїти можна не лише дівчат у клубі» – саме на вивіску з таким написом подала скаргу в Держпродспоживслужбу жителька міста, юристка Ірина Федотова. Після опрацювання заявки, їй надали відповідь, що рекламу зняли, а власника магазина клею оштрафували на 3400 грн.
Крім цього, у сюжеті «Суспільне Тернопіль» показали ще дві сексистські реклами – білборд із написом «Замов мене» та реклама шиномонтажу із зображенням жінок.
Кореспондент_ам вдалося поспілкуватися з автором першої реклами – Максимом Резановичем.
«Ви не повірите: це була моя ідея. Якщо дивитися з точки зору сексизму, то я не вважаю це сексизмом. Не думаю, що є таке поняття, тому що це дуже суб’єктивно. Там жінка біля автомобілю, чому жінки не можуть їздити на автомобілях? На плакаті зображені автомобілі й тому ця фраза до них ідеально підходить, замов автівку. Жінка там ні до чого. Реклама не несла негативного відношення до жінок, просто щоб привернути увагу, збільшити впізнаваність і щоб в інстаграмі жінки викладали різні невдоволення стосовно цього».
Пане Максиме, ми віримо! Віримо, що вам не лише невідомо значення слова «сексизм», а і «креатив» теж вам може хіба що снитися.
Магазин електроніки і пропозиція дякувати за айфон
Це нам нагадало ситуацію, коли твій родич розповідає непристойний анекдот і сам над ним сміється, поки всі інші дивляться в підлогу від сорому. Десь такого ж рівня реклама у цьому магазині, адже посилаються вони до старого наративу про оральний секс заради покупки айфону. Жінці від чоловіка, звичайно ж.
«Детектор медіа» зібрав підбірку цього ретро-фестивалю несмішних натяків. В фокусі уваги – жінка, яка «платить» чоловікові за покупку айфону оральним сексом.
Скільки зусиль витрачено на еротичний підтекст! А можна таку ж пристрасть і креативність додати в створення адекватної реклами?
Прикарпатські підприємці під прицілом Держпродспоживслужби
А ось це чудовий приклад того, якими необхідними були зміни в Законі України «Про рекламу» щодо сексизму. Адже про цю рекламу ми дізналися не з білбордів, а від Держпродспоживслужби і одразу з результатами – сіті-лайт демонтували, а на підприємця наклали штраф у розмірі пʼятикратної вартості розповсюдженої реклами.
На рекламному банері був текст «3+1 ГЛІНТВЕЙН для тебе та друзів» та зображена жінка з оголеними плечима в спокусливій позі, яка смакувала апельсин. Окрім сексизму, Держпродспоживслужба виявила в цій рекламі заохочення до вживання алкогольних напоїв, вживання слів не державною мовою.
Ми не бачили цієї реклами і щиро тішимося, що державний орган зреагував швидше за нас!
От би з усім сексизмом так – аби ми про нього дізнавалися тоді, коли сексист_и і горекреативни_ки вже понесли за це покарання.
Номінація: «#ГОМОФОБІЯ_ПАТРУЛЬ»
У грудні Правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» опублікував звіт «Становище ЛГБТК в Україні у січні-вересні 2025 року». Моніторинговою мережею Центру було задокументовано 44 випадки дій на ґрунті гомофобії / трансфобії, дискримінації та інших порушень прав за ознаками СОГІ в Україні.
Ось кілька найгучніших історій насильства та зірваних ЛГБТ+подій:
– У Львові мала відбутись акція до Дня видимості трансгендерних людей — її скасували через тиск. Під анонсом заходу зʼявилися погрози й заклики до насильства.
– У Львові група молодиків у масках та балаклавах спробувала вдертися до приватного будинку, де мала відбутися закрита дискусія для ЛГБТ+-спільноти на тему «ЛГБТІ+ та християнство: у пошуках діалогу. Ісус – квір?». Невідомі намагалися зірвати захід.
– У київському клубі напали на трансгендерну дівчину Анастасію. За словами потерпілої, чоловік спочатку погрожував їй насильством через її гендерну ідентичність, а згодом ударив в обличчя.
