22 серпня, 2019

Українські дитячі садки: як сценарії свят формують стереотипи у дитини

13 серпня 2019
893

«Невинні» дитячі свята у закладах дошкільної освіти – справжня скринька стереотипів на будь-який смак. У рамках нового проєкту ГІАЦ «КРОНА», де вивчається, як сучасні заклади дошкільної освіти формують у дітей стереотипи щодо жінок і чоловіків, експертка Ольга Андрусик зробила детальний аналіз десятків сценаріїв, що беруть на озброєння для проведення свят виховательки/-лі.

Читайте також:

Матеріал передруковано з дозволу гендерного інформаційно-аналітичного центру "Крона". 


Ці та інші ілюстрації взято з Інтернету

Для аналізу було взято сценарії до таких свят, як 1 вересня, День педагогічного працівника, Свято осені, День захисника України, Новий рік, День святого Миколая, Різдво, Масляна, 8 Березня, День матері, випускний бал.

Експертка зазначає, що найбільше стереотипів спостерігається при святкуванні Міжнародного жіночого дня, який у навчальних закладах давно трансформувався на день матері та оспівування жіночої краси, вправності жінки по дому.

Свято 8 березня у дитячому садку

– Контекст сценаріїв цього свята є дискримінаційним: вірші, таночки, привітання – у всьому наскрізно простежується ідея, що жінки – слабкі, слухняні, пасивні. Справжній сенс свята зовсім загубився. До того ж на честь цього свята часто проводять конкурс на кшталт «Ми з мамою  найкращі» – а це є прямою дискримінацію стосовно, наприклад, дітей-сиріт, – ділиться своїми враженнями від аналізу сценаріїв Ольга Андрусик.

Інше свято, що транслює чимало стереотипів, – День захисника України. Зазвичай до нього ще прив'язують козацькі розваги з луками, танцями, вимірюють силу й міць тощо. У дитсадках цього дня в центрі уваги перебувають хлопчики, тоді як дівчатка «пораються на кухні», «стають обслугою».

Фахівчиня каже, що, наприклад, у школах, коли святкують День захисника України, вже навчилися не забувати про жінок, які так само захищають країну. У дитсадках натомість досі простежується чіткий традиційний розподіл гендерних ролей.

– Усі ці сценарії ґрунтуються «на минулому». Але ж традиційні ролі потрохи змінюються, і це треба показувати дітям. Адже діти можуть наслідувати стереотипи у грі, а потім і у житті, – підкреслює Ольга Андрусик.


Уривок із сценарію випускного у дитсадку

Третє свято, яке активно формує стереотипи, – це випускний бал. Діти розділяються наче на дві «касти», і саме за статтю – на «лицарів» і «принцес». Дівчаток одягають у розкішні сукні, роблять зачіски, нагадують, що вони мають бути слухняними й лагідними, ставати вправними домогосподарками і чудовими мамами. Хлопчиків орієнтують на соціальний успіх, зокрема, кар'єрний, на фізичний розвиток, пестують такі суто маскулінні особистісні риси, як сміливість, наполегливість, рішучість.


Уривок із сценарію випускного у дитсадку


Випускний у дитсадку. Одяг дівчат у стилі принцес

У сценаріях зовсім не враховуються інтереси тих-таки дітей-сиріт і дітей з неповних сімей. Скажімо, на випускних традиційним є танець дітей з татами і мамами, але якщо в дитини немає когось із батьків, то їй доводиться танцювати з вихователькою.

– Можна ж зробити загальний танцювальний флешмоб! На жаль, часто буває так, що використовують окремі танці для хлопчиків (жваві), а окремі – для дівчаток (повільні), – зазначає Ольга Андрусик.

Жорстка стереотипізація спостерігається під час святкування Масляної, коли наголошується на тому, що млинці готує матуся. У відзначенні православних свят узагалі простежується дискримінація дітей, які походять із родин, що сповідують інші релігії або не сповідують жодної.

Як частина багатьох свят у дитсадках проходять різні конкурси. Пані Ольга наголошує на тому, що чомусь під час цих конкурсів дітей розподіляють за принципом «хлопчик – дівчинка». Зустрічаються вельми абсурдні конкурси, коли мама зав'язує на швидкість хустинку донечці, а тата просять віднайти свою дитину (!), бо ж, може, він не здатний її навіть впізнати...

Та родзинкою є те, що часто конкурси спрямовані на змагання батька з матір'ю; у самих конкурсах татусі виконують ролі, що потребують застосування фізичної сили, а матусі – чистять на швидкість картоплю, демонструють кулінарні вміння.

– Потрібно під час конкурсів не сегрегувати мам і тат, а намагатися, навпаки, об'єднати їх. Хай вони б виконували ту саму роботу разом, і щоб діти це бачили. Чому не можна зробити конкурс, щоб мама з татом сіли й помили посуд – не мама з мамою змагаються, а родинами, – коментує Ольга Андрусик.

