5 жовтня, 2024

Наталя Чермошенцева: у всіх комунікаціях ми постійно говоримо, що гідність — це базова потреба людини

19 грудня 2022
Поширити в Telegram
574

Мене звати Наталя Чермошенцева. Моє життя майже 15 років пов’язано з громадською діяльністю, а саме з рухом за гендерну рівність і права людини. Довгий час я також викладала в університеті, захистила дисертацію з історії й видала книжку в співавторстві, але громадська діяльність перемогла.

Співпраця з громадськими організаціями по всій країні, робота в соціальних проєктах, з різними міжнародними організаціями і програмами дала мені можливість працювати в різних куточках України — від Асканії-Нова до Жовкви, від Сумщини до Одеси, від Харкова до Ужгорода, а також на різних рівнях — від територіальних громад до парламенту України. Цей досвід дуже допоміг, коли після повномасштабного вторгнення ми почали нашу волонтерську ініціативу. Насамперед спрацювали зв’язки, добра репутація і спільнота. Я свідомо пишу «спільнота», а не «база контактів», бо те, як ми змогли об’єднатися, — це не про сухі цифри в телефоні, це про спільність цінностей і нашої єдиної мети.

Потужна сила доброти й щирости рятує нас у темні часи

Нині для нас усіх дуже впізнаване і зрозуміле питання «Що тобі болить?». Мені болить Херсонщина. Місце, де я прожила більшу частину свого життя, де знаю багато чудових жінок і чоловіків, які вже шостий місяць тримають усе українське й людяне на цій території. Я пережила досвід тимчасового переміщення і тільки тоді зрозуміла всі історії, які розповідали мені мої колежанки з Донецька вісім років тому, коли росія вдерлася в нашу країну. Це знову підтвердило думку, що я можу відчувати, але не зможу до кінця зрозуміти різний досвід у цій війні. Тому так важливо послуговуватися не своїми уявленнями, а завжди запитувати людей про їхні потреби. Під час роботи нашої волонтерської ініціативи ми стали свідками шаленої підтримки людьми не тільки одне одного, а підтримки України всім світом. Це потужна сила доброти й щирості, яка рятує в ці темні часи. Саме це дає сили триматися.

На третій день повномасштабної війни я зателефонувала своїм колежанкам, які організовують шелтери, соціальні квартири, центри для жінок, і спитала про їхні потреби в засобах гігієни, мийних засобах. Так виник наш неформальний волонтерський центр «Гідність». У всіх комунікаціях ми постійно говоримо, що гідність — це базова потреба людини, саме тому ми обрали таку назву для нашої ініціативи.

Сьогодні ми продовжуємо свою діяльність із забезпечення засобами гігієни, мийними засобами, дитячим харчуванням жінок і дітей, які, рятуючись від війни, змінили місце свого проживання. Наразі ми більше працюємо з тимчасово непідконтрольними територіями, закуповуємо найнеобхідніше — ліки й засоби гігієни та переправляємо на Херсонщину. І все це було б неможливим без підтримки людей, зокрема з різних куточків світу. Ми отримали підтримку з України, Польщі, Бельгії, Австрії, Нідерландів, США, Канади, Австралії, Італії, Литви, Франції.

Уникнути пастки «швидких рішень»

Не втомлююсь захоплюватися силою духу і сміливістю жінок, які воюють, продовжують працювати, керувати своїми громадами й залишатися з людьми в окупації, організовувати допомогу в найгарячіших точках. Через роботу нашої волонтерської ініціативи я побачила, яка жіноча солідарність в дії. Я знаю, у яких населених пунктах вона живе і як її звати, бо це все неймовірні жінки, з якими я маю щастя співпрацювати.

Мій науковий історичний бекграунд дає можливість тримати у фокусі важливі моменти, зокрема те, що ролі жінок можуть бути і є змінними. Важливо, щоб після нашої перемоги ми не відкотилися назад у дотриманні прав жінок, як це сталося після Першої світової війни і в багатьох випадках після Другої світової. Ми повинні голосно говорити про лідерство жінок і їхню роль у цій війні, а також про те, що права людини не може бути звужено, через них не можна переступати, бо інакше за що ми воюємо?!

Жінки мають бути там, де ухвалюються рішення. Якщо у жінок є сила й витримка пережити всі біди зі своєю громадою, вони мають вирішувати майбутнє країни на високому політичному рівні. Це справедливо, чесно і паритетно.

Моє головне побоювання — це пастка «швидких рішень», адже в ній завжди є місце дискримінації, як прямій, так і непрямій. Відбудова має бути гендерно-чутливою та враховувати різний досвід, потреби й інтереси різних груп жінок і чоловіків. Це передусім про ефективність, результативність ухвалених рішень, нарешті про економію грошей. І звичайно, про відкритий діалог — системну розмову, у якій чути різні голоси. Не менш важливо також зберігати нульову толерантність до всього, що може руйнувати нас і тягнути назад, як-от корупція, дискримінація, сексизм, домашнє насильство, будь-яка нетерпимість.

Особисто я бачу силу в об’єднанні. Це те, що спрацювало на початку війни і продовжує працювати. Мережування, побудоване на добрій репутації, відкритості, довірі й доброчесності. Це те, чим я хочу далі займатися і перетворити наше неформальне об’єднання на громадський рух.

Цей проєкт — спільна ініціатива громадської організації «Український жіночий конгрес» та австрійської організації «Жінки без кордонів». Серія інтерв’ю розповідає про досвід і лідерство українських жінок під час війни.

19 грудня 2022
Поширити в Telegram
574
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Усі сексисти в купі: розбираємо випадки сексистських висловлювань за 2023 рік
Уже кілька років експертний ресурс Гендер в деталях реагує на обурливі сексистські висловлювання й дії в постійній рубриці #сексизм_патруль. Ми бачимо зміни в суспільстві, але досі вважаємо, що інститут репутації щодо сексист_ів не працює. Тому торік ми запустили антипремію «Сексист року», і цьогоріч хочемо її продовжити. Тут ми зібрали найяскравіші прикладу сексизму і об’єктивації жінок 2023 року. Знайомтеся з прикладами, щоб незабаром проголосувати за «переможця».
У час повномасштабної війни Збройні сили України як ніколи потребують залучення людського ресурсу та продуманої кадрової політики. Як забезпечити службу в армії для людей ЛГБТ+ без дискримінації? Які проблеми українські військові ЛГБТ+ мають тепер? Як спільнота ЛГБТ+ боролася за своє право на військову службу в різних країнах світу?У час повномасштабної війни Збройні сили України як ніколи потребують залучення людського ресурсу та продуманої кадрової політики. Як забезпечити службу в армії для людей ЛГБТ+ без дискримінації? Які проблеми українські військові ЛГБТ+ мають тепер? Як спільнота ЛГБТ+ боролася за своє право на військову службу в різних країнах світу?
Narratives in Ukrainian politics about the LGBT+ community
Generally, the political parties that made up the 9th convocation of the Verkhovna Rada of Ukraine declaratively share these liberal democratic values. However, some of them might hold varying positions and put forward legislative initiatives that do not match the declared values, and do not prioritize the protection and promotion of the rights of the LGBT+ community.