– Офіцер ЗСУ Віталій Седюк після публічного звернення на підтримку прав ЛГБТ+ людей зіткнувся з тиском і погрозами з боку командування.
– В Івано-Франківську намагалися зірвати відкриття ЛГБТ+ ком'юніті-центру. На захід прийшли 30 невідомих, які висловлювалися проти такого закладу та намагалися зайти у приміщення без реєстрації. Міський голова Руслан Марцінків подякував правопорушникам за позицію.
– У Харкові невідомі напали на приміщення організатор_ів «ХарківПрайду». Невідомі пошкодили вікна та двері офісу.
– На співзасновницю «ХарківПрайду» Віру Чернигіну напав чоловік через приналежність до ЛГБТ-спільноти. Невідомий застосував фізичну силу, наставляв на ЛГБТ-активістку металевий предмет та погрожував вистрілити.
– Під час публічного обговорення студентського простору в Національному університету імені Івана Франка група хлопців напала на організатор_ів профспілки «Пряма дія», проголошуючи, що «лівацтва у Львові не буде». Учасник профспілки Максим Шумаков вважає, що причиною нападу було те, що профспілка підтримує ЛГБТ+студент_ів і феміністичний рух.
– У Запорізькому національному університеті мала відбутися лекція про ЛГБТ+ людей від «Інсайт Запоріжжя». Але перед початком невідомі вдерлися до аудиторії і почали погрожувати присутнім.
– БЕЗпорядок вже за традиціями, влаштували опоненти Маршів рівності, які проходили в різних містах України. У Харкові навіть сталася сутичка під час прайду.
Як і з сексизмом, якщо на вершині піраміди насильства лежать фізичні його прояви, то в основі – ненависницькі висловлювання чи навіть жарти. Ми зібрали кілька гучних гомофобних кейсів, які були на слуху цьогоріч. Адже дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації часто межується з дискримінацією за ознакою статі в суспільстві, де обмеження прав якоїсь групи людей є нормою.
Український католицький університет та відмова у проживанні в колегіумі через ЛГБТ-прапорець у соцмережах
Режисерка Наталка Ворожбит поділилася в соцмережах випадком гомофобії, від якої постраждала її донька Параска. Після вступу до УКУ, дівчині відмовили в поселенні в колегіум. Завдяки неформальним зв’язкам Ворожбит дізналася, що причиною стало те, що представники університету знайшли на інстаграм-сторінці Параски емодзі – ЛГБТ-прапорець.
«… цей прапорець, який для неї означає толерантність і людяність, демократичність, прийняття світу в його різних фарбах, став причиною відмови проживання в колегіумі, який не є монастирем чи сектою, а належить до навчального закладу. Тобто, вдумайтесь. За 12 днів до початку навчання ви дізнаєтеся, що ваша неповнолітня дитина не може жити в гуртожитку через дискримінацію і вам пропонується орендувати квартиру за свій рахунок», – обурилася режисерка.
Те, що саме ЛГБТ-прапорець став причиною відмови, підтвердили і в УКУ. А також опублікували пост у якому вибачились за невдалу комунікацію, але водночас заявили, що як католицький університет, «в інституційних поглядах УКУ дотримується біблійного вчення про людину, яку Господь сотворив чоловіком і жінкою».
«Кожна людина є дитиною Божою, є безконечно цінною в Божих очах і заслуговує на пошану і визнання її Богом даної гідності. Це непросто втілити в життя, коли інша людина сповідує погляди, які суперечать євангельському вченню. Ми повинні докладати максимум зусиль, щоб навчитися взаємодіяти з іншими, як це робив Христос», – написали в дописі.
За аналізом керівниці відділу комунікацій та адвокації «Гендер в деталях» Альони Грузіної, гомофобія в стінах УКУ – це системна проблема. Серед публічних випадків – тиск на небінарну особу Кіндер Лімо у 2019 році, звільнення викладачки Альони Ляшевої та відмова волонтеру Крістіану у 2020-му, скандал з Володимиром Бегловим, який провів в УКУ семінар в 2015-му, а після цього від нього «відхрестилися».