Ще одним мінусом традиційних сценаріїв для дитсадків є те, що дітей досі примушують грати ролі за сюжетами старих мультфільмів, які для сучасної малечі не актуальні й нецікаві, але при цьому є застереотипізованими. Зараз є безліч хороших мультфільмів українського та закордонного виробництва, які будуть більше близькими дітям і вже позбавленими багатьох стереотипів щодо чоловіків і жінок, наприклад, стосовно розподілу ролей.

Ілюстрація до казки «Царівна-жаба»

Персонажі британського дитячого анімаційного телевізійного серіалу «Свинка Пеппа» (Peppa Pig)


Персонажі мультфільму «Смішарики»
 

Окрім згаданих, інші сценарії, що використовуються в закладах дошкільної освіти, з точки зору стереотипів в основному є нейтральними. Хоча слід зазначити, що в жодному з них фахівчиня не знайшла гендерночутливої мови…

Проєкт реалізується за підтримки Представництва в Україні Фонду імені Гайнріха Бьолля.

13 серпня 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Гендерні стереотипи зовнішньої реклами (на прикладі Подолу міста Києва)
Стаття присвячена аналізу одного з аспектів гендерної дискримінаці публічної сфери суспільства, а саме, гендерним стереотипам, які транслюються зовнішньою рекламою. Здійснено теоретичний огляд питання, виділено та концептуалізовано основні групи гендерних стереотипів у рекламі. На основі емпіричного аналізу зовнішньої реклами певного територіального простору м. Києва підтверджено гіпотезу про відтворення гендерних стереотипів, зокрема традиційних стереотипів маскулінності-фемінності, стереотипів сімейних і професійних ролей та відмінностей у змісті праці.
Гендерна соціалізація як процес формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності
Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.
Рівень складності: Жінка
«Шкода, що ти така висока, не взуєш гарних туфель, бо вища за всіх хлопців будеш», — зітхала моя бабуся, коли мені було років десять. Тому свої перші туфлі на акуратній шпильці я взула аж у 22 роки, коли я прозріла, що можу бути собою — і високою, і в тому взутті, яке хочу носити, — і це абсолютно нормально. А на що зважилася б ти, якби не соціальні штампи?
В Україні запровадять офіційний День батька
У третю неділю червня кожного року в Україні відзначатиметься День батька.
«Прихований навчальний план» сучасної школи: методологія та структурування предмету дослідження
У статті автор пояснює поняття "прихованого навчального плану" -  „тіньового” боку освіти, мегамеханізму, який обслуговує патріархальний режим панівної культури - і демонструє його функціонування в українських школах, зокрема на прикладах організації простору, виховної ідеології, гендерної стратифікації персоналу закладу освіти, змісту навчальної програми й стилю комунікації. 
Гендерні стереотипи вчительства сучасної української школи: соціологічний аналіз
У статті, на основі соціологічного дослідження, проведеного за творчої участі автора, охарактеризовано ключові гендерні стереотипи, властиві шкільним педагогам: про особистісні характеристики, нібито притаманні хлопчикам і дівчаткам, про їх зовнішній вигляд, про ―чоловічі‖ і ―жіночі‖ навчальні дисципліни, обов‘язки в рамках шкільних чергувань і по дому. Автор дійшов висновку, що педагогам сучасної української школи властиві високий рівень гендерної стереотипізації, гендерна сегрегація і поляризація.
Миф о красоте: Стереотипы против женщин
«Миф о красоте» — культовое произведение американской писательницы и журналистки Наоми Вульф. В нем авторка рассказывает о том, откуда берутся стереотипные представления о женской красоте и почему они ограничивают свободу женщин не меньше, чем патриархальное «домашнее рабство». 
Діти та інфраструктура: кілька порад
Якщо у вас виникають будь-які питання щодо освіти, її доступності і вартості, але ви не маєте жодного уявлення, куди звертатися, — у п’ятому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?»  коротко про те, хто за що відповідає, а також про ключові питання, які варто тримати на контролі батьківській спільноті.
Ясла та дитсадки: ціна і доступність в Україні
Вартість утримання однієї дитини в дитсадку для держави — орієнтовно 16 000 грн на рік. А скільки грошей (та нервів) доведеться витратити батькам? Усе про ясла, дитсадки, та інші заклади для дітей, їхню офіційну та неофіційну вартість, а також доступність — у другому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?».
Скільки витрачає держава на догляд за дітьми та навіщо вона це робить
Коли з’являється дитина, то питання «Куди йдемо?» набирає трохи іншого значення. Якщо на перший погляд навкруги повно майданчиків, секцій, шкіл і дитячих садків, то щойно виникне потреба чимось із цього скористатися, вимальовується зовсім інша картина. Що, як і скільки коштує — нагальні питання, які постають перед мамою і татом. А скільки все це коштує насправді — не лише нам як батькам, а й нам як платникам податків? У першому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?» розбираємось з державною участю у догляді за дітьми.