Ратифікація Стамбульської конвенції стане впевненим кроком України на шляху викоренення гендерного насильства. Окрім перелічених вище законодавчих змін, факт ратифікації повинен сприяти посиленню кримінальної відповідальності за сексуальні злочини, вчинені у шлюбі, адже Стамбульською конвенцією визнано обтяжливою обставиною, коли правопорушення було вчинено проти колишнього чи теперішнього подружжя або партнера, як це визнається національним законодавством, членом сім’ї, особою, яка проживає разом з жертвою, або особою, яка зловжила своїми повноваженнями (ст. 46 «a»).
Посилення кримінальної відповідальності за такі злочини з правової точки зору є цілком логічним: у більшості випадків дружина не звертається до органів Національної поліції, чим подовжує злочинні дії на місяці, роки, вона стикається з кривдником щоденно і потерпає не тільки фізично, а й морально, психологічно тощо. Тому в таких випадках кримінальна відповідальність повинна бути посилена. На сьогодні у низці країн, серед яких: Швеція, США, Іспанія, Норвегія, Англія, Германія тощо передбачено посилену кримінальну відповідальність за статевий злочин, скоєний відносно члена сім’ї (на відміну від неспорідненої особи), у Франції передбачено санкцію за зґвалтування шлюбного партнера від трирічного ув’язнення і штрафу в 45 тисяч євро до пожиттєвого ув’язнення. У Бразилії створені спеціальні суди, що розглядають лише справи про насильство в сім’ї, а у Швеції такі справи ведуть спеціальні прокурори, на повідомлення реагують спеціальні підрозділи поліції, які складаються з рівної кількості жінок та чоловіків. За такого законодавчого підходу отримано позитивні результати: рівень терпимості до сексуального насильства в сім’ї було знижено, ефективність розкриття таких злочинів – підвищено.
Використання Україною такого світового досвіду може стати у нагоді для набуття позитивних тенденцій у напрямку вирішення питання подолання гендерного насильства шляхом внесення відповідних змін у законодавство.