Також Грузіна наголошує на подвійних стандартах щодо цінностей в УКУ. Адже в інших питаннях університет заявляє, що не має права впливати на особисті погляди. Так, зокрема, було із викладачем Петром Гусаком, який під час пандемії заявив, що та є «всесвітньою змовою», вакцинація та медичні маски — це «зло», а карантин мав на меті «пробудження юдейського месії». Адміністрація університету тоді вмили руки, мовляв, впливати ні на що не можуть, викладач він хороший, епідеміологію не викладає, а оцінювати можна лише професійний доробок. Але не тоді, коли мова йде про лесбійок чи геїв, еге ж?
Таксист Uklon і відмова вести пасажира через леопардовий манікюр
Леопардовий манікюр Олега Максимʼяка – помічника народної депутатки Марії Мезенцевої, проєктного менеджера організації «Точка опори» – став причиною того, що таксист Uklon висадив його з машини.
Як розповів Максимʼяк у соцмережі «Х», після того, як водій звернув увагу на його манікюр, він почав розпитувати хлопця про сексуальну орієнтацію, а згодом – попросив залишити авто.
На скриншоті, яким поділився пасажир, видно, що водій, на імʼя Денис, працює в Uklon понад рік, має високий рейтинг і майже 900 поїздок. Після скарги, Uklon надали Максимʼяку інше авто.
Цікаво, відколи, щоб проїхати на таксі, потрібно відповідати певному дрес-коду? Вірніше, застарілим уявленням про те, як мають виглядати «справжні чоловіки».
Гомофобна атака на книгарню «Сенс»
Наприкінці вересня чоловіки в масках обклеїли вікна київської книгарні «Сенс» гомофобними листівками. На них були заяви, які нібито доводили «небезпечність» ЛГБТІК-людей та негативні наслідки гормональної терапії і трансгендерного переходу.
«Рівень самогубст в в 20 разів вище у людей, що приймають крос-статеві гормони і робили операцію зі зміни статі, і в 6–8 разів вище в середньому для ЛГБТ. Нетрадиційна орієнтація – хвороба, а не привід для гордості», – йшлося на листівках.
На спробу зупинити нападників, книгарка «Сенсу», почула на свою адресу погрози та грубу лексику. Команда закладу написала заяву в поліцію.
Втім, вже 1 жовтня, на книгарню напали вдруге – нападників було більше, вони заблокували вхідні двері і знову наклеїли гомофобні листівки. «Сенс» знову звернулися до поліції.
Редакція «Wonderzine Україна» встановила ймовірну належність нападників до організації «Щит традиції» – угруповання, що займається «популяризацією українських традицій і національної ідентичності».
Попри атаки та залякування, у книгарні підкреслюють, що залишаються відкритим простором для свободи думки, поваги й толерантності.
Нардепка Марʼяна Безугла: не гомофобка, АЛЕ…
Нас часто питають: «Невже сексисти – це лише чоловіки?». Та коли в українському політикумі є Народна депутатка Марʼяна Безугла – відповідь очевидна. Скільки разів вона цьогоріч несла маячню на різні теми важко порахувати. А почався рік пані Марʼяни з гомофобії та сексизму. У своєму дописі за 13 січня нардепка виступила проти квот і написала:
«1. Бути представником ЛГБТ — це не норма, а психофізіологічне відхилення.
2. Ожиріння — це хвороба, яку потрібно лікувати.
3. Дискримінація за фізичним чи психологічним станом, наприклад, відмова людині в роботі не через її кваліфікацію, а через те, що вона ЛГБТ, є неприпустимою. Водночас прийняття людини на роботу тільки через її належність до ЛГБТ, за умови, що інший кандидат має кращі навички, також є неправильним. Це вже позитивна дискримінація.
4. Наразі проти квот як явища. Любих. За умови і можливості, проти квот».
Також в дописі пані Марʼяна порівнює ЛГБТ-людей з людьми, які хворіють на псоріаз чи мають алергію на пеніцилін. Нагадує вираз, коли кажуть «Я не гомофоб/мізогін, АЛЕ…». Всі ж вже знають, що все, що сказано до слова «але» можна не брати до уваги? Це – просто невдалі спроби замаскувати свою гомофобію чи мізогінію.
