1892 
Яке значення мають дитсадки для суспільства? Як вони впливають на економічну активність молодих матерів? Які умови праці та зарплати працівниць дитсадків? Як потрібно розвивати мережу дошкільних закладів, щоби покращити становище жінок та подолати гендерну нерівність? У публікації представлено результати дослідження проблем українських дитсадків з перспективи матерів та працівниць закладів.
І інколи відчуваєш себе, знаєте, як у цирку: коли мусиш перед всіма жонглювати, щоб [...] поставити оцей знак рівності між [садочком і школою]. Відчуваємо себе трішки нетакими. [...] От акцент дуже великий на школі, а на нас — нуль, просто нуль.
Завідувачка дитсадка, стаж 6 років, зарплата 7 200, село, Захід
Да, у нас не хватает работников. И получается — мы работаем на полторы ставки. […] Потому что за такую зарплату — ну не каждый пойдет. А во-вторых, все же понимают, что эта работа морально бывает тяжелая.
Вихователька, стаж 6 років, зарплата 5 000, місто, Схід
Складно психологічно. Ти нервуєшся, бо ти мало того, що не встигаєш нічого — у тебе немає грошей і тебе ніхто не цінить.
Вихователька, стаж 9 років, зарплата 5 000, обласний центр, Захід
Больше всего нравится общение с детьми, видеть результат. То есть когда ты их учишь, когда вот это все двигается, и видишь отдачу. Это самое большое приносит удовлетворение.
Вихователька, стаж 4 роки, зарплата 4 300, місто, Схід
Авторки пропонують бачення реформи дошкілля та рекомендації, які б позитивно вплинули на розвиток дітей, покращили становище працівниць і матерів, а також сімей із дітьми.
Уривок з дослідження
Історія Ірини (ім’я змінене):
«БЫВАЕТ, ЧТО ДАЖЕ НА ЕДУ НЕ ХВАТАЕТ»
Після роботи понад ставку Ірина деколи почувається дуже втомленою. Проте вдома її чекають домашні клопоти, а вночі — паперова робота та підготовка до занять. Ось як жінка описує свій типовий вечір робочого дня:
«Готовлю кушать. Ну, бывает такое, что за целый день, десять с половиной часов, бывает, что я так устаю, что прихожу домой, ложусь и говорю своим детям: «Дайте маме один час, мама просто отдохнет, полежит». Ну, а потом — мама отдохнет чуть-чуть и идет готовить кушать, естественно, это уроки, если учебный год. Я де- лаю уроки с детьми, готовлю кушать и знаете там, два-три часа, так вечер и проходит. […] Ну потом улаживаю детей спать и сажусь еще бывает, да, работаю».
У Ірини немає городу, а часу та сил на підробітки не залишається. У випадку будь-якого суттєвого форс-мажору — якщо щось зламається чи хтось захворіє — жінка змушена позичати гроші у знайомих або брати кредити. Скрутне матеріальне становище вкрай негативно позначається на житті Ірини та її дітей, адже вона змушена регулярно економити на всьому, навіть на їжі:
«Бывает даже такое — на еде экономишь. Бывает, что даже на еду не хватает. Ну, вот я рассчитывала хотя бы нам две тысячи на две недели хватило, но нам не хватает на еду две тысячи на две недели. Чтобы мы нормально просто вот покушали, вот без всяких там — без колбасы, без сыра, без всяких там излишеств — надо тысячи три. На две недели. […] Шесть тысяч мне просто на питание».
Незважаючи на всі ці проблеми, особливо розмір зарплатні, Ірина змушена продовжувати працювати в садку, оскільки альтернатив, які б дали змогу жінці доглядати за власними дітьми, немає:
«Я живу в маленьком городке, где у нас только одно предприятие такое большое. […] Можно было бы пойти туда работать — там, конечно, больше зарплата. Но я понимаю, что своих детей я буду видеть меньше. Поэтому тут нужно выбирать — либо дети, либо деньги».
______
Дослідження проводилося за участі Ніни Потарської та Ірини Чорної.
______
ЗМІСТ
- Поза фокусом уваги: дитсадки та становище жінок у суспільстві
- Методологія дослідження
- Статистика дошкілля
- Законодавче регулювання дошкільної освіти та його обмеження
- Дитсадки очима матерів
- Дитсадки «зсередини»: умови праці та становище працівниць
- дитсадків
- «Хороший» дитсадок і реформа дошкілля
- Рекомендації
Матеріал публікується в рамках проекту Центру соціальних і трудових досліджень за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.
