5 грудня, 2021

Світлій пам’яті Мар’яни Рубчак

28 жовтня 2021
Поширити в Telegram
95

25 вересня 2021 року померла українська феміністична дослідниця Мар`яна Рубчак. Наша авторка і колега Оксана Кісь, близько знайома з Мар’яною, написала пам’ятне слово:

«У це годі повірити, з цим неможливо змиритися, це гірко усвідомлювати… Близька за духом Людина і дослідниця, яку я вважала не лише своєю колегою, але також наставницею і навіть подругою...

Відколи знала цю неймовірну жінку (а це вже понад 23 роки) – я не переставала дивуватися її невичерпній життєвій енергії, завзятості та безкінечній допитливості. Вперше я, ще молода дослідниця, познайомилася з Мар’яною Рубчак влітку 1998 року під час її перебування в Києві. Нас познайомила світлої пам’яті Наталя Чухим, на неформальній зустрічі, де ще були Тамара Мельник і Лариса Кобелянська, якщо пам’ять мені не зраджує.

Тієї весни Мар’яна, як завжди, була у вирі подій, не лише спостерігаючи, але й активно долучаючись до творення новітніх жіночих та гендерних студій в Україні. Не буде перебільшення сказати, що Мар’яна Рубчак була каталізатором формування феміністської думки у вітчизняних суспільно-гуманітарних науках. Невтомно і гостро полемізуючи з місцевими дослідницями і активістками про історичні долі українського жіноцтва, цілі і форми діяльності сучасного жіночого руху, ідеологію фемінізму, політичну участь жінок, соціально-правові аспекти гендерного рівноправ’я в незалежній Україні, роль жіночого начала у ментальності українців вона тим самим стимулювала розвиток серйозної наукової дискусії та творення того академічного середовища, з якого й проросли нинішні українські гендерні студії.

Фактично, Мар’яна Рубчак була однією з перших американських науковців, що звернули увагу на особливості новітнього жіночого руху в Україні. Не таємниця, що на початку 1990-х більшість західних досліджень гендерних трансформацій на теренах колишнього СРСР висвітлювали ситуацію в Росії, екстраполюючи її на весь пострадянський простір. Вперше про недоречність подібних узагальнень та необхідність урахування національної специфіки жіночого активізму Мар’яна Рубчак заявила ще у 1993 у своїй доповіді “The Potential for a Feminist Movement in Ukraine” під час конференції „Women in Russia and the Former USSR” в University of Bath, Англія. Разом із Соломією Павличко, професор Мар’яна Рубчак послідовно розкривала світові особливості українського менталітету у тому, що стосується ролі жіночого начала, та зумовлені цим характерні риси нинішнього українського жіночого активізму. Її стаття  „Christian Virgin or Pagan Goddess: Feminism versus the Eternally Feminine in Ukraine” (опублікована у 1996 у збірнику Women in Russia and Ukraine під редакцією Rosalind Marsh) і досі залишається підставовою працею для тих, хто прагне збагнути культурно-історичні витоки сучасного становища українського жіноцтва. З того часу провідні наукові видання світу публікували науковий доробок Мар’яни Рубчак (Feminist Review, The European Journal of Women’s Studies та ін.), висвітлюючи складні проблеми становлення феміністської свідомості та дилеми жіночої ідентичності в сучасній Україні.

Мар’яна Рубчак постійно шукала нагоди та можливості побувати в Україні, аби зануритися у середовище жіночого активізму, безпосередньо вивчати стрімкі та динамічні гендерні трансформації в українському суспільстві. Як неодноразова стипендіатка дослідницьких грантів Програми ім. Фулбрайта (1998, 2003) та IREX (1995, 1998, 2003), вона провела чимало часу в Україні, спостерігаючи та аналізуючи ці зміни. Вона двічі особисто брала участь у парламентських слуханнях щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні (2003, 2006), була учасницею численних науково-практичних конференцій та семінарів, викладала на міжнародній літній школі з гендерних студій (організована Харківським центром гендерних досліджень, Форос 1998), мала відкриті лекції для студентів та науковців у різних куточках України (Харків, Львів, Київ, Черкаси, Суми). Повсюдно її свіжий погляд, нестандартний підхід, прискіпливий аналіз суспільних явищ чи культурних феноменів провокували бурхливі і плідні дискусії, спонукали до глибших роздумів, дозволяли по-новому побачити і оцінити гендерну ситуацію в Україні як у минулому, так і в сьогоденні. У цьому сенсі особливо новаторською видається спроба аналізу візуальних репрезентацій гендерної свідомості українців у пам’ятниках: у них вчена віднайшла відголоски давнього матріархатного світогляду, який, на її думку, був визначальним фактором сучасних суспільно-політичних процесів в Україні.