Так от і в цьому випадку. Хоч Безугла і пише, що не має «нічого проти представників ЛГБТ, людей із ожирінням тощо», весь її пост далі, напічканий зневажливими думками, перекреслює те, з чого вона починає.
Пані Марʼяно, можливо ви вважаєте, що ваші погляди дуже «правильні», АЛЕ…
Гончаренко про ЛГБТ+ фестиваль в страсну пʼятницю
Нардепа, колишнього «регіонала» Олексія Гончаренка так багато в інфопросторі, що відзначився він не лише за сексизм, а і за гомофобію. В своєму фейсбуці він висловився про міжнародний кінофестиваль, що представляє фільми ЛГБТ+ тематики «Sunny Bunny».
«ЛГБТ-кінофестиваль у Страсну п’ятницю — це не про права, це про провокацію», — написав депутат ВРУ, колишній «регіонал» Олексій Гончаренко.
Він закликав скасувати чи перенести «Sunny Bunny» через релігійне свято. В його дописі — багато пафосу про віру, традиції та військових. І навіть натяк на те, що організатори та відвідувачі фестивалю демонструють зневагу до «мільйонів людей».
Своє бачення ситуації висловив ветеран, активіст, голова організації «Українські ЛГБТ військові за рівні права» Віктор Пилипенко:
«Олексію Гончаренко — пора на фронт, замінити когось з хлопців, перш ніж писати бридкий пафос про всіх нас, хто пройшов війну чи загинув. Ви і пальцем не поворухнули, щоб військові геї та лесбійки отримали рівні з іншими права!»
Це слушне зауваження. Бо поки Гончаренко апелює до воїнів, які «загинули з молитвою на вустах», він чомусь не згадує про тих, хто не мав при цьому рівних прав.
«Світська культура у світській країні не входить в конфлікт з релігійними обрядами — кіно не показуватимуть у церквах, а у храмах культури: театрах та кінотеатрах», — нагадує Пилипенко.
Квір-кінофестиваль — це не «атака на віру», а простір для діалогу, видимості й досвіду людей, яких так часто намагаються змусити мовчати.
Юлія Тимошенко і критика «Sunny Bunny»
Також своєю «святістю» відзначилася політикиня Юлія Тимошенко. Вона теж обурилися щодо кінофесту в фейсбуці:
«Знаєте, як буквально виглядає «нічого святого»? Це ЛГБТ-кінофестиваль у Страсну п'ятницю та протягом великодніх свят. Надто – у дні, коли ховають загиблих від останніх жорстоких ворожих обстрілів. Цікаво, хто вирішив проводити такі заходи саме у ці дні та хто дав на це дозвіл. І чи не варто організаторам визнати свою помилку та скасувати захід?», – написала вона.
Перегляд фільмів у цих людей асоціюється з чимось гріховним та аморальним. Що ж, може подаруємо їм квиточки на наступний фестиваль? Хай прийдуть, глянуть, зруйнують свої стереотипи. Звісно, якщо на той час не будуть у вʼязниці. А то знаємо ми їхні таланти.
Нардепка Юлія Яцик і звернення до МВС щодо затримання гомофобів
Інфоприводом для гомофобії ще однієї депутатки теж став фестиваль «Sunny Bunny». На другий день заходу біля кінотеатру «Жовтень» зібралися противники ЛГБТ+ просвіти. Після сутички між ними та поліцією, народна депутатка Юлія Яцик обурилася тим, що правоохоронці захищали «Sunny Bunny».
Яцик написала депутатське звернення до міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка з вимогою пояснити законність затримання. На її думку, затримати протестувальників було «централізованою вказівкою, а не самоуправством поліцейських».
Певно важко пані Юлії жити в світі, в якому порушення прав людей перестають бути нормою, і правоохоронці починають реагувати на дискримінацію, а не ігнорувати її.
Євген Петруняк і своєрідне бачення національної ідентичності
Ще один депутат, який виступив проти ЛГБТ+ людей – Євген Петруняк. Він заявив, що Україні не потрібні одностатеві шлюби. Це нібито не наша «національна ідентичність». І що ми не для цього «боронимо нашу землю від московської орди».
