Попередні Теми Сезону

Гендерні виміри єврейської теми у поезії Лесі Українки

25 січня 2021

2156

Завантажити у форматі: PDF (323 КБ)

Христина Семерин

Літературознавиця

Академічна дослідниця літератури, аналітикиня культури і медіа, журналістка. У 2021-му експертка Українського культурного фонду та експертка Українського інституту книги. З 2018-го року є редакторкою студентського альманаху «Геопоетичні студії». У 2020-му започаткувала академічний електронний журнал «Геопоетичні студії / Geopoetical Studies». З 2019-го року членкиня Української асоціації юдаїки. Працювала у регіональній журналістиці, викладала в університеті, розвивала креативне агентство, займалася SMM у кількох проєктах, мала наукову посаду в міжнародній команді з Голокост-освіти. Волонтерила у Червоному Хресті України та Українській благодійницькій мережі. Пише про жінок, гендерну рівність, літературу, єврейську культуру, суспільство, геноциди, культурну пам’ять, геопоетику, інфомедійну грамотність, науку й академічну доброчесність. Знедавна веде кулінарний блог.

Читайте також:

Жінка-авторка в модернізмі: український та європейський виміри (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Вірджинія Вулф та Лу Саломе)

У статті проаналізовано поезію Лесі Українки, написану за єврейськими мотивами головно біблійної ґенези, у світлі імагології та гендерних студій. Закцентовано, що в рецепції авторки єврейська тема має характерне гендерне забарвлення. Розглянуто такі аспекти: леґітимація національної інакшості через узаємодію чоловіка й жінки, прояв материнської конкуренції під тиском патріархатного суспільства, дискус гендерного комунікативного розриву, урівняння й нейтралізація гендерних обмежень задля формування концепції цілісної людини тощо. Підсумовано, що складна історія жінок у староєврейському суспільстві віддзеркалює українську сучасність.