20 жовтня, 2018

Политика пола

21 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (458 КБ)
Кейт Міллет
Американська феміністична авторка, активістка, художниця. К. Міллет стала відомою в усьому світі завдяки своїй новаторській книзі "Сексуальна політика", виданій у 1970 році. The New York Times назвав цю роботу "Біблією звільнення жінок".
Эссе Кейт Миллет демонстрирует взгляд на политику как на нечто большее, чем то, что представлено институтами власти. По мнению автора, власть осуществляется на уровне борьбы полов, социальных групп. Идея власти неотделима от идеи насилия. Автор связывает феномен власти с представлением о маскулинности современного общества, то есть  о превосходстве «белого мужчины» над остальными представителями общества. Ссылаясь на пласты различных культур и религий, Миллет утверждает, что история культуры – это история борьбы полов, и приводит примеры  тех способов,  которыми мужчины сохраняли неравноправие  полов.

Политика пола

21 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (458 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Жінок — у політику!
Політичні рішення залежать від наявних знань, а фокус уваги — від повсякденного досвіду. Досвід чоловіків і жінок відрізняється з огляду на закріплені в суспільстві гендерні ролі, тому рівне представництво обох статей в органах влади необхідне для гармонійного управління спільними справами. 5–10 % жінок у «чоловічій» політичній сфері змушені посміхатися на сексистські жарти і доводити, що вони «мужики». 30–40 % жінок становлять критичну масу, здатну змінити правила гри і винести нові питання й ідеї на публічне обговорення. Ми хочемо бачити вчетверо більше жінок у політиці, аніж тепер. Як цього досягнути — розповімо в матеріалах нової теми сезону. Запрошуємо до співпраці!
Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності. Матеріали Міжнародної конференції
Матеріали конференції містять анотації виступів на Міжнародній конференції «Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності», що відбулася 2-4 травня 2014 року в м. Харкові. Метою конференції є обговорення квір-теоретичних досліджень, які аналізують нормативні режими гендеру і сексуальності, а також проблематизують традиційні теорії сексуальності. Квір-теорію тут скеровано на критичний аналіз імплікацій влади, знання і політик, через які створюються й оприроднюються «інші». Матеріали будуть цікаві академічній спільноті зі сфери гуманітарних і соціальних знань – історія, філософія, етнологія, культурна антропологія, культурологія, гендерні дослідження, соціологія тощо.
Участь жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні. Стратегії впливу
Цей документ підготовано Українським жіночим фондом за фінансової підтримки спільного проекту ЄС-ОБСЄ/БДІПЛ з розвитку демократії та прав людини у Східній Європі та базується на аналізі результатів соціологічних досліджень, статистичних даних та узагальненні напрацювань вітчизняних та іноземних. В представленому матеріалі аналізуються конкретні проблеми та питання участі жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні, а також пропонуються основні напрями удосконалення, що базуються на міжнародних та Європейських стандартах і практиках.
Політика і материнство: quo vadis?
За всю історію модерного державотворення жінки стояли на чолі 56 зі 146 держав світу (38 %). Із 15 жінок, які керували державами станом на березень 2017 року, восьмеро досягнули цього вперше в історії своїх країн. Новозеландка Джасінда Ардерн — друга у світі жінка, яка народила дитину на посаді голови держави. Першою була Беназір Бхутто, котра стала матір’ю 1990 року, обіймаючи посаду прем’єр-міністерки Пакистану. Засаднича різниця між Бхутто й Ардерн — те, що Бхутто народжувала таємно, вийшла на роботу, щойно їй дозволив лікар, і продовжувала керувати країною, ніби нічого не сталося. У Ардерн була можливість узяти відпустку по догляду до дитиною. Усі, хто народжує, обіймаючи в цей час високі політичні посади, — передвісниці нової ери в політиці та нової ролі жінок, матерів у політичних процесах.
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року. 
Діти є, що далі? Ресурси — у чоловіків, відповідальність — у жінок
В Україні понад 180 тисяч «злісних» неплатників аліментів. Та чи не правильно казати «неплатників і неплатниць»? Соціологиня Людмила Малес пояснює, чому на рівні мови важливо акцентувати гендерованість явища: більшість неплатників — чоловіки, більшість тих, хто виживає, опікуючись дітьми, — жінки. Про перипетії виплати аліментів, отримання соціальної допомоги і про те, як журналісти ігнорують гендерованість проблем із доглядом і утриманням дітей — у цій статті.
Пол власти: гендерные стереотипы в современной российской политике
Анализируется роль гендерных стереотипов в политических процессах современной России. Каким образом политика наделяется полом? Как репрезентации мужественности и женственности становятся аргументом в борьбе за власть? Кого и почему считают самыми мужественными политиками России? Какое воздействие стереотипные представления о мужчинах и женщинах оказывают на рейтинг политических партий? Каким образом гендерные стереотипы используются для делегитимации политических противников? Как политический дискурс, в свою очередь, воспроизводит социальное неравенство в сфере гендерных отношений? Ответам на эти вопросы посвящена книга.
Ксенофобия в Украине в 2014 году на фоне революции и интервенции: Информационно-аналитический доклад по результатам мониторинга
Группа мониторинга прав национальных меньшинств была инициирована Конгрессом национальных общин Украины в апреле 2014 г. Работа Группы продолжает многолетнюю программу мониторинга и анализа ксенофобии Евроазиатского еврейского конгресса, больше десяти лет осуществлявшуюся под руководством Вячеслава Лихачева. Эксперты исследовали, как Майдан объединял различные этнические и национальные группы, произошло конфессиональное примирение во время Революции Достоинства 2014 года, как аннексия Крыма и дальнейшая оккупация Донецкой и Луганской областей повлияли на положение национальных меньшинств.
Жінки в українській політиці: виклики і перспективи змін
Публікація є міждисциплінарним виданням, яке було підготовлено експертами Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) на перетині двох проектів: ключового напрямку діяльності Центру – «Європейська інтеграція України» та пілотного проекту – «Збільшення можливостей жінок».