На що правозахисна організація «Gender Zed» опублікували пост «6 зашкварів депутата Петруняка», аби показати, що він сам – далеко не приклад для наслідування. Серед темних плям його біографії – хабар у 30 тисяч доларів, компенсація за оренду житла з держбюджету майже в півмільйона гривень, спроба загнати у тінь тютюновий ринок та ін. На думку нардепа, ось це все більше схоже на нашу національну ідентичність?
Гомофобний законопроєкт у Верховній Раді
Маючи стільки гомофоб_ів у Верховній Раді, не дивно що у нас досі не прийняті важливі для ЛГБТ+людей закони, ба більше, постійно відбуваються спроби ще сильніше обмежити права людей.
Так, наприкінці вересня до порядку денного внесли старий законопроєкт №6327, який зареєстрували ще в 2021 році. Він пропонує карати за так звану пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму. Ініціатива одразу викликала шквал критики в соцмережах, зокрема у мережі Х, де користувачі та користувачки назвали її «кроком назад».
Законопроєкт пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення і запровадити нову статтю 180.2 «Пропаганда педофілії, гомосексуалізму та трансгендеризму». Серед покарань передбачені штрафи від 17 до 85 тисяч гривень. Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Георгій Мазурашу, Анатолій Драбовський, Сергій Кузьміних, Віктор М’ялик та Артем Культенко. До речі, така заборона з 2013 року діє на росії — депутати черпали натхнення в російському законодавстві?
Тобто замість прийняття для ЛГБТ+ людей важливих законів про цивільні партнерства та захист від злочинів на ґрунті ненависті, нардепи пропонують обмежити права ще більше. Цинічно, що це все відбувається, нібито поза контекстом, в якому ми живемо. Адже про важливість тих же партнерств неодноразово казали зокрема ЛГБТ+військові, які безпосередньо захищають нас від російської агресії. А тим часом «слуги народу» ігнорують потреби людей і продовжують жити в світі, де на геїв і лесбійок перетворюються після відвідування фестивалів чи презентацій книжок.
Штраф за гомофобію для медіа «Всі разом»
Завершуємо цю номінацію на позитивній ноті – коли за гомофобію в інформаційному просторі є покарання.
29 травня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення винесла штраф незареєстрованому онлайн-медіа ГО «Громадянський рух “Всі разом!”».
У лютому Нацрада винесла ресурсу припис за матеріал «Все більше типографій в Україні відмовляються друкувати лгбт-продукцію» через дискримінацію ЛГБТ+людей. Відповідно до вимог припису видання мало впродовж 5 днів прибрати цей матеріал із сайту. Однак ресурс зробив це пізніше. Ба більше, «Всі разом» подали позов до Київського окружного адміністративного суду щодо скасування цього засобу реагування, бо вважає його протиправним та безпідставним.
Сума штрафу становить 40 тисяч гривень. І це вже другий припис цьому виданню, винесений за висловлювання, які підбурюють до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.
А що «Всі разом»? Баба Яга проти. Хоч матеріалу на сайті вже немає, вони розмістили інформацію про те, що подали позов до суду і вважають це рішення спробою встановлення цензури.
Втім, як би зручно не було списувати на цензуру власне невігластво, все ж доведеться гомофобним медіа змиритися, що їхнім поглядам не місце в сучасній демократичній країні.
Визначаємо «переможця» антипремії «Сексист року 2025»
Цьогорічний список претендент_ів отримати перемогу в антипремії «Сексист року 2025» налічує майже пів сотні кандидат_ів. Хто з них найбільш гідний цього непочесного звання вже незабаром визначатимете ви в наших соцмережах.
Ми мріємо про те, що колись нам не буде що написати в цю статтю. І не через те, що рубрика закриється. А через те, що сексизму і гомофобії просто не існуватиме більше в Україні. Через те, що за такі вислови люди нестимуть репутаційні збитки. Через те, що кожен бізнес чи публічна особа розумітиме, що розпалювання ненависті може призводити до руйнування чиїхось життів. Через те, що ми будемо жити в країні, де рівність – це реальність, а не мрія.
Якщо мрієте про те ж саме, лишайтеся пильними і не дозволяйте сексизму та гомофобії проростати. Не мовчіть там, де бачите несправедливість. Будьте агент_ками змін і не втрачайте віру, що кращий світ – можливий.
