19 липня, 2018

У Києві відбулася конференція щодо Національного плану дій з виконання резолюції «Жінки, мир, безпека»

27 червня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Анексія Криму та війна на Сході стали тригерами, що змусили українські владу та суспільство розпочати діяти в напрямках, які ми всі вперто не помічали до того. Права людини, кібербезпека, питання гендерної рівності — на ці речі Україна почала звертати увагу лише в умовах відчутної загрози. 24 лютого 2016 року Україна стала однією з 74-х країн, прийнявши перший Національний план дій з виконання резолюції РБ ООН 1325 (2016-2020) для подальшої інтеграції порядку денного «Жінки, мир, безпека» у процеси реформування, відновлення та миробудування. План відображає бачення Уряду щодо реагування на конфлікт та його наслідки з урахуванням ґендерних аспектів. Для подальшого впровадження українського НПД 1325, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Державна прикордонна служба та Державна служба з надзвичайних ситуацій прийняли власні відомчі плани дій з виконання Резолюції РБ ООН 1325. Генеральний штаб Збройних Сил України також розробив власний план дій для досягнення цілі партнерства Україна-НАТО G 0013 «Ґендерні перспективи», що підтримує впровадження Резолюції РБ ООН 1325 в Україні.

У Києві відбулася конференція щодо Національного плану дій з виконання резолюції «Жінки, мир, безпека»

25 червня у Києві відбулася Міжнародна конференція «Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» – найкращі практики, отриманий досвід та наступні кроки для України». Метою заходу було зібрати фахівців та фахівчинь для того, аби оцінити проміжні результати впровадження НПД та визначити основні приоритети для нового НПД, робота над яким має початися 2019 року.

Як зазначалила у свої вступній промові Голова Офісу ООН Жінки в Україні Анастасія Дівінська, серед 74-х країн, які прийняли національний план дій із виконання 1325, Україна посідає доволі хороше місце. Цьому сприяють прихильність влади, зусилля громадянського суспільства й тиск міжнародної спільноти. «Часто виникає запитання, а чи потрібні взагалі Національні плани дій? Відповідь може бути ні, тільки якщо приймаючи НПД влада не збирається йти далі. Якщо вона приймає цей план дій зараз формальностей. Якщо ж НПД стає політичним commitment-ом, тільки тоді він буде дієвим», — зазначила пані Дівінська.

У межах конференції відбулося три дискусійні панелі за участі міжнародних та вітчизнянх фахів_чинь, присвячені найкращим світовим практикам, локалізації НПД та участі громадянського суспільства у виконанні Резолюції 1325.

У рамках першої панелі учасни_ці ділилися досвідом Австралії, Грузії, Ірландії, Канади, Норвегії та інших країн на шляху впровадження НПД. Основними аспектами, що посилюють ефективність національного плану дій, присутні експертк_ки вважають: проміжні та кінцеві моніторинги впливу, а не самого процесу впровадження; активна участь всіх дотичних органів влади та правоохоронних органів; комунікація між муніципалітетами і громадянським суспільством, а також наявність матеріальних ресурсів. Майже всі іноземні гості, учасниці панелі, котрі брали участь у впровадженні НПД у своїх країнах, погоджуються: брак фінансування — головна перепона на шляху виконання Резолюції 1325.

У конференції також взяли участь представни_ці українських міністерств. Анатолій Петренко, заступник Міністра оборони, запевнив, що гендерне питання стало невід’ємною частиною діяльності його відомства. Серед досягнень міноборони у рамках НПД: зміна програми підготовки у вищих навчальних закладах, гендерна експертиза при розміщенні збройних сил, нові елементи екіпіровки для жінок на військовій службі, а також постійна робота над розбудовою гендерної свідомості. Заступниця Міністра внутрішних справ Тетяна Ковальчук також заявила, що гендерна рівність — одне з пріоритетних завдань для МВС. Це включає в себе внутрішню роботу з кадрами та реформування навчальних програм, що часто не розраховані на жінок узагалі. Менш позитивною була промова Георгія Туки, заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. За його словами, помітних результатів міністерство поки не має, є лише мотивація.

Згідно з моніторингами в різних країнах світу, запорукою ефективності впровадження НПД є його локалізація. Себто, після прийняття загальнодержавного плану дій місцеві органи мають адаптувати його під власні потреби та можливості, інакше ж виконання Резолюції лишиться обіцянкою на папері. Представниця Групи дій Непалу з питань 1325 Бандана Рана зазначила: «Дайте людям те, що їм насправді потрібно, і ви відчинете двері для діалогу». Учасниця конференції переконана: рідна мова, співпраця з місцевою владою, спеціальні тренінги, — усе це допоможе отримати прихильність людей на місцях. В Україні ж саме локалізація НПД є її слабкою стороною. Як розповіла Голова “Інформаційно-консультативного жіночого центру”, Національна консультантка ООН Жінки Олена Суслова, місцеві органи самоврядування часто не вмотивовані вживати заходів для виконання Резолюії 1325. Брак інформації призводить до того, що на регіональному рівні НПД і справді стає лише паперовою обіцянкою. «Я часто повторюю, що 1325 — це не час, коли якась маршрутка відправляється з зупинки. Нам потрібно зробити так, аби люди на рівні села розуміли, навіщо їм взагалі потрібна Резолюція», — вважає пані Суслова.

Не менш важливу роль у виконанні НПД має відігравати громадянське суспільство, — вважають учасни_ці конференції. Громадські організації та активіст_ки найкраще розуміють потреби населення, виклики, з якими стикаються звичайні люди. На думку ґендерної експертки ГО «Інститут ґендерних програм» Анни Квіт, «громадські організації найшвидше збирають інформацію про потреби населення, дієвість послуг від влади, а також мають змогу оперативно реагувати на нові виклики».

По закінченню конференції організатор_ки підготували спеціальну доповідь із рекомендаціїями щодо впровадження НПД 1325, що стануть у нагоді для України в процесі реалізації другого етапу та створення нового плану дій для виконання Резолюції у 2019 році.

Фото надані організатор_ками.

27 червня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою