19 січня, 2020

4. Керівниця (Тамара Марценюк)

29 грудня 2016
Поширити в Telegram
2208

Керівниця. Вільний лекторій "Поверх фемінізму"

Чи існував колись соціальний лад, у якому жінки домінували? Матріархат - радше міф, однак вивчення племінних спільнот демонструє, наскільки розмаїтими можуть бути способи суспільної організації. Самі наші уявлення про владу, контроль, і домінування є породженнями того суспільства, у якому живемо. У цій лекції ми поговоримо про загальне і часткове, про патріархат як спосіб ієрархічної суспільної організації, який сформувався синхронно з переходом до осідлого землеробства і скотарства і виникненням приватної власності, і про те, як цей соціальний лад проявляється у нашому повсякденні.

Влада - це доступ до контролю і розподілу матеріальних ресурсів, а також до визначення принципів співжиття спільноти і формування сценаріїв майбутнього. Чи може цей доступ бути егалітарним, належати всім, а не одиницям? Чому важливо включати жінок у політичні процеси, що таке гендерні квоти і яким є досвід їх запровадження, які результати показують країни з значним відсотком жінок в політичних органах, та що означає загадкова фраза “особисте - це політичне”?

29 грудня 2016
Поширити в Telegram
2208
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
П’ять років після Євромайдану: феміністичні підсумки 2014–2019 років
Великі зміни складаються з малих кроків. За п’ять років, що минули після Євромайдану, в Україні сталося чимало суспільних зрушень, зокрема й гендерних. Феміністичні ініціативи, нові закони й урядові програми — підсумуємо основні досягнення 2014–2019 років.
Друга світова війна, яку програли всі жінки
Скажу чесно, я зробила кілька спроб написати вступну частину, присвячену невідривному зв’язку між воєнними діями та сексуальним насильством. Але, попри розуміння цього явища в теорії, сформувати (і ніби-то прийняти його як даність) в мене не вийшло. Тому давайте одразу переходити до рекомендації — роман «Жінка в Берліні» від журналістки Марти Гіллерс (у нас, подібно до його першої редакції, він виданий від імені Аноніму).
Що таке «Пекін+25» і в чому полягає його важливість для України?
29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною ЛЕВЧЕНКО.
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?
Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.
Дайджест №1 від "Ла-Страда Україна"
ГО «Ла Страда-Україна» розпочинає публікацію серії дайджестів у сфері гендерної рівності. Перший випуск присвячений розривам в оплаті праці жінок і чоловіків, що є одним з найбільш розповсюджених проявів дискримінації на ринку праці.
Гендерні війни: як ми можемо їх розпізнати і припинити?
У нашому повсякденні багато ситуацій, у яких проявляється «гендерна війна», що її ми зазвичай не помічаємо. «Звичні» моделі поведінки, «невинні» жарти, «само собою зрозумілі» очікування, які всі разом призводять до дискримінації і нерівностей. Автор робить анатомічний розтин кількох типових «битв» цієї війни і показує шлях до гендерного миру.
Час пожити для себе
Як жінкам «жити для себе»? У якій ситуації це можливо? Що заважає — сексистська настанова «жити для інших» чи все складніше? Авторка вважає, що проблема «пожити для себе» — це проблема місця, де «я» може існувати не лише без загрози, а й за підтримки оточення, де (майже) не існуватиме моральних дилем, бо існуватимуть можливості. І забезпечити ці можливості має сприятливе, гармонійне суспільство — тоді житимемо в утопії.
Інфографіка: Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Інфографіка представляє основні результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Апарат Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Істор(її) мистецтва. Класицизм. Неокласицизм
Запис п'ятої лекції Олександри Кущенко з курсу "Істор(її) мистецтва" про класицизм та неокласицизм.