Світ розмаїття: відгук на перший сезон «Статевого виховання» («Sex education»)

Нещодавно ми з чоловіком натрапили на серіал, про який чули раніше, але чомусь не починали дивитися. Перший сезон «Статевого виховання» зайняв пару днів, і тепер ми з нетерпінням чекаємо на наступний.

Цей серіал не лише про секс і не стільки про секс. Він про людство. Про таке, яким воно має бути, і яким можливо воно вже і є в окремих регіонах.

Серіал сповнений розмаїття та руйнування стереотипів. Почнемо з головного героя. Він є доволі сором’язливим юнаком, який має деякі проблеми з власним тілом, але водночас може давати корисні поради іншим людям. Більше того, будучи незайманим, він допомагає іншим учням вирішувати їхні проблеми сексуального характеру.

Його мама експертка з сексології і загалом добре розуміє людей, які до неї приходять. Однак вона серйозно помилилася у здогадках щодо чоловіка, який їй дуже подобається. До речі, якщо вона очевидно є людиною з рівнем забезпеченості та освіченості вище середнього, то обрана нею людина працює сантехніком. І розвиток їхніх відносин не має жодного натяку на те, що люди з різних соціальних прошарків не мають бути разом. Ніхто нікого не вважає кращим чи гіршим, ніхто нічого не засуджує. А донька сантехніка вчиться на всі п’ятірки та водночас працює на касі в магазині. Тому що якщо людина на касі, це не означає, що вона неосвічена.

Далі тільки цікавіше. Друг головного героя Ерік є відкритим геєм у релігійній родині. І його батько зрештою його приймає, навіть не дивлячись не те, що Еріку подобається наносити макіяж та одягати сукні. І це вчить нас тому, що навіть релігійна сім’я має приймати свою дитину такою, якою вона є. Адже сутність християнства у любові до ближнього, а не у вчиненні суду над ним.

Мейв, з якою Отіс займається «сексуальною клінікою», не менш цікава особистість. Вона походить з дуже неблагополучної сім’ї та переважно живе сама у трейлері. Але насправді вона на високому рівні знається на фемінізмі, філософії та літературі. Еймі Гібс є найпопулярнішою дівчиною у школі, але на відміну від типової пихатої та підступної дівчини у цій ролі, вона насправді доволі м’яка та навіть наприкінці сезону обирає Мейв замість інших популярних друзів.

У цьому серіалі є різні гомосексуальні та гетеросексуальні стосунки та пари, і майже відсутні прояви дискримінації. Серіал вчить приймати себе та інших, а також не послуговуватися дискримінаційними стереотипами (якщо релігійний, то жорсткий гомофоб; якщо бідна з неблагополучної родини, то нічого не знає; якщо не має досвіду, то не може дати поради; якщо батьки, то обов’язково мама і тато і т.д.).

У цьому світі теж є проблеми, він не утопічний. Але він дуже насичений різними випадками та історіями, і загалом є доволі толерантним.

Одного разу один викладач сказав, що не розуміє, чому країна з високим рівнем свободи і дотриманням прав людини обов’язково повинна мати представників ЛГБТ-спільноти. Я хочу відповісти: від того, що ми накидаємо на всіх суворі гетеросексуальні рамки, люди не перестають бути тим, ким вони є. Геї та лесбійки, скажімо, однозначно є всюди суто статистично. А якщо виглядає так, ніби їх немає, то це тому, що вони вимушені ховатися, що і свідчить про недостатній рівень поваги до прав людини. Хтось ховається від інших, хтось ховається і від самого себе, примушуючи себе до «нормальних» потягів та стосунків.

Світ «Статевого виховання» – це багато в чому наш світ, тільки більш відкритий та вільний. Тому і важливі подібні серіали. Вони змушують замислитися щодо власних очікувань, уявлень та поглядів.