14 грудня, 2017

(Не)змінна сім’я у мінливому світі

17 листопада 2017

Лекція Олени Стрельник "(Не)змінна сім’я у мінливому світі" відбулася в Києві 7 листопада 2017 року. На лекції з позицій соціології, демографії та гендерних досліджень було обговорено зміни з  українською сім’єю у 21 столітті, їхню причину, проблеми довкола дискурсу сім'ї, різноманітні варіанти сім'ї. Авторка порівняла моделі сім'ї у домодерній та сучасній Україні, а також пояснила, чому ми ніколи не повернемося до ідеалу «традиційної родини».

Олена Стрельник - кандидатка соціологічних наук, гендерна дослідниця, докторантка факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, стипендіатка програми Ендрю Карнеґі – гостьова дослідниця Мічиганського університету, США (січень-квітень 2016 р.). Авторка книги «Материнство у фокусі соціології» («Критика», 2017).

Зйомка стала можливою завдяки підтримці компанії Apex Productions.

17 листопада 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Результати дослідження "Гендер на телебаченні"
У матеріалі наведено результати моніторингу новин восьми загальнонаціональних телеканалів, десяти загальноукраїнських інтернет-видань та семи друкованих видань, який провели  ГО «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» у жовтні 2017 року. Подано інформацію щодо відсоткового співвідношення обох гендерів, спрямування матеріалів, у яких згадують чоловіків або жінок та гендер експертів і експерток, до яких звертаються.
ПОЛІНА: протидія гендерному насильству
Відео з презентації результатів роботи пілотного проекту«ПОЛІНА» та панельної дискусії: «Україна проти домашнього насильства: урядові інструменти та громадські ініціативи протидії домашньому насильству»з коментарями від заступниці міністра зовнішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасії Дєєвої, посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, старшого інспектора з особливих доручень в Департаменті патрульної поліції Андрія Ткачова, представника Фонду народонаселення ООН в Україні Каспара Піка, виконавчої директорки Фонду "АнтиСНІД" Ольги Руднєвої та телеведучої та громадської діячки Марії Єфросиніної
ГОЛОСИ: замовчані історії про тіло, їжу та емоції
Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
З лиця води не пити: уявлення про красу в традиційній українській культурі
Як уявляли вроду наші предки? Загальновідомо, що вважалися красивими й оспівувалися «чорнії брови, карії очі». Етнологиня Ірина Ігнатенко детально досліджує нормативні ідеали тіла, обличчя, зовнішності й манер чоловіків і жінок та запитує, чи багато значила краса для успішного заміжжя/одруження, чи були важливіші за неї чинники?
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?
Нотатки про психологічне насильство
Розглядаючи психологічне насильство з позицій філософії, культурології та психології, авторка дає відповіді на питання, що таке психологічне насильство і які його особливості, як воно проявляється, чому його так важко розпізнати, які його глибинні причини.