14 листопада, 2019

50/50 Сучасне гендерне мислення

23 квітня 2018
1847
Завантажити у форматі: PDF (7,7 МБ)
Тамара Мельник

кандидатка юридичних наук, доцентка, громадська активістка. Працювала у Київському  національному університеті ім. Тараса Шевченка, Інституті філософії та Інституті держави і права НАНУ, Національному транспортному університеті. Була експерткою з гендерних питань Програми розвитку ООН, радницею Міністра України у справах сім’ї та молоді[1]. Керівниця Ініціативної групи з гендерних питань  Верховної Ради України, створеної у 1999 році народним депутатом України М.П. Ковалко. Експертка Школи рівних можливостей[2], голова наглядової ради БО БТ «Київський інститут гендерних досліджень»[3]. Співзасновниця організації «Ліга жінок-виборців України 50/50».

Це видання ставить за мету надати поняття, які увійшли у сучасну суспільно-політичну лексику, але інколи по-різному сприймаються і по-різному інтерпретуються у мові науковців, політичних діячів та активістів громадських структур. Передбачає розширення гендерного мислення, переоцінку й усвідомлення цінностей сучасноті з урахуванням гендерного підходу до них та активізацію гендерної діяльності з метою прискорення процесу оновлення та реформування суспільства. Розраховане на широкого читача.

50/50 Сучасне гендерне мислення

Читайте також:

Мельник Т. М., Кобелянська Л. С. 50/50 Сучасне гендерне мислення: Словник. — К.: К.І.С., 2005. — 280 с.

23 квітня 2018
Завантажити у форматі: PDF (7,7 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Лекція Тамари Злобіної «Гендерний розпад»
Уявлення про гендерні ролі жінок та чоловіків не є фіксованими – вони змінюються разом з розвитком суспільства. Україна після Майдану – це нуртуюче поле постійних змін, які мають і свій гендерний вимір. Колишні гендерні моделі (радянські, пострадянські) розпадаються, натомість створюються нові – сучасні, демократичні, європейські. Для того, щоб краще зрозуміти цей процес, його вартує побачити в історичній перспективі. Тому лекція «Гендерний розпад» – це захоплююча екскурсія гендерною історією України останнього століття, яка допоможе кожному та кожній усвідомлено творити рівноправне, щасливе майбутнє.
Гендерна соціалізація як процес формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності
Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.
Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України» було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Офіс Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Порівняння гендерних розривів в Грузії, Молдови та України: Попередній кількісний аналіз даних з гендерних питань
У статті досліджуються різні типи гендерних розривів, які існують у сприйнятті та участі молдовських, грузинських та українських громадян у політичній, соціальній та економічній сферах. Метою цього попереднього дослідження є не лише аналіз гендерних відмінностей між трьома східноєвропейськими країнами, які уклали угоди про асоціацію (УА) з ЄС, але й порівняння їхніх показників з даними вибраної групи країн ЄС. Ця робота показала, що в той час, коли в трьох країнах УА можна виявити низку істотних гендерних розривів, у багатьох випадках вони істотно не відрізняються від гендерних відмінностей в країнах ЄС.
Планета Літо або людство без гендерів
Як зробити так, щоб Планету Земля можна було назвати Планетою Літо? Не тому, що тут буде надміру спекотно, як от зараз. А тому, що на ній завжди і для всіх вистачатиме тепла та підтримки.
Гендерні стереотипи вчительства сучасної української школи: соціологічний аналіз
У статті, на основі соціологічного дослідження, проведеного за творчої участі автора, охарактеризовано ключові гендерні стереотипи, властиві шкільним педагогам: про особистісні характеристики, нібито притаманні хлопчикам і дівчаткам, про їх зовнішній вигляд, про ―чоловічі‖ і ―жіночі‖ навчальні дисципліни, обов‘язки в рамках шкільних чергувань і по дому. Автор дійшов висновку, що педагогам сучасної української школи властиві високий рівень гендерної стереотипізації, гендерна сегрегація і поляризація.
Сценарії гендерної успішності й структура гендерної влади серед українців-фермерів у Західній Канаді до 1939 року
З 1890-х до 1939 року українці двома хвилями здійснили масове переселення в Західну Канаду. За незначними винятками це були західно-українські селяни й дрібні ремісники, які, переїжджаючи, здебільшого намагалися заснувати фермерські угіддя або наймалися на низькокваліфіковані роботи в шахти, на залізницю, до інших фармерів у помічники тощо. У статті авторка розглядає способи адаптації українців і вживання їх у культурне і соціальне оточення нового краю. Налаштувавши оптику аналізу на гендерну складову, авторка акцентує особливості обставин, з якими стикалися імігранти, залежно від того, були це чоловік чи жінка, вивчає специфіку задач і викликів, які треба було долати чоловікам чи жінкам, і як по-різному сприймалися громадою деякі нові, модерні вибори молоді, залежно від того, йшлося про парубків чи дівчат. В статті також розглянуто вибори і рішення, що не вписувалися в установлений гендерний канон того часу. 
Права людини жінок зі спільноти ЛБТіК в Україні
У цій публікації наведено огляд національних правових актів та документів ООН щодо прав жінок ЛБТІК та представлена стисла інформація про ситуацію стосовно прав жінок ЛБТІК в Україні.
"Небезпечні зв'язки": націоналізм і фемінізм в Україні
У статті авторка аналізує інтелектуальну продукцію чотирьох українських центрів гендерних досліджень, щоб показати, як ставляться різні школи фемінізму до дискурсу націоналізму та "відродження нації", яку роль вони вбачають для себе у процесах націєтворення і як реагують на проблему "незавершеної" і "розмитої" української національної ідентичності. Дослідниця намагається відійти від від поширеного підходу до націоналізму як ідеології, що маніпулює інтересами жінок, і розглядає проблему з іншого боку: як різні напрями українського фемінізму беруть участь у "винайденні" української нації, у визначенні її нових меж, у формуванні колективної пам'яті та національної ідентичності.