24 квітня, 2024

Про авторку

Марина Вороніна
Марина Вороніна
історикиня

PhD, доцентка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, де викладає, зокрема, курси «Гендерний дискурс у всесвітній історії» для магістрів, «Гендерний аспект у наукових дослідженнях» для аспірантів. Членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії.

Всі статті
Тисячолітній шлях до виборчого права: які владні повноваження мали жінки в Україні з Х по ХХ сторіччя?
Історія доступу українських жінок до влади складна і нелінійна. Те, що було можливим для княгині в Київській Русі — регентство при малолітньому сині (а по факту управління державою), стало недоступним жінкам у добу Козаччини. Потужну першу хвилю фемінізму, яка сформувала багатотисячні жіночі товариства в ХІХ столітті, добилася доступу до освіти і виборчих прав для жінок, привела їх у керівні органи новопосталих після 1917 року державних утворень, у радянський час було відкинуто й забуто. Український націоналізм із 1960-х років вибудовував свої гендерні ідеали на протиставленні радянським деклараціям про жінку як рівноправну трудівницю, а відтак приготував для жінок гетто з виховання дітей і турботи про культурну спадщину. Чого вчить нас ця історія на початку ХХІ століття? Чи зможуть жінки повноцінно реалізувати владу, за яку їхні попередниці боролися протягом тисячі років?