31 березня, 2020

Права людини та медіадіяльність. Збірник навчальних програм

16 серпня 2018
Поширити в Telegram
1569
Завантажити у форматі: PDF (1,2 МБ)

Права людини та медіадіяльність. Збірник навчальних програм

Читайте також:

Усі навчальні програми пройшли апробацію, рекомендовані до друку. При викладанні матеріалу навчальної програми, автори / укладачі дотримувались основних вимог відповідного навчального закладу.

Збірка в цілому, або окрема її частина може бути використані будь-яким вищим навчальним закладом для підготовки студентів-журналістів або будь-якою медіаорганізацією для підвищення кваліфікації журналістів-практиків на цінностях прав людини.

Автори: Шендеровський К. (керівник), Виртосу І., Близнюк А., Бондаренко І., Бондаренко Т., Брошкова С., Бутиріна М., Василик Л., Волковинський О., Вялкова І., Глушко А., Коваль Т., Ковальова Т., Костюченко О., Кучер Н., Луць Ю., Мельникова О., Мірошниченко П., Мітчук О., Пикалюк Р., Рудченко А., Сипченко І., Скібан О., Тарасюк В., Теребус О., Янець Н.

Рекомендовано до друку Навчально-методичною комісією з журналістики та інформації та Вченою радою Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 29 січня 2018 року).

Програмні дії Академії ініціювали Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-методична комісія з журналістики та інформації, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Центр інформації про права людини, Комісія з журналістської етики.

Підтримала реалізацію ініціативи Програма розвитку ООН в Україні та Міністерство закордонних справ Данії. Погляди, висловлені у публікаціях, належать авторам і не обов’язково відображають позицію ініціаторів програми.

16 серпня 2018
Поширити в Telegram
1569
Завантажити у форматі: PDF (1,2 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Інтерв’ю із Світланою Дубиною про феміністичний активізм у Вінниці
Світлана Дубина[1] — тренерка і правозахисниця, експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні[2]. З 2010 року очолює правозахисну Вінницьку громадську організацію «Інформаційно-просвітницький центр “ВІСь”»[3], мета діяльности якої — захист прав та забезпечення рівних прав і можливостей людей в усіх сферах суспільного життя. Членкиня міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівности, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми Вінницької обласної державної адміністрації, членкиня експертної ради з протидії дискримінації департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації.
Гендерні аспекти моди: конструювання ідентичності за допомогою одягу
У статті здійснено огляд теоретичних підходів до визначення моди, розглянуто медіа (телебачення) як один із шляхів поширення модних образів. Конструювання гендерної ідентичності за допомогою одягу емпіричним чином вивчено на прикладі телешоу «Моду народу». Створення нормативного образу тіла, орієнтацію на чоловіків та об’єктивацію жіночого тіла, конструювання нормативної фемінності виокремлено як ознаки механізмів конструваювання традиційної фемінності інститутом моди у медіа.
«Женское братство» или «сестринство»?
Якщо в державному гімні замінити слово «браття» на слово «сестри», чи буде «всім і так зрозуміло», що йдеться і про чоловіків, і про жінок? Якщо президент казатиме «я звертаюся зараз до кожної українки» у своїх промовах, чи приймуть це чоловіки як норму? Навряд. Тоді чому «браття» і «кожен українець» не ріже нам вухо? Олена Шевченко міркує про те, як і чому чоловіки стали «нормою людини» в нашому суспільстві та в якому напрямку це потрібно змінювати.
Права людини жінок зі спільноти ЛБТіК в Україні
У цій публікації наведено огляд національних правових актів та документів ООН щодо прав жінок ЛБТІК та представлена стисла інформація про ситуацію стосовно прав жінок ЛБТІК в Україні.
Долаючи перешкоди. Становище ЛГБТ в Україні у 2018 році
У публікації представлено інформацію, що відображає соціальне, правове та політичне становище ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали і трансґендерні особи) в Україні у 2018 р. Наведено дані та здійснено аналіз ситуації з питань, пов’язаних з правами та інтересами ЛГБТ, у законодавстві, суспільно-політичному житті, громадській думці, надано приклади випадків дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності та інше.
Гендерна абетка для українських медіа
У посібнику «Гендерна абетка для українських медіа» розкриті основні гендерно-тематичні поняття, які допоможуть журналістам і журналісткам усіх видів засобів масової комунікації уникнути стереотипних, сексистських штампів і норм під час підготовки інформаційних матеріалів, статей, передач. Посібник стане в нагоді і PR-менеджерам, керівникам прес-служб, громадським діячам, волонтерам. Представлені у посібнику напрацювання сприятимуть формуванню гендерно-чутливого інформаційного простору, вільного від дискримінації за ознакою статі.
Гендер для медій
«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.
Гендерні медійні практики
Навчальний посібник з гендерної рівності та недискримінації для студентів вищих навчальних закладів. У посібнику на основі аналізу вітчизняного та світового досвіду розглянуто проблему впровадження гендерного підходу і застосування гендерно-орієнтованих практик у медіа. Зокрема, читачі зможуть знайти відповідь на запитання: чому гендер та гендерна рівність є важливими для журналістів і для медіа; який існує взаємозв’язок між гендерними питаннями і нерівністю та роботою ЗМІ; якою є роль ЗМІ та рекламної індустрії у підтримці та просуванні гендерної рівності; якими є гендерно-чутливі практики у роботі ЗМІ, а також яким чином вони можуть допомогти у формуванні професійного профілю успішних медівників. Посібник буде корисним як для практикуючих медівників та рекламістів, так і для викладачів і студентів журналістських вишів.  
Наповнення смислами поняття “жіноче” у суспільстві (за повістю «Я, Мілена» Оксани Забужко)
У співпраці з Валерією Рева. Сучасна медіакультура пропонує жінкам і чоловікам величезну кількість гендерних стереотипів, вимог, моделей поведінки. Намагаючись їм відповідати, жінки і чоловіки позбавляють себе власного вибору, відмовляються від свого “Я”. У світі, сповненому гендерних стереотипів, культурних традицій і суспільних вимог, почути свій власний голос – може бути завданням майже нездійсненним. Шлях до самопізнання для головної героїні повісті Мілени виявився сповненим драматизму.
Нарушение прав женщин или дискриминация по признаку пола в России
Данная работа подготовлена по итогам проекта: «Новая модель правозащитной деятельности: работа с региональными  Уполномоченными по правам человека», который осуществлялся в Консорциуме женских неправительственных объединений в два этапа: с 2005 по 2008 гг. и с 2008 по 2011 гг.   Основная цель проекта  заключалась в создании предпосылок для  сотрудничества женских НПО с  региональными Уполномоченными по правам человека в сфере защиты прав женщин.