3737 
9 січня у французькій газеті Le Monde опубікували лист проти "ненависті до чоловіків", який підписали 100 відомих француженок. Обличчям листа стала відома акторка Кетрін Деньов (Catherine Deneuve), однак ініціювала його письменниця Катрін Мілле (Catherine Millet), авторка скандального роману "Сексуальне життя Катрін М.". Ресурс The Devochki переклав текст листа російською мовою, і з неймовірною швидкістю в мережі почала ширитися критика чи, навпаки, підтримка заяви відомих француженок.
Французька акторка Кетрін Деньов, яка стала обличчям листа
Не дивно, що лист з'явився одразу ж після 75-церемонії вручення Золотого глобусу, яка відбулася 7 січня. Цьогорічною її особливістю була присвята "боротьбі із сексуальними домаганнями", а всі учасники та учасниці були одягнені в чорний колір. Промова володарки почесної премії імені Сесіля Б. Де Мілля за життєві досягнення в царині кінематографу Опри Вінфрі була сконцентрована навколо масової акції #MeToo та завершилася словами "Time's up!" («Час вийшов») і висловленням мрій про час, у якому вже ніхто не матиме потреби говорити Me too. На початку цього року близько 300 людей – зірки Голлівуду, співробітники кіноіндустрії й телебачення заснували рух Time's Up, у рамках якого мають намір боротися з сексуальним насильством і дискримінацією.
Церемонія Золотого глобусу і лист француженок стали символами культурних полюсів та різноманітних історичних контекстів, у яких відбувався розвиток Франції та США. Саме тому в тексті листа француженки натякали на повернення до пуританства (посилання на часи колонізації Америки та суворого протестантизму) - класичний докір французів американцям - ,політизацію сфери особистих стосунків і шкоду кампанії, яка розпочалася в Голівуді після скандалу з режисером Гарві Вайнштайном. Обговорюючи наслідки протестів проти сексуальних домагань, коли твори мистецтва можуть критикувати за приниження чоловіків, недостатньо розкриту жіночу травму чи сексизм, француженки говорять про основоположну свободу ображати (за філософом Рувеном Ож'єном), яка необхідна для художнього мистецтва. Вони переконані, що галантність і часом навіть незграбне залицяння - не є злочином, а приниження й насильство якщо й впливають на жінку фізично, не обов'язково наносять моральної шкоди. До того ж тривале позиціювання жінок як жертв суперечить фемінізму.
Соціолог Міша Деккер, докторант Вищої школи соціальних наук і университету Амстердама говорить, що лист француженок змушує нас шукати відповідь на запитання, що таке флірт. У Франції і, наприклад, Нідерландах зовсім різні підходи до розмов у школах про сексуальні домагання. У Франції розповідають, що сексуальні домагання - це насильство, тому поводити себе так не можна. У Голандії багато дискутують на тему появи домагань від невміння фліртувати, тому у школах буквально вчать фліртувати. У Франції такі уроки не з'являються, оскільки французькі феміністки стверджують, що займаються захистом жінок від насильства, тому не потребують подібних занять. Отже, на думку соціолога, французький фемінізм фокусується на категоріях насильства. Можливо, це і є причиною, чому в листі француженок звучить фраза: "Ми не признаємо такий фемінізм". Ще одна теза, яку пропонує соціолог - тема антиамериканізму в Франції й поширена думка, що тема харасменту прийшла саме з Америки й є чужою французам, які обстоюють свою традицію куртуазних і галантних залицянь джентельмена до дами.
Ресурс "Україна Молода" завершив новину про лист Деньов фразою "Француженки закликали припинити це «полювання на відьом» і не сприймати жінок як нещасних жертв, які потребують захисту. Зрештою, вони мають рацію: якщо так піде і далі, чоловіки просто боятимуться говорити жінкам про свої симпатії і підходити до них із «непристойними пропозиціями». А яка французька жінка це переживе?".
Феміністичні кола Франції одностайно засудили лист Деньов. На їхню думку, він приховує внутрішню мізогінію і презирство щодо жертв, а також демонструє брак солідарності серед жінок. Сеголен Руаяль, відома політикиня, яка балотувалася на посаду президента у 2008 році, підтримала і без того «розчавлених страхом говорити» жертв. Колишня міністерка з прав жінок Лоранс Россіньоль порівняла лист з ляпасом жертвам сексуальних домагань. Марлен Шіаппа, державна секретарка з питань рівності, назвала лист небезпечним. У неділю 14 січня Кетрін Деньов написала ще один лист у видання Liberation: "Я щиро підтримую всіх жертв цих жахливих дій, яких міг образити зміст опублікованого в Le Monde листа. Саме їм і лише їм я адресую свої вибачення", повідомляє ВВС Україна.
У огляді на Громадському авторка Тетяна Огаркова зазначає: "Лист підписали добре освічені, відомі жінки із захищених верств суспільства, ті, кому в принципі нічого не загрожує. Можливо, тому їм важко ідентифікувати себе з жертвами зґвалтувань чи домашнього насильства".
Гендерна експертка Марія Дмитрієва називає лист новим витком розвитку фемінізму, коли жіночі погляди розкололися. І зауважує: "Особливо сумно мені було дізнатися про цей лист, зважаючи на те, що свого часу Катрін Деньов була серед тих, хто разом із Симоною де Бовуар підписали лист в підтримку декриміналізації абортів для жінок у Франції, що для початку 70-х було надзвичайно прогресивним".
Український Фейсбук також жваво обговорює подію. Багато чоловіків почали писати пости, на кшталт "нарешті почули слово справжніх жінок".
Журналістка Zhenya Oliinyk написала на своїй сторінці наступне: "Загалом у авторок маніфесту, вочевидь, виникли термінологічні труднощі з визначенням насильства, але від цього не краще".Феміністка Настя Мельниченко вважає, що різниця між фліртом і сексуальним насильством є очевидною.
Olena Oleksandra Chervonik слушно звернула увагу на те, що лист демонструє тенденцію зведення проблеми насильства над жінками до суто американської проблеми.
Автор André Alexin назвав французьку подію "Прощанием неславянки", натякаючи на те, що Кетрін Деньов - людина з іншої епохи. Епохи, в якій жінка лише й була об'єктом бажання. Часи змінилися і "Не нужны больше леопардовые декольте и округлая попа в обтяжку: у женщины теперь есть ум, подчиненные и деньги: женщина стала человеком". Тому подібні викиди є лише справжнім прощанням з минулим.
Нагадуємо, що в жовтні 2017 акторка Аліса Мілано в своєму твітері розпочала флеш-моб #MeToo. Вже в січні 2018 року хеш-тегом скористалися понад 1,7 млн користувачів, щоб висловити свої думки з приводу проблеми сексуального насильства.
