3885 «
Дорогі українські жінки, Я вітаю вас зі святом весни, зі святом жіночої краси, яка сьогодні розквітає в Україні. У моєму серці – найніжніші почуття до вас. Любимо вас, шануємо вас і дякуємо вам – нашим матерям, нашим дружинам, коханим і подругам, нашим донькам – усім найважливішим жінкам у нашому житті. [...] Зі святом любові і надії я вітаю вас, найчарівніші, найкращі у світі українські жінки!»
Спростування:
Ця вітальна промова колишнього президента може служити шаблоном 8-березневих привітань, які стали міцною пострадянською традицією (про історію свята 8 березня більше можна почитати тут). Сприйняття жінки винятково через її зовнішність та роль у житті чоловіка (як матері, дочки, коханої) є характерним атрибутом патріархального устрою. Навіть озвучене пересічним українцем, це привітання трактуватиметься як сексистське, а з вуст державного діяча приватно-інтимний зміст та тональність побажання видаються особливо недоречними. Політичні особи в першу чергу мають звертатися до жінок як до громадянок, до виборчинь, у чиїх інтересах вони здійснюють свою політичну діяльність. Замість дякувати за красу та зізнаватись у своїх ніжних почуттях, доречніше було б розповісти жінкам, що було зроблено у країні для забезпечення їхніх потреб та реалізації їхніх прав. Такі сентиментальні привітання закріплюють у публічному просторі вузьке архаїчне бачення жінок винятково через їх приватні ролі, які вони реалізують у сфері дому і сім’ї. У той же час непоміченим залишається той факт, що жінки працюють і мають видатні досягнення, ігнорується їхня роль як публічних діячок, яку вони реалізовують через їхні професії (про повернення святу 8 березня його початкового значення).
