29 листопада, 2020

Голоси жінок у створенні нового міста

11 листопада 2020
Поширити в Telegram
433
Христина Рибачок

Міжнародна координаторка мережі «Бенквоч» (CEE Bankwatch), членкиня Асоціації «Професійний уряд». Випускниця Києво-Могилянської академії і Центральноєвропейського університету (Угорщина).

12 вересня 2020 року Україна приєдналася до «Партнерства Біарриц»[1] — міжнародної ініціативи рівних прав і можливостей для всіх, і як учасниця партнерства взяла на себе зобов’язання, зокрема у сфері запобігання насильству та в розвитку безбар’єрного публічного простору. Подія непересічна, адже українським містам ще є куди рухатися в плані створення безпечного і комфортного міського середовища для всіх груп, зокрема для жінок. Гостро стоять питання доступности міста для сімей із малятами, безпеки від домагань на вулицях і в громадському транспорті.


Інфографіка показує, чому важлива участь жінок для формування міського простору та забезпечення сталого розвитку міст

На дорожніх знаках різних країн світу зображено чоловіків: пішохід-чоловік переходить дорогу, чоловік проводить будівельні роботи тощо. Складається враження, що у світі лише один гендер. Женева, наприклад, уже «фемінізувала» дорожні знаки [1], тимчасом в Україні досі не вирішено фундаментальні проблеми гендерної рівности, і дорожні знаки, без сумніву, ілюструють несвідомий стереотип та відбивають спосіб творення інфраструктури міста — чоловіками для чоловіків.


Типовий дорожній знак

Сталий розвиток міст передбачає створення рівних можливостей для всіх. Це неможливо без урахування гендерних аспектів під час формування міського простору. Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) охоплюють сталі міста (ЦСР 11) та забезпечення гендерної рівности (ЦСР 5). Сталий розвиток міста вимагає поєднання обох цих цілей. То з якими проблемами стикаються жінки, користуючись міською інфраструктурою?

Почнімо з громадського транспорту — «артерії міста». Часто віддаленість домівки від місця навчання чи роботи змушує жінок залишатися вдома. За результатами дослідження, що довший шлях від дому до місця роботи чи навчання, то менше шансів для економічної активности жінки [2].

Згідно з дослідженням Стенфордського університету [3], жінки всіх расових і етнічних груп у США користуються громадським транспортом частіше за чоловіків. Тому надзвичайно важливо, щоб громадський транспорт був комфортним, доступним і безпечним для них. Найгостріше постає питання безпеки громадського транспорту. 28 % жінок, які користуються громадським транспортом у Лондоні, 45 % жінок у Тбілісі і близько 60 % жінок у Латинській Америці повідомили про словесні або фізичні домагання в громадському транспорті [4]. Отож місцева влада повинна подбати про заходи запобігання і відповідальности за домагання в громадському транспорті.


Українська жінка протестує проти гендерного насилля

Ще одне важливе питання інфраструктури для жінок — питна вода і гігієна. Жінки частіше за чоловіків страждають від цих проблем. Брак води й антисанітарія можуть стати на заваді економічній і соціальній активності жінок поза домом через менструації та пов’язану з ними соціальну стигму. Ці самі чинники призводять до того, що жінки частіше беруть на себе відповідальність за забезпечення своїх сімей питною водою. Наприклад, жінки в розвиткових країнах беруть активну участь в удоступненні питної води у своїх домогосподарствах і містах.


Жінка доставляє додому питну воду

Участь жінок у формуванні міського простору має вирішальне значення для сталого розвитку міст із турботою про довкілля та людей. Наприклад, у скандинавських країнах до цього процесу налагоджено цілісний підхід: з одного боку, паритетне представництво чоловіків і жінок у політиці та на керівних посадах, участь громадськости в ухваленні рішень, з іншого боку — доступність та інклюзивність інфраструктури як засадничий аспект містобудування. Не дивно, що в цих країнах найбільше жінок на політичних і керівних посадах [5].

Однак у решті країн світу ситуація не така позитивна. Згідно з Глобальним звітом про гендерний розрив за 2020 рік, жінки очолюють лише кожне п’яте міністерство в усьому світі [6]. Десь таке саме співвідношення в міністерствах інфраструктури, де лише кожну п’яту посаду обіймають жінки.

Участь жінок у формуванні сталої інфраструктури означає, зокрема, що більше жінок повинні ухвалювати рішення та бути на керівних посадах, особливо в інфраструктурі. Наприклад, у Відні суттєво зросла кількість жінок-архітекторок [7]. Вони доклалися до того, щоб місто стало безпечнішим, збільшивши кількість міського освітлення; спонукали дівчат частіше користуватися парками, створивши спеціальну спортивну інфраструктуру для дівчат і жінок та спроєктувавши паркові простори так, щоб дівчатам було комфортніше ними користуватися. У Барселоні, яку очолює жінка-мер, за останні роки помітно зріс рівень безпеки після покращення освітлення й ефективної боротьби з гендерним насиллям на вулицях [8].


Очільниця Барселони Ада Колау представляє новації сталого розвитку міста

Крім більшої кількости жінок у політиці і виконавчій владі, нам потрібно також дбати про залучення жінок — користувачок державних послуг і громадянок. Жінки й гендерні організації повинні долучатися до консультацій при розробці і впровадженні екологічно сталих рішень. Місто XX століття було доступним передусім для дорослих працездатних чоловіків, але місто XXI століття має бути доступним для кожного й кожної!

* * *

Для вирішення актуальних екологічних питань міст засновано програму «Зелені міста», яку фінансує Європейський банк реконструкції і розвитку [9]. Зокрема, на реалізацію програми в Києві ЄБРР виділить кредитів і грантів на суму 320 млн євро. Важливо, щоб розроблені в рамках цієї програми Дорожні карти розвитку «Зелених міст» враховували думку громадськости, а також потреби всіх груп, зокрема жінок.

Текст підготовлено в партнерстві з мережею «Бенквоч» (CEE Bankwatch) та Центром екологічних ініціатив «Екодія». Англомовний оригінал.

[1] https://www.swissinfo.ch/eng/gender-equality-_women-replace-men-on-geneva-road-signs-/45499454

[2] http://www.oecd.org/gov/gender-mainstreaming/gender-equality-and-sustainable-infrastructure-7-march-2019.pdf

[3] http://genderedinnovations.stanford.edu/case-studies/transportation.html#tabs-2

[4]

[5] http://www3.weforum.org/docs/WEF_GGGR_2020.pdf

[6]

[7] https://elearning.unipd.it/spgi/pluginfile.php/99873/mod_resource/content/1/31.gender-implementation-in-vienna-eva-kail.pdf

[8] https://www.theguardian.com/cities/2018/dec/13/what-would-a-city-that-is-safe-for-women-look-like

[9]

 

[1] «Партнерство Біарриц» започаткували лідери країн «Великої сімки» (G7) на саміті під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона 25 серпня 2019 року в м. Біарриці (Франція). Мета ініціативи — посилити відповідальність «Великої сімки» та консолідувати зусилля інших держав для досягнення гендерної рівности.

11 листопада 2020
Поширити в Telegram
433
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою