8 грудня, 2022

Феміністичний маніфест Чимаманди Нґозі Адічі

5 жовтня 2022
Поширити в Telegram
201
Анна Повх

Читачка у вічному пошуку хорошої літератури, феміністка, студентка-журналістка.

Твоїм феміністичним самоствердженням має бути «Я важлива». Не «якщо». Не «за умови, що». Я важлива завжди. Крапка.

Книжка-лист, книжка-маніфест. Маніфест того, як виростити доньку феміністкою, тобто прищепити їй повагу до себе, вміння протистояти стереотипам та бути повноцінною особистістю. Нігерійська письменниця й активістка Чимаманда Нґозі Адічі писала цю книжку як порадник для своєї подруги, яка недавно стала матір’ю.

Авторка дає 15 коротких уроків про те, як не загнати свою доньку в рамки звичних гендерних ролей. Вона також наголошує, що виховати її ідеальною феміністкою не вдасться, адже з віком маленька людина сформує власну думку й ставлення до всього. Головне, щоб їх не нав’язало суспільство.

Вам може здатися, що книжка неактуальна для України. Проте, як виявляється, наше суспільство дуже схоже на нігерійське. Патріархат однаковий, хоч у який куточок світу ви заберетеся. Дівчаток одягають у рожеве, а хлопчиків — у блакитне, донькам купують ляльки, а синам — інструменти. Здавалося б, такі дрібниці, але навіть тут закралися гендерні стереотипи. Вони є в кожному аспекті нашого життя, і коли навчитися їх помічати, то вже не вийде просто заплющувати очі.

«Уміння готувати їжу не надається разом із піхвою». Таке нібито логічне твердження, а ні, дівчатка по всьому світу день у день чують, що повинні вміти куховарити, бо це їхній обов’язок, жіноча справа. І я теж не раз чула, що справжня дівчинка неодмінно має бути хазяйновитою. Чому ж тоді серед найвідоміших шеф-кухарів так багато чоловіків? Чому вони виконують «жіночу» роботу? Бо всі стереотипи насправді не про «жіноче» і «чоловіче», вони про покору: жінка має бути скромною, тихою, займатися домом і всім подобатися.

«Не думай, що виховання її феміністкою означає відкидати власну жіночність. Фемінізм і жіночність не заперечують одне одного. Вважати їх несумісними мізогінія». Мені дуже відгукнувся розділ, у якому авторка торкається теми зовнішности. Серед міфів про фемінізм є принизливі твердження про жінок, які не доглядають за собою. Фемінізм не заперечує красу чи бажання покращити свою зовнішність. Він заперечує конвенційну красу як єдиноможливу, дає вибір. Усі тіла прекрасні, усі жінки красиві — ось про це фемінізм. Мало хто з дівчаток схожі на телезірок, яких вони бачать у популярних фільмах і шоу і яких суспільство вважає красунями. Це породжує тисячі комплексів, навіть призводить до хвороб. Який чудовий був би світ, якби зовнішність людей не була визначальною цінністю.

«Ганьба, якою супроводжується жіноча сексуальність, насправді пов’язана з прагненням контролювати жінку». В одному з розділів авторка закликає говорити про тілесність і секс. Не вкривати ці теми соромом, як це часто буває в сім’ї. Навчити доньку називати речі своїми іменами, адже це питання її свободи й безпеки. Світ повен абсурду й несправедливости. Чому рекламувати жіночим тілом автомобілі чи інструменти ще донедавна не було соромно, а говорити про його природні процеси — так? Чому нас, дівчат і жінок, з дитинства вчили соромитися менструації, особливостей фігури, сексуальності? Бо це спосіб контролювати. Бути хорошою, приємною, тішити око красою — ось чого вимагає суспільство, пропонуючи натомість лише сором за своє єство. А ця маленька книжка покликана зробити так, щоб якомога менше майбутніх жінок виросли в цих рамках.

Не варто забувати, що це книжка про материнство і батьківство. Мені здається дуже важливим розвивати розуміння того, що діти — це справа не тільки жінки. Батько не допомагає виховувати дитину — він бере повноцінну участь у її зростанні. Материнство не повинно бути тягарем, життя жінки не закінчується із початком ролі мами. Фемінізм, зокрема, про це — про сім’ю як партнерство і рівність. Мені дуже хотілося б, щоб це нарешті стало загальною нормою, а не прогресивним винятком.

Маленька, але неймовірно важлива книжка. Я дарувала б її молодим сім’ям, у яких з’являються доньки, щоб вони виростали вільними від рамок, що їх задає суспільство.

Чимаманда Нґозі Адічі. Люба Іджеавеле, або Феміністичний маніфест у п’ятнадцятьох пропозиціях. — Видавництво «Видавництво», 2018.

Анотація: Авторка цієї книжки пише своїй подрузі листа з порадами, як виховувати дівчинку-підлітка. Цей лист насправді — потужний феміністичний маніфест. І переконливі 15 порад Чимаманди Нґозі Адічі — ідеальний рецепт виховання сильної й незалежної жінки.

5 жовтня 2022
Поширити в Telegram
201
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою