Чому вирішили займатися пасічництвом?
ТМ «Сімейна пасіка Сенчук» — це продовження родинної справи, якою займалися мої батьки та батьки моїх батьків. Спочатку це була просто пасіка, на якій отримували переважно мед та в невеликій кількості інші продукти бджільництва. З 2018 року я почала змінювати підходи до ведення діяльності пасіки. В 2018 році отримали Свідоцтво племінного господарства зі збереження аборигенної української степової породи бджіл. В 2019 році зареєстрували власну торгову марку, розробили етикетки, почала проходити різні навчання зі створення доданої вартості продуктам бджільництва, змінили технологічні підходи, оновили обладнання на пасіці. І я постійно продовжую покращувати родинну справу.
Що змінилося після повномасштабного вторгнення?
В 2022 році мені довелося зменшити кількість бджолородин, мінімізувати виробництво. Ми втратили значну кількість споживачів та споживачок нашої бджолопродукції, покупців бджолопакетів та бджолиних маток. Мені з донькою довелося виїхати за кордон на деякий час.
Який стан справ зараз і як долучилися до Бізнес Мережі Сільських Жінок?
Вже сезон 2023 року ми відпрацювали на повну! Ми змогли не тільки відновити попередню кількість бджолородин, а ще й збільшити їх до 175 штук. Ми відновили роботу матковивідної частини нашої пасіки.
Війна забирає перспективу. Мережа ж дала мені впевненість в завтрашньому дні. Завдяки Літній майстерні бізнес-ініціатив сільських жінок, я отримала гарний досвід в підготовці бізнес-планів і техніко-економічних обґрунтувань, формулювання ідеї бізнесу та розуміння потреби у ресурсах. На Зимовій Майстерні, я долучилася, щоб вдосконалити навички управління проєктами в бізнесі, розуміти індикатори досягнення і кооперуватися.
Для чого мережуєтеся?
Завдяки мережуванню з іншими учасницями, ми налагоджуємо співпрацю одна з одною. Я бачу переваги у співпраці та підсиленні можливостей одна одної!
Чи є відмінність бути жінкою-підприємицею у секторі пасічництва порівняно з чоловіками?
Різниця є. І доволі суттєва, бо сектор здебільшого представляється чоловіками. Але я можу ствердити, що жінка в бджільництві має переваги перед чоловіком.
Так, бджільництво доволі складна галузь в обслуговуванні і потребує не тільки глибоких знань, а ще й гарної фізичної підготовки. Щоб «закрити» першу умову — жінка швидко орієнтується і знаходить потрібні їй знання, а для другої — гарно менеджерить, полегшує механізацією процеси виробництва, підбирає полегшені конструкції. Скажу, що підхід до збуту продукції теж має гендерну складову, у жінок він інший, креативніший.
Медовий бізнес традиційно вважаються чоловічою справою. Яке ставлення ви, як жінка, зустрічаєте при веденні справ?
Я в бізнесі все життя, і навіть через покоління, можна сказати. Однак весь час чоловіки наймаються показати свою перевагу над жінкою. Це коштує зусиль, однак тільки через свої компетенції та об’єднання ми можемо досягнути рівного ставлення в галузі бджільництва. І ми це зробили, ми дівчата-пасічниці створили перший в Україні (а може і світі) жіночий кооператив «Свій до свого», що є також продовженням кооперативної традиції початку ХХ століття та бізнес-інструментом, зокрема для жінок.
Яку пораду дасте молодим дівчатам у медовому секторі?
Не боятися починати свою справу у бджільництві. Це цікава і солодка подорож. Повірте у свої сили і можливості. І пам'ятайте, що є інші жінки-пасічниці, які завжди готові допомогти, підтримати та порадити – Свій до свого!