2868 
Художниця Фріда Кало, астронавтка Саллі Райд, авіаторка Амелія Ергарт, а з березня 2020-го й українська фехтувальниця Ольга Харлан. Уперше в серії ляльок Барбі «Жінки, котрі надихають» чи так званих Barbie Sheroes з’явилася українка — олімпійська чемпіонка й шестиразова чемпіонка світу з фехтування на шаблях. У рамках проєкту Dream Gap («Долай бар’єр до мрії») Ольгу обрали однією з нових «рольових моделей» колекції.
Можна по-різному ставитися до Барбі: їх заслужено критикували (і досі критикують) за надмірну сексуалізацію, нереалістичні пропорції тіла й однотипність ляльок, але треба визнати, що за останні роки цей знаковий для попкультури бренд став набагато різноманітнішим, а видимість різних жінок у цій попкультурі is a big deal. Дійшла черга й до нас: Барбі, хай і дещо схожа на класичну, тримає в руках синьо-жовтий шолом — саме в такому виступає реальна Ольга Харлан.
«Порівняно з моїм дитинством нині серед іграшок є що завгодно. Не могла собі уявити, що в майбутньому буде лялька-спортсменка, і тим паче що нею буду я, — ділиться вражена шаблістка. — Раніше була лише одна Барбі з однаковою фігурою й зовнішністю, якої всі прагнули. Тепер є ляльки з різним кольором шкіри, будовою тіла, волоссям — усе дуже прогресувало. Чекаю, що ж буде років за п’ять». До речі, параметри ляльки узгоджували із самою спортсменкою. «Можете подивитися. Права нога в неї трохи більша за ліву, що типово у фехтуванні, — продемонструвала вона на міні-Ользі. — А ще в неї мій ніс, моя посмішка й очі зелені-зелені. Шабля й екіпірування теж такі, як у мене на змаганнях».
Кумиркою своєї юности українка називає американську фехтувальницю й олімпійську чемпіонку Маріель Заґуніс, яка згодом стала її подругою. Те, що вона сама для когось є взірцем, Ольга усвідомила не одразу: «Коли займаєшся спортом нон-стоп, ти не помічаєш багатьох речей. Показуєш результати, радієш, на наступних змаганнях про це забуваєш і працюєш далі. І ось такий яскравий промінчик світла змусив задуматися, що все-таки я роблю правильні кроки, щоб мотивувати всіх дівчат світу. І тих, хто сумнівається, чи їхній вид спорту раптом недостатньо жіночний. Коли я прийшла у фехтування, я хотіла довести, що в ньому можуть бути видатні жінки. Мені навіть говорять, що я можу фехтувати проти хлопців».
Наступного року Ольга Харлан поїде на свою четверту Олімпіаду за єдиним спортивним досягненням, якого їй бракує, — індивідуальним «золотом» Олімпійських ігор. Адже попереднє, 2008 року, вона здобула в команді, а в індивідуальних змаганнях двічі опинялася на «бронзовій» сходинці. Нині навіть у голові не вкладається, що до 2004 року дисципліни, у якій виступає Харлан, — жіночої шаблі — взагалі не було в олімпійській програмі. Хоча в чоловіків цей вид змагань існував ще з першої Олімпіади 1896 року. «Я почала займатися фехтуванням 2000 року і навіть не розуміла, що цьому буде присвячено все моє життя, не усвідомлювала, що шабля — це не олімпійський вид, — розповідає спортсменка. — Я тільки під час Ігор в Афінах дізналася, що це був перший раз. Тепер уже нерівности у фехтуванні не бачу і не можу сказати, що до жінок інакше ставляться». Водночас Ольга завважила, що тренери й судді у них — переважно чоловіки. «Проте жінки теж є. Наприклад, у моєї партнерки по команді Галини Пундик нині є свій клуб у США, де вона працює тренеркою», — додала Харлан.
Ольга не єдина фехтувальниця, яка потрапила до цієї лялькової компанії. Три роки тому їй передувала американська шаблістка Ібтіхадж Мухаммад, чия мінікопія стала першою Барбі в хіджабі і здобула номінацію на премію «Іграшка року». Також персональну Барбі створили для італійської парафехтувальниці Беатріче Віо, показавши, що лялька може бути і з протезами, і на візку.
«Лялькових спортсменок» дедалі більшає: уже є експерша ракетка світу Наомі Осака, найтитулованіша танцівниця на льоду Тесса Верчу, гімнастка Діпа Кармакар, яка прославила Індію на останній Олімпіаді, посівши історичне для країни 4-те місце в опорному стрибку, легенда велотреку Крістіна Фоґель — ще одна Барбі на візку (у цьому випадку німкеня не була паралімпійкою: вона отримала травму хребта, яка припинила її кар’єру). А напередодні найближчих Олімпійських ігор узагалі ринула ціла хвиля: поряд із Харлан випустили Барбі футболістки Амандін Анрі, яка робила перші кроки в спорті в хлопчачій команді (клубів для дівчат у Франції тоді просто не було), бігунки Діни Ашер-Сміт, стрибунки в довжину Малайки Мігамбо, серфінгістки Терези Бонвалот та плавчині-паралімпійки Сумеє Бояджі. А ще додалося п’ять окремих ляльок, які представляють нові олімпійські види спорту, що дебютують у Токіо, — скейтбординг, серфінг, скелелазіння, бейсбол, софтбол і карате, їх досі стереотипно вважають «чоловічими».
Один мінус — насолодитися цією інклюзивністю вповні не вийде, адже придбати таку Барбі-Олю і більшість її іграшкових колежанок поки що неможливо. Лялька існує в одному ексклюзивному екземплярі, і продавати її в планах у творців і творчинь немає. На офіційному сайті наразі доступні тільки п’ять героїнь проєкту, переважно діячки минулого: співачка Елла Фіцджеральд, сестра милосердя Флоренс Найтінґейл, борчиня за права темношкірих Роза Паркс, астронавтка Саллі Райд та одинока наша сучасниця — тенісистка, феміністка й ЛГБТ-активістка Біллі Джин Кінг, але в образі ще років її спортивної кар’єри.
