4003 
У Голівуді й досі не вщухає скандал навколо виявлених епізодів сексуальних домагань з боку продюсера Харві Вайнштейна. Ці три випадки мали місце в 2010, 2011 та в 2015 роках, але навіть раніше лондонська поліція розслідувала злочини з сексуальним підтекстом, скоєні продюсером ще в 1980-х роках. Згодом ідентичні звинувачення були висунуті режисеру від Анджеліни Джолі та Гвінет Пелтроу. Емма Томпсон зазначила, що обговорювана проблема не стосується лише одного режисера, а натомість поглинула всю кіноіндустрію. Однак Лінсі Лохан виявила підтримку до Вайнштейна. Акторка вважає неправильним скандал, в який втягнули режисера.
Портал Медуза створив картинку, в якій ідеться про те, як змінилося життя Харві Вайнштейна після публікації матеріалів у The New Yorker та The New York Times.
Аліса Мілано розпочала в твітері флешмоб #MeToo, де жінки пишуть про пережиті ними епізоди сексуальних домагань. Нагадуємо про флешмоб #ЯнеБоюсяСказати, в якому українки мужньо розповідали про власний досвід гендерного насильства. Такі флешмоби демонструють зміни в суспільній свідомості: подолання страху, пошук солідарності й розуміння того, як об’єднавшись, а також залучивши ресурси соціальних мереж, можна привернути увагу до цієї проблеми. Так висловився про флешмоб #ЯнеБоюсяСказати викладач Києво-Могилянської академії Євген Дикий:
Флешмоб сам по собі не вирішить проблему насильства,але він робить для цього необхідний і нічим іншим не замінний перший крок: визнання наявності проблеми та оцінку масштабу її поширення.
Окрім того, через гучний розголос у пресі голлівудського скандалу співачка Бйорк також наважилася розповісти про сексуальні домагання режисера на знімальному майданчику. Незважаючи на те, що вона не назвала ім’я, вона не приховує того, що це данець. А єдиним данським режисером, з яким співпрацювала Бйорк, був Ларс фон Трієр. Справитися з образами, психологічним тиском Бьорк Гудмундсдоттир допомогло її оточення й власна стійкість. До того ж вона ніколи не мала великих амбіцій у кіноіндустрії, адже відома, насамперед, як співачка, хоча й знялася в кількох кінострічках.
На хвилі бурхливих реакцій і суспільної уваги до гендерного насильства олімпійська чемпіонка Тетяна Гуцу розповіла в Фейсбуці про те, що відбулося 27 років назад. Вона звинуватила білоруського гімнаста Віталія Щербо в зґвалтуванні. Це відбулося в 1991 році в Штутгарті, коли їй було всього лише 15 років.
Портал Медуза провів опитування серед російських акторок та режисерів і поцікавився їхньою думкою щодо домагань у кіноіндустрії. Варто зазначити, що більшість акторок, до яких зверталися представники та представниці Медузи, відмовилися давати будь-які коментарі. Але ті, що погодилися відповідати, не виключали можливості існування цього явища в російському шоу-бізнесі, тим не менше, вони переконані, що російське суспільство навряд чи відреагує на сексуальні домагання чи будь-які прояви гендерного насильства подібним чином. Однак коментарі деяких акторок мали справді мізогінійний характер, а самі респондентки обрали позицію віктимблеймінгу (про психологічні причини звинувачення жертви і те, як з цим боротися, читайте у текстах Анни Лигіної). Наприклад, Агнія Кузнєцова сказала: «Сами виноваты, не нужно вести себя как проститутки. Бедный мужчина, мне его жалко. Женщины созданы для интриги, им только дай интригу плести или кого-нибудь заложить или предать». А Любов Толкаліна висловилася так: «А если ты имеешь роль, то какая разница, как ты ее получила». Такі коментарі є прямим підтвердженням різниці між ставленням до жертви на пострадянських просторах та на Заході.
Наостанок пропонуємо нашим читачкам і читачам переглянути матеріали юристки Олени Зайцевої про проблематику гендерного насильства в українському законодавстві та міжнародні конвенції із захисту прав жінок.