Мар’яна Рубчак пильно стежила за подіями у царині гендерних відносин, аналізуючи українське законодавство, діяльність урядових структур, поведінку ключових політичних гравців, стратегії громадських організацій щодо впровадження гендерної рівності, реакції українських і світових медій та широкого загалу на факти гендерної дискримінації в Україні. У працях Мар’яни Рубчак масштабні теоретичні інтерпретації ґрунтуються на прискіпливому  аналізі окремих яскравих явищ зі сфери гендерних відносин – від практик святкування Жіночого Дня 8 березня чи феномену жіночого політичного лідерства (постать Юлії Тимошенко) та проявів низового вуличного фемінізму (жіночий рух Фемен). Важливо, що за ці роки вчена сформувала та підтримувала широке коло особистих контактів з активістками жіночого руху в Україні, експертами та дослідницями, що дозволяло їй бачити ситуацію панорамно й цілісно і на локальному, і на загальнонаціональному рівнях. Результати своїх студій вчена постійно представляла на обговорення міжнародної академічної спільноти: її доповіді на поважних наукових форумах (щорічні конференції AAASS-ASEEЕS, ASN, SOYUZ та інших) незмінно викликали жваве зацікавлення та давали поштовх до гарячих дискусій про особливості фемінізму у пострадянському постколоніальному українському контексті.

В останні роки Мар’яна Рубчак обіймала посаду Senior Research Professor, Valparaiso University. Вона була не лише визнаною у світі експерткою з жіночого руху в сучасній Україні, але й уособлювала місток, сполучну ланку поміж українськими феміністськими студіями та світовою академічною спільнотою. Щиро вболіваючи за розвиток цієї доволі нової для української науки ділянки, професорка Рубчак на практиці всіляко заохочувала інтерес до неї серед американських учених та, водночас, активно підтримувала молодих українських дослідниць (серед яких свого часу була і я) у їхньому прагненні підвищити свій фаховий рівень чи представити результати свої студій за межами України.

Для багатьох початківців та зрілих науковців Мар’яна Рубчак слугувала прикладом високого професіоналізму, відкритості до нових ідей, невтомного наукового поступу та відданості своїй справі. Попри непросту жіночу долю та незважаючи на клопоти зі здоров’ям, всупереч усім перешкодам і труднощам, учена наполегливо торувала свій шлях у високу науку та зуміла досягти у ній поважних вершин. Щоденно продовжуючи свої наукові пошуки, вчена дбала про те, щоб голос українських дослідниць з гендерної проблематики був почутим у світі. Свідченням цього є унікальна у своєму роді збірка наукових праць „Mapping Difference. The Many Faces of Women in Contemporary Ukraine” (Berghahn Books, 2011) за редакцією Мар’яни Рубчак. У ній вдалося зібрати та представити міжнародній науковій спільноті оригінальні дослідження як західних, так і вітчизняних дослідниць, висвітлити найрізноманітніші аспекти гендерної проблематики в сучасній Україні. Публікація цієї книги – це справді знакова подія, адже вона засвідчує: жіночі студії є невід’ємною частиною світової україністики. Книга показує невичерпний евристичний та критичний потенціал гендерного підходу для аналізу як минулого, так і сьогодення українців.

Мар’яна Рубчак ніколи не заспокоювалася на досягнутому. Уже у поважному віці 80 років вона ініціювала та успішно втілила ще один масштабний видавничий проект — збірник наукових праць “New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine's Cultural Paradigm” (Berghahn Books, 2015), у якому виступила у подвійній ролі наукової редакторки та перекладачки. Книга, у якій зібрано авторські статті 14 українських дослідниць мала на меті показати світові стан і потенціал гендерних та феміністських студій у самій Україні.

Навіть на схилі літ, з підупалим здоров’ям, вона мандрувала до України і поринала у зустрічі, дискусії, культурне і академічне життя... Востаннє Мар’яна відвідала Львів у 2016 році з презентацією своєї книжки, дуже хотіла долучитися до конференції з жіночої історії, яку планувалося провести восени 2020 року, так ковід все змінив. Не судилося... По-справжньому  мудра, незмінно іронічна та завжди вишукано-елегантна жінка, Мар’яна Рубчак була безкомпромісна у своїх поглядах, та щедра на підтримку для тих, з ким поділяла феміністичні цінності.

Мар’яна Рубчак вражала усіх нас своєю внутрішньою силою, потужною харизмою, гостротою думки та нестримним прагненням до нових звершень. Такою ми її запам’ятали, такою вона залишиться для нас назавжди. Її життєвий шлях слугуватиме прикладом того, як жити за принципами, які сповідуєш і як рухати справу, у яку віриш».

Ми приєднуємося до пам’ятних слів. Раді, що на нашому сайті є інтерв’ю з Мар’яною Рубчак про феміністичні ідеї та образ Берегині в українському суспільстві. Запрошуємо прочитати та пам’ятати українську вчену і її досягнення.

28 жовтня 2021
Поширити в Telegram
95
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою