16 липня, 2024

Як реагувати на побутовий сексизм: психологічні поради

17 квітня 2024
Поширити в Telegram
449
Марина Діденко

PhD в галузі психології, психологиня-практик із 15-річним досвідом, бізнес-тренерка, викладачка університету, авторка науково-популярних статей, тренінгів та онлайн-курсів, експертка з питань толерантности і недискримінації, членкиня Української асоціації організаційних психологів та психологів праці

https://www.instagram.com/maryna.didenko/

Ірина Дєдушева

Журналістка, СММниця «Гендер в деталях», феміністична блогерка www.instagram.com/irinadedusheva/

Чому важливо реагувати на жарти про білявок за кермом і на фрази, базовані на гендерних стереотипах? Як це правильно робити, щоб це давало бажаний результат? І чи варто сперечатися з родичами-сексистами? Шукаємо відповіді з психологинею Мариною Діденко.

Прояви побутового сексизму і чому він формується

Розподіл ролей у суспільстві, зокрема в родині, ґрунтується на уявленні, що стать може визначати у людей певний набір характеристик. Наприклад, існує думка, ніби призначення жінок — доглядати за домом і дітьми, а чоловікам важливо побудувати кар’єру. Ще є переконання, ніби існують певні види діяльности, до яких здатні або не здатні чоловіки або жінки.

Важливо розуміти, що певні фізіологічні обмеження справді можуть бути. Наприклад, середньостатистична жінка фізично піднімає меншу вагу, ніж середньостатистичний чоловік. Однак приписувати це всім людям — помилка.

Кілька прикладів побутового сексизму:

– Трактування особи як об’єкта задоволення або засобу досягнення власних цілей залежно від її статі. Наприклад, чоловік повинен давати гроші або задовольняти «примхи» жінки, а жінка повинна задовольняти сексуальні фантазії чоловіка.

– Мовні висловлювання, певні фрази, грубі чи зневажливі вислови, що приписують відповідно до статі людини. Наприклад, звертання «прекрасна стать», «берегиня», які накладає на жінок певні вимоги та відповідальність. Засудження «недосконалої» зовнішности жінки («як можна мати такий вигляд, вона ж жінка») або емоційности чоловіка («він так емоційно відреагував на цю подію»). Це може проявлятися також у висловлюваннях про інтелектуальний рівень, коли жінок апріорі вважають менш розумними.

Тобто це все фрази, висловлювання, дії, базовані на гендерних стереотипах, які завдають дискомфорту в побуті, а інколи, наростаючи, призводять до серйозніших наслідків, як-от формування «чоловічих» і «жіночих» сфер діяльности, «скляна стеля», домашнє насильство та інші проблеми гендерної нерівности.

Чому важливо реагувати на побутовий сексизм

Толерування проявів сексизму призводить до збільшення їх кількости. При цьому сексизм може впливати на емоційний стан, міжособистісні взаємини, можливості особистого розвитку. Подолання побутового сексизму сприяє створенню психологічно безпечного і сприятливого середовища для всіх.

Сексистські вчинки й висловлювання можуть негативно позначатися на самооцінці і самоповазі людини, особливо якщо вона є об’єктом сексизму. Якщо вас постійно називають «недотепою», «дурепою», «нюнею» або «емоційним, як баба», це не сприяє вірі в себе і бажанню щось робити. Сексизм може викликати стрес, тривожність, інші психологічні проблеми в осіб, які з ним стикаються. Коли ти часто чуєш якісь фрази, у певний момент ти починаєш у них вірити.

Сексистські висловлювання можуть порушити взаємодію і спричинити конфлікти в міжособистісних стосунках. Хтось уважає певний вислів жартом, а іншу людини це образить і викличе негативні емоції. Так часто буває з анекдотами, базованими на гендерних стереотипах. Від негативного впливу сексизму можуть постраждати стосунки, зокрема у випадках розподілу ролей і очікувань у сім’ї чи на робочому місці.

