H&M більше не приховуватимуть стрій і шрамів своїх моделей

Шведський бренд одягу H&M став першим гігантом у роздрібній торгівлі, які відмовилися від ретушування тіл своїх моделей. Тепер у їхніх рекламних кампаніях жінки з’являтимуться зі стріями (розтяжками), шрамами й навіть (іронічний сміх) волоссям на руках. А тепер про те, чому цей крок важливий для дівчат і жінок.

Я пам’ятаю свої перші стрії. Мені було близько 10 років. Спочатку вони з’явилися на руках і животі, трохи згодом — на грудях. Я не знала, що це за шрами чи рани на моїй шкірі, але напевне вірила: це від зайвої ваги, у моїх худих нормальних подруг такого точно немає. Пізніше мама з татом відчайдушно заганяли мене під сонце, аби руки й живіт засмагли, і стрії було не так помітно.

Я пам’ятаю свої перші стрії на худій дівчині. Мені було 17 років. Тоді я втратила 40 кг, але лишалася далекою від стандартів краси. Худою дівчиною була моя однокурсниця, котра на пару з фізкультури вдягла топ. Навколо пупка я й побачила кінчики стрій. Моя перша думка? Напевне, вона теж була товстою і схудла.

Я пам’ятаю свої перші стрії у бренду білизни. Це були американські Aerie, котрі проголосили боротьбу зі стандартами Victoria`s secret, дали мені можливість вважатия, що я гідна любові й, буквально, привели мене до фемінізму та бодіпозитиву.

Я пам’ятаю свої перші стрії в чоловіка. Це був батько. До того я була переконана, що стрії, як і цилюліт — суто жіноче «щастя». Я пам’ятаю свої перші стрії в музиці. Мені було 19. І це були пісня Kendrick Lamar «Humble» та кліп до неї. 318 млн. переглядів було у відео, де Kendrick Lamar читав про розтяжки і втому від фотошопу. 318 млн. людей, які побачили дівчину з цилюлітом і стріями в музичному кліпі.

Чого я НЕ пам’ятаю, так це прийнамні однієї української популярної особи, чи прийнаймні одного матеріалу в українських друкованих медіа, чи принаймні одного українського ток-шоу, які би про це говорили.

Мені пощастило. Дізнатися про боді-позитив, усвідомити свій страх і почати боротися з самою собою за любов до самої себе. Але я завжди тримаю на думці тисячі інших дівчат, яким так не пощастило. Я знаю їх. Знаю, як вони бояться навіть глянути в бік топів у магазинах. Знаю, як картають себе за будь-яку невідповідність образу нормальної дівчини. А нормальна дівчина — це та, яку ми бачимо щодня: у рекламі, ЗМІ, музичних кліпах тощо. Нормальна дівчина не має стрій чи цилюліту; у такої складки на животі не з’являються навіть якщо зігнеться у три погибелі; у нормальної дівчини не може бути шрамів; навіть волосся в нормальної дівчини росте винятково на голові. Про те, що насправді ця нормальна дівчина — витвір майстерності фотограф_ині та Photoshop, нам розповісти забувають. Причина одна. Гроші, отримані з наших спроб схуднути, прибрати цилюліт і позбутися стрій, — це все-таки важливіше, ніж якісь там 14-річна Даша/Міранда/Аґнєшка тощо, що ненавидять себе й задумуються про самогубство. То чи справді потрібно й далі пояснювати, чому так важливо, щоби бренди одягу й надалі відмовлялися від ретушування тіл своїх моделей?

Фото: H&M