Як реагувати на сексизм: поради психологині

  1. Спробуйте утриматися від емоційної реакції, яка може ускладнити ситуацію. Збереження спокою дозволяє вам краще контролювати ситуацію. Спробуйте зрозуміти позицію й відчуття іншої особи, щоб ваша реакція була належною.
  2. Встановіть межі. Для початку спробуйте пояснити людині, що такі вислови вам неприємні і чому, щó це може означати або як це сприймається з урахуванням вашого життєвого досвіду й контексту, у якому ви перебуваєте.
  3. Використовуйте асертивність — здатність людини обстоювати свої погляди, не порушуючи моральні права іншої людини для вираження своїх почуттів і думок. Скористайтеся конструкцією «Я відчуваю», щоб уникнути враження, ніби ви в чомусь обвинувачуєте людину й зосередити увагу на власних відчуттях.
  4. Утримуйтеся від образливих висловів і персональних нападів. Натомість зосередьтеся на конкретному висловлюванні або дії, яка вас турбує.
  5. Запропонуйте спільно шукати рішення або шляхи виходу із ситуації. Це може бути обговорення взаємних очікувань та коригування спільних норм.
  6. Пам’ятайте, що часто сексизм інших людей може бути проявом їхнього виховання, культурних цінностей, впливу середовища, у якому вони жили, тощо. Тому іноді важливо пояснити, чому це ненормально, і дати людині час на усвідомлення й прийняття іншого погляду. Однак будьте готові, що цього може і не статися.
  7. Важливо розуміти, що реагування на сексизм — це індивідуальний процес, і вибір способу боронити свої кордони залежить від вашого комфорту й контексту ситуації. Інколи можуть бути такі ситуації, що менш ресурсозатратно буде ігнорувати сексизм.

Приклади реагування на сексизм

Ситуація 1

На роботі колега розповідає несмішний стереотипний анекдот про білявку за кермом. Якщо нам це болить, ми, як правило, реагуємо агресивно, наприклад кричимо щось на зразок: «Як ти можеш таке казати? Ти взагалі думаєш, що ти кажеш?». У такому разі людина сприймає це як напад і починає захищатися. Тоді виникає конфлікт.

Набагато ефективніше буде звернути увагу на некоректність жарту, сказати, що це анекдот сексистський і він ображає частину суспільства. Тоді замість захисної реакції зростають шанси вивести діалог на конструктив.

Можна використати так званий «прийом енциклопедії» і сказати: «А чи знаєте ви, що так говорити некоректно, бо...». У такому разі ваш коментар буде сприйнято не як критику, а як просвітництво, і вищі шанси, що ситуація більше не повториться.

Ситуація 2

Під час сімейного застілля жінці починають казати, що вона нічого не досягла, бо заміж не вийшла і дітей не народила.

У цій ситуації теж можна спробувати спершу поінформувати — розповісти, що в сучасному світі це давно не вважають основним призначенням жінки. Навести приклад чи розповісти якусь цікаву історію про це. Не критикувати їхні погляди, а показати, що є й інші думки, зокрема ваша думка теж важлива.

Якщо ви розумієте, що ваші рідні негнучкі і не готові вас почути, або це, можливо, вже не перша ситуація і попередній досвід був негативним, є сенс не витрачати на це свій ресурс. До того ж якщо ця ситуація викликає у вас негативні емоції, спробуйте зрозуміти, чому так сталося, який досвід у цих людей, які у них, знання, які умови впливали на їхні погляди. Тоді вам може бути легше пережити це непорозуміння.

Пам’ятайте, що боротися із сексизмом у побуті і в публічному просторі дуже важливо. Тільки для цього обов’язково має бути внутрішній ресурс. Поповнюйте його, дбаючи про себе і виховуючи до себе емпатичність.

Цей проект реалізується за підтримки Шведського інституту.

17 квітня 2024
Поширити в Telegram
449
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою